Охорона праці в галузі

Світильники загального освітлення необхідно розташовувати у вигляді ліній (суцільних або переривчастих) з боку від робочих місць (бажано зліва) паралельно лінії зору користувачів. Допускається застосування світильників таких класів світлорозподілу і прямого світла (П), переважно прямого (Н), переважно відбитого (В). Застосовувати світильники без розсіювачів та екранних сіток забороняється. Для зменшення пульсації світлового потоку (коефіцієнт пульсації повинен не перевищувати 5%) необхідно застосовувати світлові пристрої у комплектовані високочастотними пускорегулюючими апаратами. Для загального освітлення рекомендується використовувати світильники серії ЛПО 36 з ВЧ ПРА. При відсутності світильників серії ЛПО 36 з ВЧ ПРА і без ВЧ ПРА модифікації серії “кососвіт” допускається використання світильників загального освітлення серії:

ЛПО 13 – 2 х 40/БЫ – 01;ЛПО 13 – 4 х 40/БЫ – 01;

ЛПО 13 – 2 х 40 – 06;ЛПО 13 – 2 х 65 – 06;

ЛСО 05 – 2 х 40 – 001;ЛСО 05 – 2 х 40 – 003;

ЛСО 04 – 2 х 36 – 008;ЛПО 34 – 4 х 36 – 002;

ЛПО 34 – 4 х 58 – 002;ЛПО 31 – 2 х 31 – 002,

а також їх вітчизняні та закордонні аналоги [17].

В якості джерел штучного світла застосовуються люмінесцентні лампи, які краще поєднуються з природним освітленням, а ніж лампи розжарювання. Окрім того, вони створюють більш дифузні світлові потоки, через що знижується можливість засліплюючої дії світла, відбитого екраном. Найкраще застосовувати люмінесцентні лампи типу ЛБ, які мають найвищу світловіддачу.

Яскравість світильників загального освітлення в зону кутів випромінювання від 50° до 90° відносно вертикалі в подовжній і поперечній площинах повинна складати найбільше 200 кд/м2, а захисний кут світильників повинен бути не більшим за 40°.

Світильники місцевого освітлення повинні мати захисний кут не менше за 40°, а в якості джерела світла в них можуть бути встановлені і лампи розжарювання, хоча перевагу все ж таки слід надавати люмінесцентним лампам.

Для обмеження прямої близькості від джерел природного (вікна) та штучного (світильники) освітлення необхідно, щоб яскравість їх поверхонь що перебувають у полі зору не перевищувала 200 кд/м2, а яскравість стелі – 200 кд/м2. Обмежити засліплюючи дію відблисків на екрані ВДТ можна шляхом правильної орієнтації робочих місць відносно джерел природного та штучного освітлення та вибором світильників з адекватними світловими характеристиками. Зменшенню відблисків сприяє застосування захисних козирків та спеціальних при екранних фільтрів.

В полі зору користувача ВДТ має бути забезпечений відповідний розподіл яскравості. Відношення значень яскравості робочих поверхонь не повинно перевищувати 3:1, а робочих поверхонь і навколишніх предметів (стін, обладнання, меблі) – 5:1. Коефіцієнт (Кз) для освітлювального устаткування загального освітлення повинен дорівнювати 1,4.

Для раціонального використання штучного освітлення необхідно в її електричній схемі живлення передбачити систему вимикачів, за допомогою якої можна регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природного, а також освітлювати тільки потрібні для роботи зони приміщення.

Надійність та ефективність природного і штучного освітлення приміщень з ВДТ залежить від своєчасності та ретельності їх обслуговування. Забруднення скла світлових отворів, ламп, світильників може знизити освітленість приміщень в 1,5-2,0 рази. Тому віконне скло та світильники необхідно очищати не рідше ніж два рази на рік, та своєчасно проводити заміну перегорівших ламп.

 

 

4. Розрахунок загального штучного освітлення приміщення за методом коефіцієнта використання світлового потоку

 

Розрахувати загальне штучне освітлення приміщення за методом коефіцієнта використання світлового потоку для приміщень розмірами, що наведені в таблиці 4.1.а.

Керуючись СНіП II-4-79, вибрати джерело світла для заданого приміщення і кількості ламп в одному світильнику.

Потрібно:

1. Вибрати джерело світла і тип світильника;

2. Вибрати тип лампи, що забезпечує нормовану освітленість при прийнятій нижче (в подальших розрахунках) їхній кількості, аргументувати необхідний світловий потік однієї лампи;

3. Обґрунтувати норму освітленості робочих поверхонь у заданому приміщенні;

4. Залежно від індексу приміщення та сполучення коефіцієнтів відбиття визначити коефіцієнт використання світлового потоку;

5. Розрахувати кількість світильників (та кількість ламп в одному світильнику);

 

Таблиця 4.1.а –  Вихідні дані за варіантами

Група  варіативних параметрів аВиди приміщеньРозміри приміщень

а × b × h, мЕнПримітка

Варіант1Читальний зал15 × 8 × 4,0300а – довжина, 

b – ширина,

h – висота приміщення, м

2Спортивний зал30 × 12 × 5,0200

3Конструкторське бюро10 × 8 × 4,0500

4Машинописне бюро8 × 6 × 3,5400

5Навчальна аудиторія15 × 8 × 4,5300

6Зал засідань12 × 10 × 5,0200

7Столярна майстерня16 × 10 × 5,0300

8Актовий зал20 × 12 × 5,0200

9Котельня12 × 8 × 6,0200

10Торговий зал15 × 8 × 4,5300

 

Вказівки до розв’язання задачі

Розрахунок ведуть методом загального рівномірного штучного освітлення за коефіцієнтом використання. Залежно від розмірів і призначення приміщення (а також враховуючи варіативні вихідні дані) намічають принципову конструкцію освітлюваної установки, тип джерел світла в ній та ін. (табл. 4.1.б).

 

Таблиця 4.1.б – Вихідні дані за варіантами

 

Група  варіативних