Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Охорона водних ресурсів

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
7
Мова: 
Українська
Оцінка: 

зокрема веде до зниження концентрації кисню, що також погіршує умови існування гідробіонтів. Тому боротьба із забрудненням водойм – одна з найважливіших мір охорони природного відтворення промислових організмів. Особливо велику шкоду відтворенню гідробіонтів здійснює забруднення водойм нафтою і її продуктами, пестицидами, солями важких металів, радіонуклідами, детергентами. Особливо актуальним останнім часом є біологічне забруднення (вселення чужорідних видів).

Серйозна шкода відтворенню промислових гідробіонтів може наносити гідротехнічне будівництво, зокрема спорудження гребель, що перерізують природні міграційні шляхи прохідних риб. Величезна кількість молоді риб гине, потрапляючи в зрошувальні системи або турбіни електростанцій. Очевидно, будь-яке гідробудівництво повинно вестися з урахуванням інтересів промислу водних організмів. Зокрема, спорудження гребель повинне супроводжуватися створенням рибопідйомників, рибоходів або інших пристроїв, що дають можливість прохідним рибам потрапляти з нижніх б'єфів гребель у верхні. Часто доводиться вживати заходи щодо збереження природних нерестовищ, що зникають внаслідок підняття рівня води, або вишукувати шляхи їхньої біологічної заміни. Для попередження запливання молоді в канали зрошувальної системи й турбіни електростанцій створюються різні загороджувачі, зокрема електричні. Підрив природного відтворення промислових організмів часто викликає погана організація їхнього вилову. У зв'язку із цим необхідне науково обґрунтоване регулювання промислу: воно повинно зводитися не тільки до визначення припустимого обсягу вилову, але також і встановленню строків і місць промислу, регламентуванню способів, знарядь лову й промислової міри риб з таким розрахунком, щоб збиток природному відтворенню не виходив за рамки саморегуляційних властивостей видів. Істотною мірою охорони природного відтворення риб є порятунок її молоді, яка часто в великих кількостях гине у дрібних ізольованих водоймах, що утворюються в заплаві рік після проходження паводку. Відрізану від ріки молодь можна врятувати виловом з пересихаючих водойм (з наступним випуском у ріку) або з'єднанням останніх із руслом.

Проблема охорони й підвищення ефективності природного відтворення біоресурсів ускладнюється тим, що її доводиться вирішувати в умовах комплексного використання водойм, з огляду на інтереси досить різних галузей господарства, пов'язаних з використанням водойм. Інтереси енергетики, зрошуваного землеробства, навігації, питного водопостачання, рибного господарства, рекреації й ряд інших, необхідно по можливості гармонійно сполучити один з одним, знаходячи оптимальне сполучення масштабів різних впливів. Завдання збереження біоресурсів стає одним з елементів проблеми комплексного використання водойм як природних тіл в інтересах усього народного господарства.

Велике значення для посилення природного відтворення промислових організмів має боротьба з їхніми харчовими конкурентами, ворогами й паразитами. Ворогами промислових організмів можуть бути безхребетні й хребетних тварин. Величезну шкоду створюють промисловим організмам паразити. Величезна кількість риби гине від вірусних і бактеріальних захворювань. Основний елемент у комплексі заходів боротьби з паразитами ставкових риб – профілактика захворювань, зокрема суворий контроль за перевезеннями риб. Крім санітарно-профілактичних заходів проводяться лікувальні: спеціальні антипаразитарні обробки риби, використання антибіотиків, антигельмінтиків, хіміко-терапевтичних препаратів.

Боротьба з харчовими конкурентами, ворогами й паразитами промислових організмів може значно підвищити їхню продукцію. У ставковому господарстві гарні результати може давати організація приманних ставків, які після заселення їх шкідливими тваринами осушуються, і останні гинуть. Іноді застосовуються пастки для шкідливих комах, що приманюються ультрафіолетовим світлом. Для боротьби з хижаками й конкурентами устриць, а також мідій застосовують механічні методи, але особливо ефективні хімічні: розчинення у воді пестицидів, розкидання по ґрунті контактно діючих нерозчинних у воді отрут, створення навколо устричних банок бар'єрів з таких речовин, змішаних з піском, обробка раковин устриць речовинами, що запобігають осідання перифітонтів, розкидання отруєних привад для хижих ракоподібних, і т.п.

 

7.3. Акліматизація гідробіонтів

 

Термін "акліматизація" використовується для позначення діяльності людини по збагаченню вихідної флори й фауни новими компонентами. В іншому, біологічному, змісті під акліматизацією розуміється пристосування організмів до існування за межами свого ареалу, що виникає внаслідок здійсненої людиною інтродукції й характеризується не тільки виживанням і розмноженням особин, але й нормальним розвитком наступних поколінь, тобто створенням нової аклімопопуляції, або натуралізацією акліматизанта. Від інтродукції до натуралізації мають місце фази інкубаційна, адаптаційна й флюктуаційна. Інтродукція – це переселення організмів людиною в нові водойми (біотопи) з розрахунком на акліматизацію, безвідносно до кінцевих результатів. Якщо акліматизанти не вступають у гострі конкурентні відносини з аборигенами, утилізуючи невикористані ресурси, говорять про акліматизацію впровадження, у противному випадку – про акліматизацію заміщення, при якій чисельність аборигенів скорочується або вони зовсім витісняються більш конкурентоспроможними вселенцями. Приклад першого – вселення мулоїдної поліхети нереїс у Каспійське море, в якому органічна речовина ґрунтів раніше недовикористовувалася. Другий випадок – майже повне знищення устричних банок у Чорному морі молюском рапаном.

Акліматизація в інтересах одержання великої кількості цінної біологічної сировини з водних угідь ведеться шляхом вселення нових промислових об'єктів і кормових для них організмів. У якості останніх найчастіше використовуються хробаки, молюски й ракоподібні. В Україні акліматизація кормових безхребетних проводиться як у прісних, так і в морських водоймах. Вселення прісноводних організмів особливо широко розгорнулося в 40-і роки ХХ століття, у зв'язку зі збагаченням кормової бази водосховищ. Інтродукція безхребетних з тих пір була здійснена більш ніж у 80 водоймах, з яких переважну частину становили водосховища Дніпра. У якості інтродуцентів було використано 50 видів: поліхет – 4, амфіпод – 19, мізид – 9, кумових – 7, молюсків – 10, декапод – 1. Прижилося в нових водоймах близько 30 видів, багато з яких стали

Фото Капча