Опорний конспект лекцій з дисципліни "Стандартизація та сертифікація"

 

Загальні вимоги усіх класифікаторів:

1) забезпечення достатньої ємності, яка гарантує охоплення усіх об'єктів класифікації;

2) володіння гнучкістю і притаманність резервної ємності, що необхідно для внесення у процесі використання класифікатора змін і доповнень без порушення структури класифікатора, його об'єктів, групування та ознак;

3) забезпечення розв'язання конкретних завдань в автоматизованій системі управління, які пов'язані з об'єктом класифікації як усередині системи, так і у взаємодії з іншими інформаційними системами різних рівнів.

Комплексна розробка ДК забезпечує можливість і ефективність їх використання при розв'язанні завдань управління, планування, обліку, розподілення, фінансування, ціноутворення та в інших сферах промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі, побутового обслуговування тощо. СІТ дозволяє скоротити номенклатуру виробів за рахунок дублювання, підвищити рівень уніфікації, спеціалізації в масштабах галузі та виробництва.

В Україні діє 19 ДК, які використовуються з 1995 р.

У позначенні НД СІТ цифра 34 вказує на їх належність до комплексу стандартів цієї системи.

Контрольні запитання

1. Яка сутність створення міжгалузевих систем НД?

2. Назвіть основні комплекси НД, які розроблені у межах систем стандартизації.

3. Які положення покладені в основу СКД?

4. Для чого потрібна стандартизація технологічної документації?

5. Вкажіть сутність та необхідність створення ДМС.

6. Які міжгалузеві системи належать до соціальних програм стандартизації?

7. Назвіть вимоги, які встановлюються в НД СБП.

8. Назвіть вимоги і необхідність їх регламентування в НД системи охорони природи і раціонального використання ресурсів.

9. Чому виникла потреба у розробленні системи НД з інформаційних технологій?

10. У чому полягає сутність класифікаційного методу кодування?

11. Які загальні вимоги до класифікаторів, що діють у різних країнах?

12. Як за позначеннями стандартів можна встановити їх належність до міжгалузевих систем?

 

 

Мета: з'ясувати роль та значення міжнародної стандартизації; схарактеризувати провідні міжнародні та регіональні організації зі стандартизації, описати їхню структуру та функції; визначити, у яких галузях стандартизації здійснюють свою діяльність ISO та ІЕС; з'ясувати різницю між комітетами-членами, членами-кореспондентами та членами-абонентами; проаналізувати порядок розробки та затвердження міжнародних і регіональних стандартів; дати визначення термінам «гармонізовані» й «ідентичні» стандарти.

План

1.Значення міжнародної стандартизації в розвитку торговельно-економічних зв'язків між країнами.

2.Міжнародна організація зі стандартизації (ISO).

3.Міжнародна електротехнічна комісія (ІЕС).

4.Регіональні організації зі стандартизації та інші міжнародні організації.

5.Міжнародні стандарти та їxнє використання різними країнами.

Література

Основна

1.Бичківський Р.В., Столярчук П.Г., Гамула П.Р. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація: Підруч. — Львів: Вид-во Haц. ун-ту «Львівська політехніка», 2004. — 500 с.

2.Кириченко Л. С, Мережко Н. В. Основи стандартизації, метрології та управління якістю: Навч. посіб. — К.: КНТЕУ, 2001. — 446 с.

3.Кириченко Л.С. Стандартизація і сертифікація товарів та послуг: підруч. / Л.С. Кириченко, А.А. Самойленко. – Х. : Вид-во «Ранок», 2008. – 240 с.

4.Салухіна Н. Г. Стандартизація та сертифікація товарів і послуг [текст] / Н. Г. Салухіна, О. М. Язвінська., 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 426 с.

5.Про стандартизацію: Закон України // Урядовий кур'єр. — 20.06.2001 р. 

6.

Додаткова

1.Антонюк Л.Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації. – К.: КНЕУ, 2004. – 275 с.

2.Кириченко Л.С, Чуніхіна H.M. Сертифікація та якість продукції в сучасних умовах господарювання. — К.: КДТЕУ, 1996. — 50 с. 

3.Международные и региональные организации по стандартизации и качеству продукции. — М.: Изд-во стандартов, 1990. — 244 с.

4.Стандартизація і сертифікація товарів та послуг / Економічна ефективність стандартизації/ Електронний ресурс.

5.Стандартизація як фактор та умова міжнародного співробітництва / Електронний ресурс.

 

1. Значення міжнародної стандартизації в розвитку торговельно-економічних зв'язків між країнами

Національна стандартизація будь-якої країни відображає у своїх НД особливості та рівень промислового розвитку. Тому національні НД різних країн на однотипову продукцію часто містять різні вимоги, що є серйозною перешкодою для розвитку міжнародної торгівлі. Для успішного проведення торговельного обміну необхідно погоджувати характеристики тієї чи іншої продукції з країною, яка купує цю продукцію.

Розвиток міжнародної торгівлі вимагає єдиного підходу до оцінки якості продукції, її характеристик, вимог до маркування, пакування, збереження та транспортування. У міжнародній стандартизації зацікавлені як індустріально розвинені країни, так і країни, що розвиваються, які створюють власну національну економіку. Ця зацікавленість пов'язана з поширенням міжнародних науково-технічних і торговельно-економічних зв'язків.

Завдяки міжнародному співробітництву в галузі стандартизації, початок якого можна віднести на кінець XIX — початок XX ст., фахівці усіх країн говорять нині на єдиній «технічній мові», яка обслуговує телефонний зв'язок між різними країнами, міжнародні польоти літаків, діяльність міжнародних банків та інше.

Економічне і науково-технічне співробітництво між країнами характеризується сьогодні швидкими темпами зростання міжнародної торгівлі, підвищенням частини наукомісткої та технічно складної продукції в загальному обсязі товарообігу, прискореним впровадженням досягнень науково-технічного прогресу у виробництві продукції, підвищенням попиту споживачів до її якості та надійності. У цих умовах значно зростає роль міжнародної стандартизації як організаційно-технічної основи співробітництва країн у найрізноманітніших галузях науки, техніки,