Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Оптимальні режими експлуатації групи опалювальних котелень з різними техніко-економічними характеристиками

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
25
Мова: 
Українська
Оцінка: 

робіт у фахових виданнях країни.

Розроблено алгоритми розв’язання задачі вибору оптимального навантаження на котельні агрегати.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, п’яти глав, висновків, списку використаних джерел з 62 найменувань та додатків на 2 сторінках. Робота вміщує 126 сторінок машинописного тексту, 24 рисунки, 8 таблиць, всього 158 сторінок.
 
Основний зміст роботи
 
У вступові обгрунтовано актуальність теми, доведені мета та основні завдання досліджень, охарактеризовані новизна, теоретична та практична цінність отриманих результатів, доведені дані про апробацію та публікацію основних наукових положень, які вміщує дисертація.
У першій главі розглянуті основні напрямки сучасних досліджень проблем оптимального управління систем теплопостачання. Ці питання розглядались у роботах Богуна В. А., Левіна В. К., Литвінчьовой Н. О., Редько О. Ф., Соколова Є. Я., Стоянова Ф. А. Юфа Ф. І. та ін. Під час відбору та критичного аналізу цих робіт було сформовано склад завдань, які необхідно розв’язати для розкриття теми дисертації, та проведено їх попередню математичну постановку.
На першому етапі розглядається загальна оптимізаційна задача управління виробництвом та відпуском теплоти у ОС, схема якої надана на рисунку 1. Це є задача центрального регулювання, яке передбачає незмінні розходи теплоносія (G1р та G2р) на вході у опалювальні райони (ОР) та дозволяє їх зміну у інших елементах ОС. Поточне сумарне Рисунок 1 – Схема ОС навантаження на усі опалювальні котельні (ОК)  (Q, МВт) залежить від їх кількості i =  (у подальшому прийнято n=3), від кількості працюючих котлів mi =  на кожній і-й котельній та від кількості розпалених пальників ji, mi =   у кожному mi- му котлі і-ої котельної. Тут ri та кi, mi – загальна чисельність котлів у і-й котельній та загальна кількість пальників у mi- му котлі і- ої котельної.
Саме ці величини (і, mi та ji, mi) і є параметрами управління у загальній оптимізаційній задачі раціонального управління групою опалювальних котельних. До параметрів управління слід також віднести величини yz, z= , які визначають гідравлічний стан системи та витрати, пов’язані з ним (тут р- загальна кількість елементів управління гідравлічним станом).
За цільову функцію у цій задачі прийнято сумарну ціну втрат енергії у ОС за одиницю часу S, гривень/с. Тут S=  /**, де ** – деякий період регулювання, тривалість якого встановлюється теплоакумулюючою спроможністю приміщень, що опалюються, та характером наявного прогнозу температури навколишнього повітря, а  , гривень – ціна втрат енергії за цей період. Під час цього періоду оптимальні значення і, mi, ji, mi та yz залишаються незмінними. Вони змінюються та корегуються на початку наступного періоду **.
Тоді формальна постановка загальної оптимізаційної задачі управління ОС може бути сформульована наступним чином. Необхідно для заданого загального навантаження знайти такі величини параметрів управління і, mi, ji, mi та yz, які забезпечать мінімум цільової функції S= S (і, mi, ji, mi, yz) за умов виконання обмежень, що гарантуватимуть дотримання основних фізичних законів функціонування ОС та її надійність.
Реалізація загальної оптимізаційної задачі з одночасним дослідженням всього комплексу зв’язків вимагає багато часу та практично неможлива за умов управління ОС у режимі реального часу. У зв’язку з цим було проведено декомпозицію загальної оптимізаційної задачі управління на низку взаємопов’язаних локальних рівневих задач.
Під час розв’язання задачі першого рівня встановлюється кількість теплоти  , МДж, яку необхідно підвести до опалювальних районів за період **, щоб забезпечити комфортний стан у споживачів теплоти у цих районах. Основні початкові дані у цій задачі: **; *о – початок періоду регулювання **; Q1к, от=Q1к, от (tнв), Q2к, от =Q2к, от (tнв), МВт- залежності комфортного опалювального навантаження на райони № 1 та № 2 від температури навколишнього повітря; tнв= tнв (*), С*- прогноз погоди на період часу [*о, *о +**]; Q1к, гв (*), Q2к, гв (*), МВт- добові графіки гарячого водопостачання для районів № 1 та № 2. Усі залежності задані, як правило, у табличному вигляді та апроксимуються поліномом другого ступеня або кубічним сплайном зі згладжуванням. Тоді кількість теплоти  , МДж, яку необхідно підвести до теплового району № 1, щоб забезпечити комфортні умови за період **, визначається:
 
 =  +  , (1)
 
а якщо прийняти до уваги, що tнв= tнв (*), то
 
 =  +  . (2)
 
Аналогічно встановлюється величина  , а потім визначається  = +  .
 
Щоб забезпечити комфортні умови у районах № 1 та № 2, необхідно, щоб поточна сумарна потужність опалювальних котелень № 1, № 2 та № 3 (Q = , i = ) на протязі періоду ** становила б Q =  /** = (  +  ) /**.
 
На другому рівні розв’язується задача оптимального управління окремими котельними № 1, № 2 та № 3. У результаті її розв’язання для різних величин навантажень на кожну i- ту котельну знаходимо оптимальну кількість працюючих котлів miопт, оптимальні навантаження на ці працюючі котли Qm, iопт та мінімальні величини сумарних втрат енергії на і- тій котельній у ціновій формі Нi, гривень/с, що відповідають отриманому оптимальному рішенню (і =
Фото Капча