Організація магістралі з аналоговою і ІКМ системами частотного і почасового поділу

 

 

1.1. Характеристика полігона залізниць 

1.2. Схема первинної мережі зв'язку на полігоні залізниць 

1.3. Визначення необхідного числа каналів зв'язку 

1.4. Вибір типу і ємності ліній зв'язку 

1.5. Виділення і транзит каналів тональної частоти і груп каналів. Схема організації зв'язку на мережі

3.1. Характеристика завад в лінійному тракті 

3.2. Визначення очікуваної імовірності помилки на кабельній магістралі 

 

 

В загальному комплексі пристроїв зв'язку, передбаченому Правилами технічної експлуатації залізниці, багатоканального зв'язку грає дуже важливу роль. Канали магістрального зв'язку, організовані за допомогою багатоканальної апаратури зв'язку між Укрзалізницею і управлінням доріг для проведення магістральних нарад, передачі інформації по телеграфним та факсимільним каналам, а також оперативних даних в обчислювальні центри. Канали дорожнього зв'язку між управлінням і відділеннями доріг використовуються для аналогічних цілей в межах однієї дороги. По каналам зв'язку організується міжміський автоматичний телефонній зв'язок, який є найбільш оперативним, гнучким і перспективним видом зв'язку. Широке використання ЕОМ для керування і планування роботи залізничного транспорту заставляє створювати мережу каналів для передачі інформації в обчислювальні центри (мережа передачі даних). Ці канали забезпечуючи передачу інформації з високою ступінню вірності, також організуються по каналам зв'язку.

В даний час канали первинного зв'язку створюються загалом з; допомогою аналогових систем передачі. Обмежена канало ємність залізничний кабельних ліній (можливість використовування тільки трьох з семи четвірок для роботи систем передачі) змушують шукати додаткові можливості для збільшення кількості каналів первинної мережі зв'язку. Однією з таки: можливостей є перехід від аналогових систем передачі на цифрові системи імпульсно-кодовою модуляцією (ІКМ).

Первинна мережа складається з сукупності мережевих вузлів, мережевих станцій і ліній передачі, утворюючих мережу типових каналів передачі типових групових трактів. Вторинні мережі зв'язку являють собою сукупність пристроїв і каналів вторинної мережі, організованих на базі каналів первини» мережі.

Зараз продовжується подальше удосконалення кабельних радіорелейних систем передачі, розробляються цифрові системи передачі більшої канальності, створюється цифрова радіорелейна система передачі, я буде працювати в міліметровому діапазоні. Проводиться ІНТЄНСИВІ дослідження в області використання оптичних кабелів на магістральні мережі.

 

 

 

На полігоні двох залізниць (мал. 1) розміщено два управління доріг (УД1 та УДЗ), в одному з яких розміщено магістральний мережевий вузол (ММВ) та ряд відділень, які перебувають в адміністративному підпорядкуванні цих управлінь (індекс знизу ВД – приналежність дороги, індекс зверху – номер відділення).

У пункті УД1 розташоване відділення дороги ВД11 якому

підпорядковуються: ВД21; ВД31; ВД41 і т. д. Управлінню дороги УД2 підпорядковано: ВД12; ВД22; ВД32; ВД42.

Управлінню дороги УДЗ підпорядковано: ВД13; ВД23.

Траса магістрального зв'язку від УЗ повинна проходити через ВД31; УД1, ВД22; УД2 та УДЗ.

Резервний напрямок магістрального зв'язку на полігоні двох доріг не передбачено.

 

 

 

У відповідності з схемою полігона залізниць (мал. 2) розміщуємо дорожні та відділкові мережні вузли зв'язку (ВМВ).

В управлінні дороги УД1 розташований ДМВ1 (він же ММВ1) та ВМ8. У пункті УД2 розташований ДМВ2 (він же ММВ2) та ВМВ12. В усіх відділеннях залізниць розміщуємо відділкові вузли зв'язку. Між управліннями та відділеннями доріг розміщуємо дільничні мережеві станції (ДМСт.), на відстані 80-130 км. Відстань між ДМВ, різними ВМВ та ДМСт. наведено в таблиці 1.

 

 

 

 

Визначаємо необхідне число каналів зв'язку на кожній дільниці проектуючої мережі між ДМВ1 та ДМВЗ з урахуванням відгалужень на ВМВ41, ВМВ24, ВМВ32, ВМВ42, ВМВ15.

Скористуємося початковими даними та рекомендаціями таблиці 2.

 

 

Для організації автоматичного магістрального і дорожнього зв'язку між ЦСС-УЗ і управліннями залізниць, сусідніми управліннями залізниць, а також між управліннями і відділеннями залізниць повинні бути передбачені:

• транзитні телефонні канали (5-10% каналів ТЧ від загального числа каналі на кінцевому пункті) ;
• канали дорожньо-розпорядницького зв'язку (1-2 канали ТЧ) ;
• магістрального зв'язку нарад УЗ (1-2 канали ТЧ) ;
• середньо швидкісної передачі даних 600-2400 Бод (1-3 канали ТЧ) ;
• низько швидкісної передачі даних 50-200 Бод (3-7 каналів ТЧ)

Результати розрахунків необхідного числа каналів зручйо представити у вигляді діаграми:

Потрібна кількість прямих каналів, каналів дальнього автоматичного зв'язку та передачі даних по кожному виду наведено в таблиці 3.

 

 

 

Для проектування нових пристроїв зв'язку, проектування зв'язку на кабельних лініях