Організація магістралі з аналоговою і ІКМ системами частотного і почасового поділу

NНРП = 231-11 = 220

 

 

Потужність завад в лінійному тракті можна розділить на три групи: лінійні, інтерференційні і завади від нестабільності дискретних пристроїв регенератора.

Лінійні завади мають ту саму природу, що і завади лінійних переходів в аналогових системах. Вони обумовлені:

- перехідним впливом на ближньому кінці;

- перехідним впливом на дальньому кінці;

- власними шумами корегуючого підсилювача.

Інтерфереційні завади, які називають також міжсимвольні спотворення, виникають тоді, коли переданий імпульс діє не тільки на своєму тактовому інтервалі, айв сусідньому, що належить другому каналу. Інтерфереційні завади обумовлені:

• відхилення АЧХ тракту кабель + коректуючий підсилювач від заданої;
• обмежуванням низькочастотних складових в спектрі переданих імпульсів;
• розходженням площ імпульсів протилежної полярності;
• відхиленням параметрів імпульсів на виході регенератора від номінальних значень.
• Завади, що виникають внаслідок нестабільності дискретних пристроїв регенератора, обумовлені:
• нестабільністю порога спрацьовування вирішального пристрою;
• флуктуації фази (пробуючого імпульсу, який іноді називають джитером (дрижання фази).

Завади, викликані вказаними двома факторами по механізму і характеру впливу на імовірність помилок, мало чим відрізняються від інтерференціальних завад.

 

 

Очікувану імовірність помилки на цифровій кабельній магістралі визначається підсумовуванням її по всіх регенераційних ділянках:

РОЖ =  

де, РОЖi – очікувана імовірність помилки на і-ій регенераційній ділянці. Якщо відома завадозахищеність будь-якої ділянки АОЖi (η з таблиці) легко визначити РОЖi – Очікувана завадозахищеність ділянки визначається

АОЖi = 10∙lg ( )

де, РС – потужність сигналу;

РПЛ- потужність лінійних завад;

РПИ – потужність інтерференційних завад;

РПР – потужність завад внаслідок нестабільності дискретних пристроїв регенератора.

Розділивши чисельник та знаменник під знаком логарифму на РС, можна від величин потужності перейти до величин захищеності регенераційної ділянки:

АОЖi = 10∙lg ( )

де, АПЛ, АПН, АПР – захищеність від лінійних, інтерференційних завад і завад від нестабільності дискретних пристроїв регенератора. Величини РПИ і РПЛ визначаються головним чином якісними характеристиками аналогових і дискретних пристроїв регенератора. При цьому сувора оцінка розглянутих величин тяжка внаслідок багаточисельності та випадкового характеру цих факторів. Крім того, РПИ і РПР мало залежать від приймаємих проектних рішень, тобто ці величини можна розглядати як постійні, що характеризують якість регенератора. Виходячи з висловленого, при оцінці завадозахищеності цифрового лінійного тракту, розраховуємо завадозахищеність від лінійних завад, а потім в результат

вносять поправку, враховуючу погіршення завадозахищеності за рахунок інтерференційних завад і завад внаслідок нестабільності дискретних пристроїв регенератора.

Величину вказаної поправки можна визначити з таблиці 5.

 

 

 

Питоме значення потужності лінійних завад РПЛ залежить від вибору системи організації зв'язку. Так, при організації зв'язку по симетричному кабелю в випадку однокабельної магістралі переважною являється потужність завад від перехідних впливів на ближньому кінці, при двокабельній системі – потужність завад від перехідних впливів на дальньому кінці. Захищеність на дальньому кінці визначається виразом:

АПl = Al – αРУ

де, Al – перехідне загасання кабелю на дальньому кінці, дБ;

αРУ – загасання регенераційної ділянки, дБ. Загасання регенераційної ділянки розраховується для середньої температури фунту за формулою:

αРУ = αСР ∙ l + 2 αПР + αИЛ

де, αСР – кілометричне загасання кабелю на напівтактовій частоті при

середній температурі грунту, дБ/км;

αПР = 1 дБ – загасання лінійного трансформатора;

αПР – загасання штучної лінії, дБ.

ΑРУ = 11, 5 ∙ 5 + 2∙ 1 = 59. 5 дБ

АПl = 85-59, 5 ≈ 26 дБ

Визначаємо величину очікуваної результуючої захищеності:

АПЛ = АПl – ΔαП

де, ΔαП – виправлення на зменшення завадозахищеності за рахунок інтерференційних завад і завад внаслідок нестабільності дискретних пристроїв регенератора

ΔαП =1, 5 + 1, 3 + 1 + 2 + 1, 5 + 1 = 8, 3 дБ

АПЛ = 26 -8, 3 = 17, 7 дБ

Визначаємо захищеність регенераційної ділянки:

АОЖ =17, 7 дБ

З таблиці 4 визначаємо: РОЖi =10-4.

Очікувана імовірність помилки на цифровій кабельній магістралі:

РОЖi =   = 159 ∙ 10-4

З ціллю забезпечення більш високої якості передачі МККТТ рекомендовано при розробці ЦСП користуватись нормою імовірності помилки на один кілометр цифрового тракту 10-4 1/км. В цьому випадку імовірність помилки на магістралі 804 км:

РОЖ = 1082 ∙ 10-4

РОЖi = 159 ∙ 10-4 < РОЖ = 1082 ∙ 10-4

Очікувана імовірність помилки менше допустимої, значить – розміщення регенераторів зроблено вірно.

 

 

В сучасних мережах і лініях зв'язку вихідний аналоговий сигнал з смугою частот від 300 до 3400 Гц передається тільки від абонента до АТС, і назад. По сполучним лініях між АТС, дорожнім і магістральним лініям повідомлення передаються в цифровій формі з ІКМ. В результаті перетворення аналогового сигналу в цифровий утвориться основний цифровий канал (ОЦК), зі швидкістю передачі 64 кбит/с, що відповідає одному телефонному каналу. По всіх лініях, крім абонентської ділянки, передається груповий цифровий сигнал, сформований методом лінійного кодування [8], для чого застосовуються двійкові коди: 1В2В, АDІ, АМІ, В3Z9, В6ZS та інші.

Відповідно до рекомендацій ITU-7 G. 703 для потоків Е1, Е2 и Е3 варто застосовувати трьохрівневий код HDB3 чи аналогічний код АМІ. У потоці Е4 застосовуються лінійні коди типу 5В6В, 10В1Р1R та інші. У потоці Е1 передаються 30 основних цифрових каналів і два додаткових: канал керування і сигналізації, зі швидкістю передачі 2048 кбит/с. Наступні групові потоки кратні [4] зі швидкостями: 8448, 34368, 139264 і 564992 кбит/с.

Для передачі потоку Е1, використовується апаратура Т-31.

Для передачі по одномодовому оптичному волокну сигналів вторинної цифрової плезіохронної ієрархії Е2 може бути використана апаратура ОЛТ-025 чи Т-41.

Для передачі по одномодовому чи багатомодовому кабелю цифрового потоку Е3 можна використовувати апаратуру Т-51 і Т-316.

 

 

Дистанційне живлення регенераторів у системі ІКМ-120 здійснюється по фантомним ланцюгам, обладнаним на парах прямої і зворотної напруг передачі по системі «провід-провід». В схемі живлення регенератори ввімкнуті послідовно по відношенню до джерела.

Дистанційне живлення здійснюється з блоків ДЖ двох типів: ДЖ-60 и ДЖ-24. Блок ДЖ-60М встановлюється при напрузі стійки СЛО напругою 60В, а блок ДП- 24 при живленням напругою 24В.

Електроживлячі пристрої встановлюють в пунктах, де розміщується кінцеве обладнання систем передачі (ОП).

Дані про діапазони напруг приведені у таблиці 6.

 

 

У межах кожного діапазону можливо плавна зміна напруги. Розрахунок'напруги живлення для кожної напівсекції ДЖ проводять за формулами:

UДП = (IДП + ΔIДП) ∙ (rt max + Δrt max) ∙   + NНРП ∙ UНРП

rt = r20 ∙ [1- αr ∙ (t-20) ]

Де, UНРП = 9, 8 В – напруга живлення НРП;

IДП = 110 мА – номінальна величина струму ДЖ;

ΔIДП = 11 мА максимально можливе відхилення величини струму ДЖ від номінального;

rt max – опір жил кабелю при максимальній температурі фунту, Ом/км;

NНРП – число НРП, живлячих ДП;

Δrt max – максимальне допустиме відхилення опору жили кабелю від номінального, Ом/км;

r20 = 21, 2 Ом/км – опір жили кабелю при t=20 °С;

t – температура, при якій визначається опір, °С;

αr = 4∙10-3 1/°С – температурний коефіцієнт опору.

rt max = 21, 2 ∙ [1 – 4 ∙ 10-3 ∙ (25 – 20) ]= 20, 776 Ом/км

Розраховуємо дистанційне живлення на відділеннях магістралі Дільниця: ВМВ31-ДМСт1:

Наданій дільниці довжиною 47 км, розміщуємо 9 НРП

UДП = (110+11) ∙ 10-3 ∙ 20, 776 ∙ 47 + 9 ∙ 9, 8 ≈ 210В

Дільниця: ДМСт1-ВМВ21:

На даній дільниці довжиною 62 км, розміщуємо 12 НРП

UДП = (110+11) ∙ 10-3 ∙ 20, 776 ∙ 62 + 12 ∙ 9, 8 ≈ 277В

Дільниця: ВМВ21-ДМСт2:

На даній дільниці довжиною 93 км, розміщуємо 19 НРП

UДП = (110+11) ∙ 10-3 ∙ 20, 776 ∙ 93 + 19 ∙ 9, 8 ≈ 416В

Дільниця: ДМСт2-ВМВ11 ]:

На даній дільниці довжиною 57 км, розміщуємо 11 НРП

UДП = (110+11) ∙ 10-3 ∙ 20, 776 ∙ 57 + 11 ∙ 9, 8 ≈ 255В

Дільниця: ВМВ11-ДМСтЗ:

На даній дільниці довжиною 143 км, розміщуємо 29 НРП

UДП = (110+11) ∙ 10-3 ∙ 20, 776 ∙ 143 + 29 ∙ 9, 8 ≈ 639В

Дільниця: ДМСтЗ-ДМСт4:

На даній дільниці довжиною 72 км, розміщуємо 14 НРП

UДП = (110+11) ∙ 10-3 ∙ 20, 776 ∙ 72 + 14 ∙ 9, 8 ≈ 322В

Дільниця: ДМСТ4-ВМВ22:

На даній дільниці довжиною 131 км, розміщуємо 26 НРП

UДП = (110+11) ∙ 10-3 ∙ 20, 776 ∙ 131 + 26 ∙ 9, 8 ≈ 586В

Дільниця: ВМВ22-ДМСт5:

На даній дільниці довжиною 116 км, розміщуємо 23 НРП

UДП = (110+11) ∙ 10-3 ∙ 20, 776 ∙ 116 + 23 ∙ 9, 8 ≈ 518В

Дільниця: ДМСт5-ВМВ12:

На даній дільниці довжиною 24 км, розміщуємо 5 НРП

UДП = (110+11) ∙ 10-3 ∙ 20, 776 ∙ 24 + 5 ∙ 9, 8 ≈ 107В

Дільниця: ВМВ12-ДМСт6:

На даній дільниці довжиною 156 км, розміщуємо 31 НРП

UДП = (110+11) ∙ 10-3 ∙ 20, 776 ∙ 156 + 31 ∙ 9, 8 ≈ 697В

Дільниця: ДМСт6-ДМСт7:

На даній дільниці довжиною 115 км, розміщуємо 23 НРП

UДП = (110+11) ∙ 10-3 ∙ 20, 776 ∙ 115 + 23 ∙ 9, 8 ≈ 514В

Дільниця: ДМСт7-ВМВ13:

На даній дільниці довжиною 66 км, розміщуємо 13 НРП

UДП = (110+11) ∙ 10-3 ∙ 20, 776 ∙ 66 + 13 ∙ 9, 8 ≈ 295В

 

 

1. Радиотехнические цепи и сигналы / Под ред. А. П. Гоноровского. – М. : Советское радио, 1977. – 150 с.
2. Основы радиотехники и антены. Ч. 1, 2 / Под ред. Г. Б. Белоцерковского. – М. : Советское радио.
3. Радиопередающие устройства / Под ред. М. В. Благовещенского, Г. М. Уткина. – М. : Радио и связь, 1982. – 96 с.
4. Радиорелейная связь на железнодорожном транспорте. Под ред. П. Н. Рамлау. М. : Транспорт, 1980. – 287 с.
5. Завдання на курсовий проект з методичними вказівками з дисципліни «Радіотехнічні системи».