Організація обліку на етапі створення підприємства

До установчого договору вносять такі положення:

1.Термін діяльності товариства (не може бути якийсь конкретний період до досягнення мети або його може взагалі не бути).

2.Дочірні підприємства, філії, представництва (можуть бути створені, але не обов'язково).

3.Конкретні права учасників товариства:

а) участь в управлінні товариством;

б) участь у розподілі прибутку;

в) вихід з товариства;

г) отримання інформації про діяльність товариства.

4.Обов'язки учасників товариства.

5.Фонди товариства (страхові та резервні).

6.Прибуток товариства, порядок розпорядження прибутком.

7.Зміни до статутного фонду.

8.Припинення діяльності товариства, реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) або ліквідація.

9.Розподіл коштів товариства при його ліквідації.

Посадовими особами органів управління товариством визначають: голову та членів виконавчого органу, голову ревізійної комісії, а у товариствах, де створена рада товариства (спостережна рада), - голосу та членів товариства.

Після затвердження установчих документів підприємство реєструють в органах державної реєстрації.

 

 

Спостерігаючи за темпами розвитку підприємницької діяльності в Україні можна зробити висновок, що розвиток законодавства значно відстає від вимог сучасного економічного життя країни. Саме тому при державній реєстрації господарських об'єднань дуже часто виникають спірні питання між підприємцями і чиновниками. Також чимало непорозумінь виникає вже після державної реєстрації об'єднань підприємств між самими їх членами. 

Така ситуація перш за все викликана тим, що закон недостатньо регламентує порядок створення і функціонування господарських об'єднань, а тривале панування у нашій країні адміністративно-командної системи регулювання економічних відносин призвело до відсутності практичного досвіду в створенні і діяльності недержавних суб'єктів підприємницької діяльності. 

Щодо створення і функціонування господарських товариств, то, на відміну від господарських об'єднань, тут ситуація значно краща. Ми маємо, Закон "Про господарські товариства", який детально регламентує порядок створення і діяльності цих товариств. Що стосується господарських об'єднань, то законодавець лише в загальних рисах в ст. 3 Закону "Про підприємства в Україні" визначає поняття господарського об'єднання та його основні ознаки. 

В Україні функціонує багато господарських об'єднань. Крім того, почався процес створення холдингових компаній та промислово-фінансових груп. Збільшення кількості господарських об'єднань в різних галузях економіки обумовлено законодавчим закріпленням права на їх створення. Так, Законом України "Про підприємства в Україні" обумовлена можливість об'єднання підприємств в асоціації, корпорації, консорціуми, концерни та інщі об'єднання, Закон України "Про власність" визначає правовий режим майна, переданого учасниками об'єднанню, а самі господарські об'єднання віднесені до числа суб'єктів колективної власності. 

Однак аналіз нормативно-правової бази України показує, що створене на протязі останніх років законодавство, яке регламентує підприємницьку діяльність, направлено на врегулювання питань функціонування окремого підприємства як основної ланки економіки. Разом з тим, недостатньо уваги приділяється регламентації діяльності об'єднань підприємств. Так, ст.3 Закону України "Про підприємства в Україні" закріплює тільки право підприємств об'єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, а механізм регулювання їх функціонування відсутній. В зв'язку з цим доцільно в законодавчому порядку визначити норми, які регулюють такі питання: 

1. Умови створення об'єднань підприємств. 

2. Правовий статус і порядок створення окремих підрозділів. 

3. Порядок формування і використання майна, його правовий режим. 

4. Загальні принципи управління об'єднанням. 

5. Принципи розподілення фінансових результатів діяльності. 

6. Правові і економічні аспекти здійснення господарської діяльності. 

7. Права і обов'язки учасників об'єднання. 

8. Порядок обліку і надання звітності групи підприємств, які входять до складу об'єднання та інше. 

Відповідно, створення відокремлених підрозділів на практиці веде до виникнення проблем із-за відсутності їх чіткої регламентації в законодавчих актах України. Так, в нині діючому Цивільному кодексі України, а також в Законах України "Про господарські товариства" (ст.9), "Про підприємства в Україні" (ст.7) міститься лише положення про право підприємства створювати дочірні підприємства, а також філіали, представництва при відсутності визначення цих господарських суб'єктів, їх правового статусу, порядку створення і функціонування. Досвід інших країн показує, що подібні питання закріплені в спеціальних законодавчих актах, в Німеччині - в Акціонерному законі, у Франції - в Законі про торгові товариства, в Великобританії - в Законі про компанії, в Росії - в Цивільному кодексі і Законі "Про акціонерні товариства". В Україні ці положення доцільно закріпити в спеціальному законодавчому акті, який буде регулювати діяльність об'єднань. 

Процеси акціонування державних підприємств і розвиток фондового ринку сформували економічну базу для створення в нашій країні холдингових компаній. Основною метою їх створення в Україні є прагнення зберегти великі підприємства в умовах економічної кризи. Вони сприяють зміцненню коопераційних зв'язків, залученню нових інвестицій, збільшенню конкурентоспроможності багатьох видів вітчизняної продукції. 

Сутність холдінга і його цілі створення пов'язані з формуванням відносин майнової підлеглості між самостійними економічними одиницями способом дроблення їх власності. Це дозволяє холдинговій компанії здійснювати контроль за ефективністю функціонування акціонерного капіталу дочірнього підприємства. 

Розвиток такої форми об'єднання в Україні стримується недосконалістю нормативно-правової бази, кризовими явищами в економіці, недостатністю досвіду холдингових компаній в процесі приватизації, тим що не розроблені принципи функціонування господарських суб'єктів, які входять до складу об'єднання. 

На сьогоднішній день єдиним документом, безпосередньо регулюючим холдингові відношення, є Положення про