Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Організація спільної роботи спеціалістів із використання можливостей сенсорної кімнати для корекції вад розвитку дітей з особливими потребами (презентація досвіду роботи)

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
12
Мова: 
Українська
Оцінка: 

однорідних (великий, маленький, найбільший).

Уявлення про розмір ускладнюються у процесі переходу від порівняння двох – трьох предметів до багатьох, що утворюють ряд величин, які зменшуються або збільшуються. Пізніше дітей ознайомлюють із відтінками кольору, варіантами геометричних фігур, відношеннями за розміром, що виникають між елементами ряду, який складається з більшої кількості предметів. Одночасно їм розкривають способи обстеження предметів: групування за кольором і формою на основі зразків-еталонів, послідовний огляд і опис форми, виконання дій окоміру. І, нарешті, слід розвивати аналітичне сприймання – вміння орієнтуватись у поєднанні кольорів, виділяти окремі виміри величин, розрізняти форму предметів.
Більшість дослідників вважає недоцільним відокремлення до трьох років продуктивної діяльності дітей, дидактичних ігор і вправ із сенсорного виховання. Пізніше продуктивна діяльність ускладнюється, навчання її набуває планомірності і систематичності. Сенсорне виховання у цей період відокремлюється і реалізовується під час організованих дидактичних ігор і вправ.
Сучасні програми навчання і виховання дітей у дошкільних закладах, як правило, не містять розділу «Сенсорне виховання». Завдання його реалізуються в інших розділах, у яких ідеться про мовленнєвий розвиток дітей, ознайомлення їх з нинішнім світом, розвиток продуктивних видів діяльності. Щоб подолати емоційні проблеми і труднощі вольового самоконтролю, які є відчутною проблемою сьогодення для дітей і підлітків, – використовується спеціальна сенсорна кімната. Сенсорні кімнати були розроблені в Голландії наприкінці 70 -х років, де зародилася ідея штучної стимуляції сенсорного сприйняттям. Сенсорні кімнати використовувалися реабілітологами і соціальними працівниками для роботи з найбільш важким контингентом хворих психоневрологічного профілю і грубим зниженням інтелекту. На початку 80-х років, крім Голландії, найактивнішим користувачем сенсорних кімнат стала Великобританія. Розширилося коло пацієнтів: кімнати стали активно використовуватися при лікуванні пацієнтів із девіантною поведінкою, дітей із різними психічними відхиленнями і т. д.
Переваги об'єднання навчання психом'язевої саморегуляції з умовами сенсорної кімнати можна визначити тим, що сенсорна кімната своєю ізольованістю, незвичайністю обстановки створює відповідний настрій релаксації, виходу зі стресових стимулів зовнішнього світу; використання спеціальних матів, подушок і сухого басейну дозволяють значно легше, ніж крісла або кушетки, створити положення тіла, зручне для навчання довільної релаксації; оптичні ефекти сенсорної кімнати дозволяють переключати увагу дітей, які навчаються; світло-звуко-тактильна стимуляція в сенсорній кімнаті легко може бути асоційована з природними релаксаційними об'єктами, що підсилює глибину релаксації. Заняття в умовах сенсорної кімнати сприяють зниженню гніву. Позитивні емоції є могутнім антистресовим фактором. Вважається, що періоди емоційної напруги в людини навіть у найважчих ситуаціях, якщо вони завершуються періодами активного відпочинку, розслабленням, супроводжуються позитивними емоційними відчуттями. Коли дитина слухає, наприклад, особливо підібрану музику і згадує які-небудь приємні події, отримані до цього важкі емоції травматичної події стираються з пам'яті.
Сенсорна кімната є важливим інструментом для розширення і розвитку світогляду, сенсорного і пізнавального розвитку, проведення психологічних консультацій. Обстановка сенсорної кімнати сприяє нормалізації психічного стану в здорових і хворих людей. Устаткування сенсорної кімнати можна розділити на два функціональні блоки:
Релаксаційний – у нього входять м'які покриття, пуфики і подушечки, сухий басейн, прилади, що створюють розсіяння світла, мобайли (підвішені рухливі конструкції, іграшки), установка для аромотерапії і підбір музичних творів для релаксації. Дитина, лежачи в басейні або на м'яких формах, може прийняти комфортну позу і розслабитися.
Активаційний – у нього входять всі прилади зі світлооптичними і звуковими ефектами, сенсорні панелі для рук і ніг, масажні м'ячики. Додатково можна в нього включити сухий басейн. Яскраві світлооптичні ефекти залучають, стимулюють і підтримують увагу, створюють радісну атмосферу свята. Застосування приладів цього блоку сенсорної кімнати спрямовано на стимуляцію дослідницького інтересу і рухової активності.
Сенсорна кімната – це організоване особливим чином навколишнє середовище, що складається з безлічі різного роду стимуляторів, що впливають на органи зору, нюху, дотику і вестибулярні рецептори. У сенсорній кімнаті за допомогою різних елементів створюється відчуття комфорту і безпеки. Це сприяє швидкому встановленню теплого контакту між педагогом і дитиною. Спокійна колірна гама обстановки, м'яке світло, приємні аромати, тиха ніжна музика – усе це створює відчуття спокою, умиротворення. Створені умови не тільки дають приємні відчуття, але і застосовуються для терапії. Не даремно сенсорну кімнату називають «кімната – лікар».
Перебування в сенсорній кімнаті сприяє поліпшенню емоційного стану; зниженню занепокоєння й агресивності; зняттю нервового порушення і тривожності; нормалізації сну; активізації мозкової діяльності; прискоренню відновлювальних процесів після захворювань. Відсутність небезпечних предметів, «м'яка» підлога і стіни дають дитині відчуття безпеки при пересуванні, навички спілкування і самообслуговування, сприяють розвиткові рухових і психічних навичок. В умовах цієїкімнати можна знімати страхи, невротичні стани, проводити корекцію поведінки. Сенсорна кімната використовується як додатковий інструмент терапії і підвищує ефективність будь-яких заходів, спрямованих на поліпшення психічного і фізичного здоров'я дитини.
Наша сенсорна кімната використовується для релаксації дітей з невротичнимипсихосоматичними розладами, а також для стимуляції різних функцій організму (слуху, зору, дотику, нюху, рухових функцій, мовлення) у дітей із затримкою психічного розвитку та загальним недорозвитком мовлення, для проведення корекційних занять із дітьми, що мають різні сенсомоторні порушення, корекції ігрової діяльності, психічних процесів та інше.
При роботі з гіперзбудливими дітьми необхідно знизити навантаження на сенсорику, виключити елементи активної стимуляції.
При роботі з тривожними дітьми потрібно виключити різкі переходи від одного стимулу доіншого. За допомогою очей ми одержуємо до 90 відсотків інформації. Крім цього, «красива їжа для очей» – кращий засіб для зняття нервової і м'язевої напруги.
Для роботи в сенсорній кімнаті використовуються методики світло-, кольоро-, звуко-, казко- і аромотерапії для впливу на стан пацієнта через відповідні органи почуттів.
Нетрадиційні корекційні методики, які можна використовувати при роботі в сенсорній кімнаті, дають можливість зробити корекційно-реабілітаційний процес не лише якісним та продуктивним, а й цікавим для дітей, які сприймають заняття як гру та із задоволенням беруть участь у корекційних вправах.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  1. Богініч О. Особливості організації рухової діяльності дітей з проблемами фізичного розвитку / О. Богініч // Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: науково-методичний збірник / ред. кол. Н. Софій, І. Єрмаков [та ін. ]. – К. : Контекст, 2000. – 336 с.
  2. Ілляшенко Т. Затримка психічного розвитку у дітей: причини виникнення та корекція / Т. Ілляшенко // Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: науково-методичний збірник / ред. кол. Н. Софій, І. Єрмаков [та ін. ]. – К. : Контекст, 2000. – 336 с.
  3. Сенсорное воспитание в детском саду / ред. Н. Н. Поддьякова, В. Н. Аванесовой. – М. : Просвещение, 1997. – 212 с.
  4. Литвяк Е. Что же это такое – воспитание по Монтессори? // Е. Литвяк. – Первое сентября. – 2000. – №74.
 
 
 
 
Фото Капча