Організація та технологія будівельного процесу

Технологічна зона являє собою простір, де розміщуються машини, робітники, пристосування, будівельні матеріали і конструкції для виконання певного процесу та шляхи переміщення їх, а також створювана продукція. Технологічні зони часто називають за видом виконуваного процесу; наприклад, технологічна зона монтажу, зона бетонних робіт. Технологічна зона складається з робочої зони, зони транспортування, розвантаження і складування матеріалів і конструкцій.

Робоча зона – це простір, у межах якого виконавець (машина, людина, ланка або бригада) виконує доручену йому роботу. Зони транспортування, розвантаження і складування є просторами, в яких проводять відповідно транспортування, розвантаження і складування матеріалів і виробів.

При суміщенні в просторі кількох технологічних зон утворюється зона суміщення робіт. Особливе значення має правильне визначення її меж під час роботи двох або кількох будівельних машин, які можуть розташовуватися на одному або різних рівнях.

У процесі виконання робіт кожна зона може стати небезпечною. Небезпечна зона являє собою простір, у межах якого постійно діють або потенційно можуть діяти небезпечні виробничі чинники.

Матеріальні склади залежно від прийнятої організації робіт можуть бути центральними та приоб'єктними. Центральні склади влаштовують, коли потрібно створити певний запас матеріальних ресурсів. Наприклад, центральний, або базовий, склад управління промислово-технологічної комплектації (УПТК). Приоб'єктний склад розташовується на будівельному майданчику безпосередньо в зоні дії монтажних кранів.

Розташування приоб'єктного складу (зона складування), його розміри, розміщення і призначення окремих майданчиків регламентується проектом виконання робіт. Уся територія складу має бути поділена на окремі майданчики, призначені для складування конкретних конструкцій і деталей. Територію складу потрібно спланувати з уклоном від дороги або від колії крана.

Збірні елементи, за винятком колон, мають зберігатися у положенні, близькому до проектного. Збірні залізобетонні елементи складують у штабелі. Кожен штабель укладають на два лежні або підкладні бруси. Між рядами штабеля укладають по дві прокладки. Прокладки слід розміщувати обов'язково в двох вертикальних площинах з підкладками. Відстань між підкладками, а отже, і прокладками беруть такою, щоб в елементах конструкцій не виникало недопустимих та залишкових деформацій та перенапружень.

При складуванні конструкції укладають так, щоб марки, які нанесені на ці конструкції, легко читались. Через кожні два штабеля у поздовжньому і через 25 м у поперечному напрямках потрібно залишати проходи 0, 7... 1, 0 м. Відстань між суміжними штабелями залишають не менше ніж 20 см, щоб уникнути пошкоджень елементів при вантажно-розвантажувальних операціях.

Висоту укладання штабелів призначають відповідно до нормативних вимог. Нижній ряд у штабелях збірних елементів укладають на дерев'яні підкладки перерізом 150 х 150, 150 х 100 або 100 х 100 мм, наступні ряди – на прокладки перерізом 80 х 80 мм, так щоб товщина їх була не менше висоти монтажних петель, а їх кінці на 50 мм виступали за край виробів.

При зберіганні цеглу в пакетах на піддонах укладають не більш як у два яруси, а в контейнерах – в один. Плиткові матеріали – азбестоцементні листи, черепицю – в штабелях, висотою не більше ніж 1 м. Круглий ліс – у штабелях, висотою не більше ніж 1, 5 м з установленням підпорів.

Сипкі матеріали, москательні, рідкі, ручні інструменти, замки, дверні ручки, шурупи, цвяхи тощо зберігають у закритих складах за межею дії крана.

 

 

Звільнення території майданчика. Територію будівельного майданчика звільняють від кущів, дерев, валунів, зносять будинки і споруди, які не можна використати в період зведення будівель, знімають рослинний шар. Для звалювання дерев і корчування пнів використовують бульдозери і трактори з трелювально-корчувальною лебідкою, а також екскаватори із спеціальним устаткуванням. Малі та середні дерева діаметром 12... 25 см валять разом з корінням. Дерева більш як 25 см завтовшки спочатку зрізують на висоті 0, 2... 0, 3 м електричними пилками або бензопилками, а потім корчують пні. Корчування пнів на будівельному майданчику обов'язкове в місцях: розроблення котлованів, траншей, канав; зведення насипів висотою до 1 м для влаштування залізничних колій, насипів висотою до 1, 5 м для влаштування автомобільних доріг; виконання планувальних робіт; розміщення трас підземних комунікацій. Для викорчовування пнів діаметром понад 30 см з твердих та мерзлих ґрунтів доцільно користуватись підривним методом. Заряд закладають під пень у нахилений шпур на глибину 1, 5... 2 діаметри пня. Масу заряду беруть з розрахунку 10... 20 г вибухової речовини на 1 см діаметра пня.

Дрібнолісся та кущі зрізують кущорізами або бульдозерами. Ніж бульдозера заглиблюють у рослинний шар на глибину 15... 20 см, зрізують і переміщують кущі на відведені для цього місця.

Габаритні валуни (камені), які можна вивезти або перемістити землерийно-транспортними засобами, вивозять у відвал, а негабаритні спочатку подрібнюють вибуховим методом, уламки вантажать екскаваторами в самоскиди і теж вивозять за межі майданчика.

Розбирання та знесення малоцінних будинків і споруд здійснюють ручним (напівмеханізованим), механізованим, вибуховим або комбінованим способами.

Для розбирання будівель ручним та напівмеханізованим способами використовують відповідний інструмент: ломи, клини, відбійні молотки, лебідки, домкрати і т. ін. Механізоване розбирання і руйнування будинків і споруд здійснюють бульдозерами, автонавантажувачами та екскаваторами, різними кранами з