Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Організаційна діяльність у формі засідань, нарад та переговорів

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
14
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Модуль: „ Адміністративне право ”

ТВОРЧА РОБОТА

ОРГАНІЗАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ФОРМІ ЗАСІДАНЬ, НАРАД ТА ПЕРЕГОВОРІВ

 

ЗМІСТ

 

Вступ

1. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ЗМІСТ ФОРМ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

2. ПРОЦЕДУРИ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

3. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

Висновки

Список використаних джерел

 

Вступ

 

У загальнонауковому розумінні під формою розуміють (від. лат. forma) «контури, зовнішній вираз сутності». Форма (джерело) права – це спосіб зовнішнього оформлення правових норм, який засвідчує їхню державну загальнообов’язковість; тобто це способи вираження і закріплення державної волі.

Серед вчених-адміністративістів домінують відповідні підходи щодо цієї категорії. Так, О. М. Бандурка вважає, що форма адміністративного права – це зовнішній прояв управлінської діяльності, спосіб вираження її змісту в конкретних умовах, тобто та чи інша управлінська дія, що має зовнішній вияв; Ю. П. Битяк – зовнішній вияв конкретних дій, які здійснюються органами виконавчої влади для реалізації поставлених перед ними завдань; В. К. Колпаков – зовнішньо виражена дія, волевиявлення суб’єкта управління, здійснене у рамках законності та його компетенції для досягнення управлінської мети; Т. О. Коломоєць – волевиявлення виконавчо-розпорядчого органу, посадової особи, здійснене у рамках режиму законності та компетенції для досягнення адміністративно-правової мети, – вираження у зовнішньому вигляді конкретних дій суб’єктів публічного адміністрування, які здійснюються у процесі їхньої діяльності й спрямованості на реалізацію адміністративних функцій.

Аналіз цих визначень «форми адміністративного права» призводить до висновку про відсутність серед провідних вчених-адміністративістів сутнісних розбіжностей у поглядах на цю категорію.

З урахуванням зазначених вище позицій форма адміністративного права – це зовнішнє вираження однорідних за своїм характером і правовою природою груп адміністративних дій публічної адміністрації, здійснене у рамках режиму законності та компетенції для досягнення адміністративно-правової мети – публічного забезпечення прав і свобод людини і громадянина, нормального функціонування громадянського суспільства та держави.

 

1. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ЗМІСТ ФОРМ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

 

За характером і правовою природою форми адміністративного права поділяються на такі види:

1) видання адміністративних актів;

1. 1) видання підзаконних нормативно-правових актів;

1. 2) видання індивідуальних адміністративних актів;

2) укладення адміністративних договорів;

3) вчинення інших юридично значущих адміністративних дій;

4) здійснення матеріально-технічних операцій.

Крім того для більш повного поділу форм адміністративного права у ролі уточнювального критерію використовується ступінь їх правової регламентації. Відповідно до цього розмаїття форм адміністративного права зведено у дві основі групи: 1) правові; 2) неправові (організаційні).

Поділ форм адміністративного права на правові та організаційні не означає будь-якого применшення, а тим більше – заперечення організуючої ролі права в процесі унормування діяльності суб’єктів адміністративного права. У цьому сенсі правові форми завжди є організаційними. Проте далеко не всі організаційні форми є правовими. До останніх належать лише ті, що обов’язково передбачають настання юридичних наслідків

Слушним при цьому є погляд І. С. Гриценка, який вважає, що протягом розвитку вітчизняних інститутів адміністративного права на увагу заслуговують саме правові форми

Таким чином, організаційні форми, які не призводять до настання юридичних наслідків, мають стати передусім предметом дослідження науки державного управління, а адміністративне право має зосередити свої зусилля на правових формах.

Правові форми пов’язані зі встановленням і застосуванням норм права і характеризують спосіб юридичного вираження відповідних дій.

Видання підзаконних нормативно-правових актів – це правотворчий напрямок діяльності публічної адміністрації, що передбачає розпорядчу діяльність, спрямовану на виконання законів шляхом розробки та встановлення підзаконних правил загального характеру.

Установлення норм права підзаконного характеру в процесі діяльності публічної адміністрації – це адміністративна правотворчість, яка здійснюється у формі видання органами та посадовими особами публічної адміністрації актів неперсоніфікованого характеру.

 

2. ПРОЦЕДУРИ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Органи виконавчої влади в межах визначених законодавством повноважень забезпечують реалізацію законів України, указів Президента, постанов Верховної Ради, Кабінету Міністрів, інших актів законодавчої і виконавчої влади, власних рішень, прийнятих у межах їх повноважень, виконання бюджету, програм економічного і соціально-культурного розвитку територій, здійснюють інші функції державного управління.

З метою здійснення оперативного управління органи виконавчої влади відповідно до законодавства і в межах повноважень застосовують відповідні акти та процедури управлінської діяльності, які складають поняття «форми управлінської діяльності».

З'ясуємо суть поняття «процедура».

Під процедурою найчастіше розуміють порядок здійснення дій, необхідних для реалізації поставленої цілі, вирішення конкретного завдання. Відносно органів виконавчої влади процедури визначають стадії, їх цілі, послідовність і часові межі, конкретні дії на кожній стадії, підстави здійснення і взаємозв'язок цих дій, засоби їх оформлення та фіксації. Процедури можуть вимагати здійснення й чисто ритуальних дій для надання процесу особливої урочистості.

Н. Нижник, наприклад, дає таке визначення цьому поняттю: «Процедура – це сукупність загальноприйнятих і спеціальних правил, офіційно встановлених чи прийнятих у відповідності зі звичаєм, які визначають здійснення різноманітних актів, дій, форм взаємодії між учасниками державно-управлінських відносин або порядок оформлення якихось справ, що спрямовані на досягнення певного результату».

У результаті закріплення (чи встановлення) процедур правовими нормами вони стають юридичним явищем і перетворюються на процесуальний елемент правопорядку. Сама система дій, які реально здійснюються відповідно до процедури громадянами, організаціями, органами і посадовими особами,

Фото Капча