Організаційно-педагогічні засади навчання слухачів факультету довузівської підготовки (на матеріалі дисциплін природничного циклу)

Грунтуючись на науково-теоретичних положеннях педагогічних концепцій розвитку освіти та основних принципах національної системи підготовки педагогічних кадрів, вважаємо, що однією з найбільш доцільних форм залучення молоді до педагогічної професії є факультети довузівської підготовки. Їх функціонування забезпечується обгрунтованістю організаційно-педагогічних засад на принципах гуманізації, гуманітаризації, передбаченням потреб завтрашнього дня, врахуванням психофізіологічних особливостей слухачів. 

Основні положення концепції знайшли відображення у робочій гіпотезі дослідження, шляхах та способах вирішення окресленої мети та завдань дослідження. 

Завдання дослідження. 

1.Здійснити науково-педагогічний аналіз проблеми в теорії та практиці. 

2.Виявити чинники підвищення якості навчання слухачів факультету довузівської підготовки. 

3.Розробити методику професійного відбору майбутніх абітурієнтів (на матеріалах природничого відділення). 

4.Обгрунтувати та експериментально перевірити організаційно-дидактичні умови, які забезпечують належний рівень підготовки слухачів природничого відділення ФДП до вступу до педагогічного закладу. 

Методологічною основою дослідження є ідеї класиків філософії і психолого-педагогічних наук про динаміку і розвиток соціальних процесів, державні документи про національну освіту в Україні та перспективи її розбудови. 

Певне значення для вивчення процесу, що досліджується, мають діалектичні категорії необхідності та випадковості, загального і часткового. Будь-яке пізнання передбачає усвідомлення внутрішніх змін об’єкта в його взаємодії з навколишнім середовищем. При цьому приховані потенційні можливості переходу речей до якісно нового стану існують у вигляді тенденцій їх розвитку і реалізуються повною мірою тільки за наявністю необхідних умов. 

Пiдставою для якiсного функцiонування етапу довузiвської пiдготовки є принципи, якi визначають структурно-функцiональнi характеристики системи педагогiчної освiти взагалi. Передусiм це детермiнованiсть мети виховання i навчання суспiльними потребами, залежнiсть результатiв навчально-виховного процесу вiд умов, в яких вiн проходить. Розробку органiзацiйно-дидактичного забезпечення системи довузiвської пiдготовки слiд здiйснювати з позицiй системно-комплексного пiдходу, як складного цiлiсного об'єкта з притаманним йому розмаїттям багатопорядкових зв'язкiв та взаємозалежностей. 

Методи дослiдження. З метою забезпечення достовiрностi основних положень i висновкiв дослiдження було використано комплекс теоретичних та емпiричних методiв, котрі вiдповiдали його метi й завданням: теоретичний аналiз наукових джерел; вивчення нормативних документiв, шкiльної та вузiвської документацiї; iндивiдуальнi i групові бесiди; спостереження; якiсний аналiз результатiв педагогiчного експерименту; вивчення та узагальнення передового досвiду з проблеми; спiвставлення i систематизацiя одержаних даних; моделювання. 

Ураховуючи необхiднiсть охоплення дослiдженням широкого загалу учнiв рiзних типiв навчальних закладiв довузiвського етапу педагогiчної освiти, вчителiв середнiх шкiл, викладачiв вузiв, а також студентiв перших курсiв педагогiчних iнститутiв (всього близько 2000 осіб), широко використовувались анкети, методи експертизи. 

Дослiдження охоплює перiод з 1992-1998 рр. i проводилось в декiлька етапiв, на кожному з яких залежно вiд завдань, застосовувались спеціальні методи та прийоми. 

На першому – дiагностичному (1992-1993 рр.) вивчався стан проблеми пiдготовки слухачiв рiзних форм довузiвського етапу педагогiчної освiти за спецiальностями природничого факультету. З’ясовувались наявні протирiччя в системi пiдготовки майбутнiх абiтурiєнтiв. 

На прогностичному етапi дослiдження було розроблено розгорнуту програму педагогiчного експерименту, визначено цiлi, завдання i головнi напрями її проведення; прогнозувались очiкуванi результати, а також джерела компенсацiї можливих негативних наслiдкiв експерименту. 

На третьому – органiзацiйному етапi (1993-1994 рр.) основну увагу було придiлено обгрунтуванню i пiдбору вiдповiдного матерiально-технiчного, фiнансового i дидактико-методичного забезпечення. Було окреслено форми i методи експерименту (iнтерв'ювання, анкетування, спiвбесiда та iн.), а також система оцiнювальних критерiїв ефективностi його результатiв, визначено контрольнi та експериментальнi групи слухачiв ФДП. 

На практичному – четвертому етапi (1994-1997 рр.) – здiйснювався педагогiчний експеримент, що полягав у обгрунтуваннi та перевiрцi найбiльш ефективних органiзацiйних i дидактичних умов навчання слухачiв факультету довузiвської пiдготовки з природничих дисциплiн. З цією метою проводились вихiднi зрiзи знань, попереднє тестування та анкетування, що дозволило реалiзувати новi пiдходи до пiдготовки слухачiв з хiмiї та бiологiї, апробувати авторські навчальнi програми з даних предметiв. Одержані результати навчального процесу за експериментальними програмами з курсу бiологiї та хiмiї, факультативу з монiторингу навколишнього середовища аналізувались і порівнювались, вносились необхiднi змiни i корективи. Була апробована методика пролонгованого професiйного вiдбору слухачiв ФДП – майбутнiх абітурієнтів природничого факультету педагогiчного закладу, співставлялись результати i типовi помилки вступних екзаменiв. Порiвняльному аналiзу пiддавались результати першої (зимової) сесiї з дисциплiн природничого циклу та стійкість професійних намірів студентiв – випускникiв ФДП i випускникiв загальноосвiтнiх шкiл, якi не пройшли етапу довузiвської пiдготовки. Одержанi данi дозволили пiдвести пiдсумки експерименту, описати хiд i загальні висновки дослiдження, розробити рекомендацiї з професiйного вiдбору та адаптацiї слухачiв факультету довузiвської пiдготовки природничого вiддiлення.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретичних і практичних засад діяльності факультету довузівської підготовки педагогічного навчального закладу, а саме: розробці системи пролонгованого професійного відбору слухачів, дидактичного забезпечення навчально-виховного процесу майбутніх абітурієнтів природничого відділення на основі прогностично змодельованих мети, змісту, методів та організаційних форм навчання. 

Теоретичне значення дослідження: в дисертації обгрунтовано організаційно-педагогічні умови навчання слухачів довузівського етапу підготовки педагогічних кадрів; окреслено методологічні передумови випереджувального визначення мети, змісту навчання на ФДП та засобів їх реалізації; розроблено варіант типової моделі вчителя природничих дисциплін. 

Практичне значення дослідження. На основі теоретичних узагальнень і висновків розроблено рекомендації, спрямовані на