+3 8(066) 185-39-18
fборжник в установлений строк не виконує добровільно судове рішення, ухвалу, постанову, які підлягають негайному виконанню, ці рішення виконуються примусово.
Рішення суду в цивільних справах, якими задоволено позовні вимоги про засудження боржника до виконання певних дій, виконуються у примусовому порядку.
Водночас слід зазначити, що рішення про відмову в позові про присудження або про визнання фактів і правовідносин та рішення про перетворення правовідносин не потребують примусового виконання, але в частині стягнення судових витрат такі рішення можуть виконуватися в примусовому порядку. В іншій частині рішення про визнання і перетворення правовідносин не потребують примусового виконання внаслідок їх загальної обов’язковості. Тому, що вони є правовими підставами для їх реалізації іншим способом. Це може бути реєстрація компетентним органом держави встановлених судом правовідносин. Наприклад, Бюро технічної інвентаризації видає свідоцтва про право власності на житловий будинок тощо.
Вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах в частині майнових стягнень. Державна виконавча служба виконує покарання у виді штрафу і конфіскації майна у випадках та в порядку, передбачених Кримінально-виконавчим кодексом України та законами України. Це судові рішення в як вироків судів, якими задоволено позови про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, а також рішення про накладення штрафу як міри покарання та рішення про конфіскацію майна засуджених. Такими рішеннями є вироки та ухвали судів про стягнення судових витрат та інших грошових стягнень, а також стягнень з підсудного грошей за участь у справі адвоката і проведення ним захисту підсудного, про забезпечення цивільного позову. Це можуть бути ухвали судів касаційної інстанції та ухвали і постанови судів наглядової інстанції, якими змінено вироки судів у частині майнових стягнень або по-новому вирішено цивільний позов.
У тому випадку, коли засудженим не сплачено штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили, стягнення суми провадиться примусово державною виконавчою службою на підставі виконавчого листа, виданого судом, який постановив вирок, з такими особливостями:
а) у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не встановлює строк для добровільного виконання вироку суду;
б) засуджений звільняється від сплати виконавчого збору.
Згідно з чинним законодавством суд, який постановив вирок, що передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, після набрання цим рішеннм законної сили, надсилає виконавчий лист з копією опису майна та копією вироку для виконання державній виконавчій службі, про що сповіщає відповідну фінансову установу. Якщо у справі відсутня копія про проведений опис майна засудженого, у зв’язку з тим, що він не проводився, надсилається довідка про те, що опис майна не здійснювався.
Виконання покарання у вигляді конфіскації майна здійснюється державною виконавчою службою за місцеперебування майна відповідно до Закону України „Про виконавче провадження”.
Постанови суду чи судді в частині майнових стягнень у справах про адміністративні правопорушення також є підставами для примусового виконання державною виконавчою службою. У цих постановах зафіксовано заходи адміністративної відповідальності, а саме: штраф; оплатне вилучення предметів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення; конфіскація предметів, предметів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, та грошей[54].
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу до п’ятнадцять днів з дня вручення постанови вона надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. Постанова судді надсилається до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи чи місцеперебування майна. Тоді, коли оштрафована особа не працює або якщо стягнення штрафу із заробітної плати або іншого заробітку, пенсії чи стипендії правопорушника неможливе з інших причин, стягнення звертається на особисте майно правопорушника, а також на його частку у спільній власності, у спільній власності подружжя.
Державним виконавцем здійснюється виконання, за ст. 311 КУпАП, постанови про оплатне вилучення предмета, який став знаряддям або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення.
Крім того, згідно із ст. 313 КУпАП, державним виконавцем здійснюється виконання постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних унаслідок вчинення адміністративного правопорушення. [55]
Відповідно до ст. 149 Митного кодексу України постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил у частині конфіскації предметів виконується державним виконавцем. Предмети, вилучені митними органами України, щодо яких винесено постанову судді про конфіскацію, передаються державному виконавцеві [56].
Рішення, ухвали, постанови господарських судів є також підставами для здійснення виконавчого провадження державною виконавчою службою. Господарські суди України здійснюють правосуддя у справах відносно спорів між підприємствами, установами, організаціями, кооперативами, індивідуальними та спільними підприємствами, міжнародними об’єднаннями та організаціями України та інших держав, а також іншими юридичними особами (у тому числі іноземними), громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених законодавчими актами України, також державними та іншими органами, громадянами, що не є суб’єктами підприємницької діяльності, ці спори виникають під час укладання, зміни, розірвання і виконання господарських договорів, за винятком спорів, вирішення яких чинними законами України, міждержавними договорами та угодами віднесено до відома інших органів. Господарські суди також розглядають справи про банкрутство, справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, незалежно від форм власності