Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Основні фактори грунтоутворення

Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
22
Мова: 
Українська
Оцінка: 

належить дії льодовиків, які після себе залишають своєрідні форми рельєфу. Найбільшим оледенінням було дніпровське, при якому язики льодовика доходили до Кременчуга та гирла річки Медведиця. При русі льодовика формувався моренний рельєф, який найбільш представлений хвилястими-моренними рівнинами. Вони утворилися внаслідок утворення тріщин, в яких накопичувався уламковий матеріал. Після танення льодовика в цих провалинах утворювалися горби різної форми. Для зони основної морени характерні друмлини, ози, ками.

Значення рельєфу у формуванні грунтів надзвичайно велике і тому знання, отримані майбутніми спеціалістами, які пов'язують свою роботу з грунтами, повинні бути досконалими. Рельєф є головним фактором перерозподілу сонячної енергії (радіації) та опадів залежно від експозиції та крутизни схилу і спричиняє вплив на водний, тепловий, поживний, окисно-відновний та. сольовий режим.
Елементи мезо- та мікрорельєфу і особливо схили різної крутизни перш за все перерозподіляють на земній поверхні та регулюють співвідношення води, яка стікає по поверхні, просочується в грунт, накопичується в зниженнях. Різноманітність зволоження земної поверхні викликає розвиток різноманітної рослинності, зміну напрямку грунтоутворювального процесу, що зумовлює утворення різних грунтів. Грунти формуються від рельєфу. Автотрофні грунти формуються на рівних формах рельєфу, при умові що грунтові води залягають на глибині більше 6 м. Напівгідроморфні та новерхнево-глеюваті грунти утворюються в умовах тимчасового затримання поверхневої води або при заляганні грунтових вод на глибині менше 3-6 м (глеюваті грунти). Гідроморфні грунти формуються в умовах довготривалого перезволоження поверхневими водами або залягання грунтових вод на глибині менше 3 м.
Рельєф впливає на розвиток ерозії, а також виступає як фактор еволюції грунту. Рельєф впливає на тепловий режим грунтів залежно від експозиції схилу. Південні схили грунтів тут отримають більше тепла, ніж північна частина місцевості.
Властивості грунтів залежать від рельєфу, що необхідно враховувати при землеустрою території і особливо при організації території і введенні сівозмін.
Біологічний чинник. В утворенні грунту беруть участь організми, які формують складні біоценози на Землі. При одночасній дії цих біоценозів відбувається формування грунтів та їх властивостей. Кожна група організмів виконує свою роль. Організми зумовлюють синтез і руйнування органічних речовин, їх акумуляцію, руйнування та новоутворення мінералів та інші процеси.
Залежно від біологічного впливу на грунтоутворення зелені рослини поділяються на дерев'янисті та трав'янисті.
В процесах грунтоутворення ефект від трав'янистої рослинності ще більший, ніж від дерев'янистої, не дивлячись на те, що біомаси вона дає менше, ніж дерев'яниста. Це явище активної участі трав'янистої рослинності у формуванні грунту пояснюється швидким обігом всіх її компонентів в системі рослина-грунт. Грунт щорічно збагачується органічними рештками трав у вигляді наземної маси. Кореневі рештки, на відміну від наземної маси, розкладаються швидко, і продукти їх розпаду взаємодіють з мінеральною частиною грунту. Залишки трав'янистої рослинності порівняно з дерев'янистим опадом містять менше клітковини, більше білків, зольних речовин та азоту.
Всі групи мікроорганізмів найбільш активні при реакції середовища. близькій до нейтральної. Більшість бактерій, такі як нітрифікатори, азотофіксатори, бульбашкові бактерії, пригнічуються при кислій реакції середовища. Погіршення умов аерації грунту пригнічує діяльність аеробних бактерій, сприяє консервації органічних залишків і може прилети до утворення токсичних для рослин продуктів анаеробних процесів. Особливо велике значення для життя мікроорганізмів має наявність в грунті органічної речовини, оскільки переважна частина їх – теротрофи. Органічна речовина для них – джерело енергії, вуглецю, азоту та інших елементів.
Розподіл мікроорганізмів в грунтовому профілі пов'язаний з вмістом гумусу і надходженням свіжих органічних залишків, тому максимальна їх кількість розташована в верхніх горизонтах, збагачених на органічні сполуки кореневих виділень і органічні речовини відмираючих кореневих волосків.
Мікроорганізми виконують дуже важливу функцію в перетворенні речовин та енергії при грунтоутворенні. Головною з них є: трансформація органічних речовин, утворення різноманітних солей та сполук з компонентів грунту, участь в руйнуванні і утворення нових грунтових мінералів, акумуляція продуктів грунтоутворення. Діяльність мікроорганізмів – безпосередній ланцюг біологічного кругообігу речовин. Перетворення речовин мікроорганізмами відбувається за участю різноманітних ферментів. Наприклад, ферменти групи гідролаз здійснюють розщеплення білків, вуглеводів, ліпідів, смоли. Мікроорганізми формують біологічний, поживний, окисно-відновний, повітряний режим грунту.
Мікроорганізми беруть активну участь в розкладі та синтезі мінералів. Під дією різноманітних мінералів та органічних кислот (продуктів життєдіяльності мінералів) відбуваються руйнування мінералів. В умовах перезволоження спостерігається розвиток відновних біологічних процесів, які викликають утворення елементів з перемінною валентністю (залізо, марганець та інші). Ці процеси можемо спостерігати під час утворення болотних грунтів (глеєутворення).
З розвитком окисно-відновних процесів спостерігається явище міграції та акумуляції мінеральних продуктів грунтоутворення.
Частина органічних сполук, які виділяються мікроорганізмами, можуть утворювати хелатні комплексні сполуки і сприяти їх міграції. До таких комплексноутворювальних сполук слід віднести процеси міграції заліза, алюмінію, марганцю.
З мікробіологічними процесами тісно пов'язане явище утворення нових сполук в грунті, акумуляція різних елементів живлення, утворення кальциту, трансформація біотиту в вермікуліт, формування ортштейного горизонту, содоутворення. Під дією мікроорганізмів спостерігається процес окислення та відновлення елементів змінної валентності – азоту (нітрифікація, денітрифікація), марганцю та інших елементів.
Тваринний світ грунту. Фауна грунту надзвичайно різноманітна. До неї належать представники простих форм (найпростіших), безхребетні, хребетні тварини. Найпростіші в грунті представлені інфузоріями, корененіжками, джгутиковими. Найпростіші виявлені у всіх грунтах, переважно у верхніх горизонтах грунту. Вчені вважають, що найпростіші обновлюють мікрофлору грунту.
Безхребетні організми грунту – це перги за
Фото Капча