Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Основні напрями розвитку «Херсонського Морського торгівельного порту»

Тип роботи: 
Дипломна робота
К-сть сторінок: 
66
Мова: 
Українська
Оцінка: 

є свого роду головними воротами, що з'єднують Середземне море із внутрішньою водною системою Росії й Каспієм. Це дозволяє доставляти вантажі в центральну частину Росії, на Урал і в Середню Азію. З 1995 року у ВАТ «Азовський морський порт» поетапно здійснюється інвестиційна програма, що передбачає будівництво контейнерного термінала потужністю 35тис. т. за рік з одноразовим зберіганням до 2 тис. т. У рамках програми виконуються роботи по дноуглубленню, що дозволило збільшити глибину в нових причалів на контейнерному терміналі до 8,5 метра. 

У перспективі заплановано дноуглублення Азово-Донського каналу. З огляду на світову тенденцію до збільшення контейнерних перевезень, а також інтенсивне зростання контейнерообігу по річкових шляхах Європи, будівництво контейнерного термінала на базі Херсонського морського торгівельного порту із залученням інвестицій дасть можливість розширити судноплавство по Дніпру.
Херсонський морський торгівельний порт, з'єднаний з усіма видами магістрального транспорту - залізничним, річковим, морські, авіаційні й автомобільним, має всі передумови стати логістичним центром контейнерних перевезень по внутрішніх шляхах, пов'язаним з морськими й океанськими контейнерними лініями. 
З портів Дніпра на судах класу «ріка-море» можна здійснювати прямі водні перевезення вантажів до портів Дунаю, Волги, Чорного, Азовського, Середземного, Балтійського, Каспійського й іншого морів. До роботи цієї транспортної схеми можна було б залучити велику кількість судновласників і власників вантажів, але, на жаль, у цей час обсяги перевезень по Дніпру зменшилися в 4,4 рази й здійснюються на рівні...14 млн. тонн у рік. 
Конкурентоспроможність внутрішнього водного транспорту ні у кого у світі не викликає сумніву, скрізь у Європі водний транспорт є найбільш економічним і екологічно чистим видом транспорту. В Україні він виявився найбільш неконкурентоспроможним тому, що судновласники зобов'язані платити високі збори за проходження шлюзів, за підйом прольотів залізничних мостів, екологічний збір. Порти мають низькі акордні ставки при перевалці вантажів, хоча енергетична складова вантажних операцій постійно зростає.
Розвиток Херсонського порту завжди було пов'язане з підхідним каналом. Історія говорить про те, що порту приділялася особлива увага. Сьогодні оголошена глибина каналу - 8,25 м при його ширині 100 м, не завжди дозволяє здійснити прохід сучасних судів. Все частіше й частіше доводиться відмовлятися від вигідних контрактів через неможливість проходу судів з осіданням більше 7,6 метра. На жаль, роботами з поглиблення каналу серйозно не займалися з кінця 60-х років минулого сторіччя. Це дуже дорогий вид робіт, що вимагає серйозного підходу, наявності сил і засобів. Тому проведення днопоглиблювальних робіт планується у два етапи. 
Перший - поглиблення каналу до 8,6 метра. Орієнтовний обсяг черпання складе 1,5 млн. кубічних метрів, витрати - близько 5 млн. у.о. Виконання першого етапу можливо за рахунок засобів ХМТП, ГП "Дельта-лоцман" і інвесторів. 
Другий етап - доведення глибин до оцінки 9,75 метра, обсяг черпання - 1,8 млн. кубічних метрів, вартість - більше 5 млн. у.о. Виконання другого етапу необхідно зробити за рахунок бюджетних засобів, відповідно до регіональної або галузевої програми.
Здійснення цих етапів днопоглиблювальних робіт дозволить значно збільшити обсяг вантажів, що переробляються, у порту. Але всі ці пропозиції можливі у випадку сприятливої інвестиційної політики й підтримці пропозицій порту на державному рівні. При здійсненні інвестиційної політики порт повинен мати набагато більше повноважень у підготовці договорів інвестування. Система заборон тільки тоді ефективна, коли є регламентація в створенні елементів інвестиційних договорів. На жаль, у цей час і Цивільний Кодекс і закони «Про інвестиційну діяльність», «Про режим іноземного інвестування» пропонують досить широке трактування договорів про спільну діяльність, які при чергових перевірках КРУ зазнають серйозної критики, за якої треба кадрова перестановка, що неприпустимо для стабільної роботи портів і водного транспорту.
Порт розташований в центрі міста, тому має територіальні обмеження. На сьогодні, через підтримку Херсонської облдержадміністрації з’явилась можливість одержати додаткові площі за рахунок територій підприємств, що межують з портом. Порт здійснює видобуток піску в кар’єрі с.Рибальче з річним обсягом 300тис.тонн. Транспортний та службово-допоміжний портовий флот здійснює каботажні та закордонні перевезення, надає послуги суднам, що заходять в порт. Середній вік буксирного флоту складає 25років.
 Для розв'язання соціальних питань порт має столову, медпункт, два дитячих садки на 280 місць, дитячий оздоровчий табір на 320 місць, клуб Моряків, інтерклуб, водно - спортивну станцію, пральню, готель, гуртожиток і сільськогосподарську дільницю. Порт являється дольщиком на 49 місць в пансіонаті "Вікторія" Облавтодору. Щороку в пансіонаті відпочивають 320 працівників порту. Крім того, за рахунок порту виділяються кошти на оздоровлення пенсіонерів та ветеранів в дитячому оздоровчому таборі.
 Порт здійснює вантажо-розвантажувальні роботи при перевалці господарських вантажів, а також перевезення вантажів суднами портового флоту. Обсяг вантажопереробки в 2001 році складає 2395 тис.тонн, прибуток - 17643 тис.грн. Вартість ОФ складає 150 млн.грн., зношені ОФ на 52%.
 Основу вантажної бази порту складають хімічні добрива та хлібні вантажі, що мають сезонний характер. Обмеженість причальної лінії, недостатня кількість складських площ не дають можливості порту розширювати номенклатуру вантажів. Зберігається тенденція падіння обсягів транзитних вантажів. Становище посилюється значною довжиною підхідного каналу та невеликими глибинами, що робить дорожчими, ніж в інших портах, судно заходи і виключає можливість обробки великотоннажних суден. Зниження обсягів перевезень портовим флотом до 2010 року на 70 тис.т. пов’язане із списанням в 2004р., в 2006р., в
Фото Капча