Основні принципи побудови системи підготовки інженерних кадрів. Адаптація вищої освіти України до вимог болонського процесу

вітчизняної науки, техніки і культури на світовий рівень, становлення державності та демократії в суспільстві, забезпечення ринку праці висококваліфікованими фахівцями.

Основною метою подальшого розвитку вищої освіти є переростання кількісних показників у якісні, яке базується на таких засадах:

- Національна ідея вищої освіти, зміст якої полягає у збереженні і примноженні національних освітніх традицій. Вища освіта покликана виховувати справжнього громадянина України, для якої є потреба у фундаментальних знаннях та у підвищенні загальноосвітньою і професійного рівня асоціюється зі зміцненням своєї держави;

- Розвиток вищої освіти повинен підпорядковуватись законам ринкової економіки. Вищій школі необхідно орієнтуватись не лише на ринкові спеціальності, але й наповнити зміст освіти новітніми матеріалами, запровадити сучасні технології навчання з високим рівнем інформатизації навчального процесу, вийти на творчі, ділові зв'язки з замовниками фахівця;

- Розвиток вищої освіти слід розглядати у контексті тенденцій розвитку світових освітніх систем, у т.ч. європейських. Зокрема, привести законодавчу і нормативно-правову базу вищої освіти України до світових вимог, відповідно структурувати систему вищої освіти та їх складові, упорядкувати перелік спеціальностей, переглянути зміст вищої освіти, забезпечити інформатизацію навчального процесу та доступ до міжнародних інформаційних систем.

Законодавство України гарантує право громадян на отримання вищої освіти, в т.ч. безоплатне — в державних і комунальних вищих навчальних закла громадянин здобуває вперше. Обов'язковість вищої освіти для громадян законодавство не унормовує.

Вища освіта побудована за ступеневим принципом (базова вища освіта та повна вища освіта) і забезпечується вищими навчальними закладами відповідного рівня акредитації.

До вищих навчальних закладів належать технікуми, училища, коледжі, інститути, консерваторії, академії,

університети.

На сьогодні в Україні працюють близько 1000 вузів усіх рівнів акредитації і форм власності, що забезпечують навчання студентів за денною, вечірньою, заочною формами та екстерном. Підготовка фахівців з вищою кваліфікацією здійснюється за 70 напрямами, що охоплюють понад 500 спеціальностей.

Основні напрямами діяльності вищого навчального закладу:

-підготовка фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

-підготовка та атестація наукових, науково-педагогічних кадрів;

-науково-дослідна робота;

-спеціалізація, підвищення кваліфікації, перепідготовка кадрів;

-культурно-освітня, методична, видавнича, фінансово-господарська, виробничо-комерційна робота;

-здійснення зовнішніх зв'язків.

Вищі навчальні заклади здійснюють свою діяльність за державним контрактом (замовленням) та угодами як основною формою регулювання відносин між навчальними закладами та підприємствами, установами, організаціями, громадянами.

Наукова діяльність у системі вищої освіти включає виконання науково-дослідних робіт, підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.

Науково-дослідна робота є складовою частиною підготовки фахівців і здійснюється науковими колективами, окремими вченими за договорами, контрактами, замовленнями, програмами, проектами. Для цього створюються наукові, науково-виробничі підрозділи, об'єднання, асоціації, технологічні парки, центри нових інформаційних технологій, науково-технічної творчості та інші формування.

 

1.4. Рівні акредитації вищих навчальних закладів

 

Відповідно до статусу вищих навчальних закладів встановлено чотири рівні акредитації:

- перший рівень - технікум, училище, інші прирівнені до них вищі навчальні заклади;

- другий рівень - коледж, інші прирівняні до нього вищі навчальні заклади;

- третій і четвертий рівні (залежно від результатів акредитації) - інститут, консерваторія, академія,

університет.

Вищі навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями:

- молодший спеціаліст - забезпечують технікуми, училища, інші вищі навчальні заклади першого рівня акредитації;

- бакалавр - забезпечують коледжі, інші вищі навчальні заклади другого рівня акредитації;

- спеціаліст, магістр - забезпечують вищі навчальні заклади третього і четвертого рівнів акредитації.

Вищі навчальні заклади певного рівня акредитації можуть здійснювати підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями, які забезпечують навчальні заклади нижчого рівня акредитації. Вищі навчальні заклади у встановленому порядку можуть створювати різні типи навчально-науково-виробничих комплексів, об'єднань, центрів, інститутів, філій, коледжів, ліцеїв, гімназій.

 

1.5. Права та обов’язки студентів вищих навчальних закладів України

 

Студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти мають гарантоване державою право на:

-навчання для здобуття певного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів;

 

-вибір навчального закладу, форми навчання, освітньо-професійних та індивідуальних програм,

позакласних занять;

- додаткову відпустку за місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;

 -продовження освіти за професією, спеціальністю на основі одержаного освітньо-кваліфікаційного рівня,

здобуття додаткової освіти відповідно до угоди із навчальним закладом;

 

-одержання направлення на навчання, стажування до інших навчальних закладів, у тому числі за кордон;

 

-- користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою навчального закладу;

-доступ до інформації в усіх галузях знань;

-участьунауково-дослідній,дослідно-конструкторськійтаіншихвидахнауковоїдіяльності,

конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах;

- особисту або через своїх представників участь у громадському самоврядуванні, в обговоренні, вирішенні питань удосконалення навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту тощо;

-участь в об'єднаннях громадян;

-безпечні і нешкідливі умови навчання та праці;

-забезпечення стипендіями, гуртожитками, інтернатами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів

України;

-трудову діяльність у встановленому порядку в позаурочний час;

-перерву в навчанні у вищих та професійно-технічних навчальних закладах;

- користування послугами закладів охорони здоров'я, засобами лікування, профілактики захворювань та зміцнення здоров'я;

- захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, від дій педагогічних, інших працівників, які порушують права або принижують їх честь і гідність.

Відволікання студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів за рахунок навчального часу на роботу і здійснення заходів, не пов'язаних з процесом навчання, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України.

Обов'язки студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів

-додержання законодавства, моральних, етичних норм;

- систематичне та глибоке оволодіння знаннями, практичними навичками, професійною майстерністю, підвищення загального культурного рівня;

-додержання статуту, правил внутрішнього розпорядку навчального закладу.

Випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші обов'язки осіб, що навчаються, можуть встановлюватися законодавством, положеннями про навчальні заклади та їх статутами.