Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Основні засоби в статистиці

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
12
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
1. Баланси основних засобів і показники їх аналізу
2. Обчислення показників стану, руху і використання основних засобів та їх економічний зміст
3. Індексний аналіз ефективності використання основних засобів
Висновки
Список використаних джерел
 
Вступ
 
Важливою частиною держави є основний капітал. Це узагальнюючий показник, який у грошовому виражені характеризує весь капітал підприємства, компанії, країни в цілому як у натурально-предметній формі, так і у грошовій.
Основний капітал включає:
1) тривалий час функціонуючи матеріальні цінності (земельну вартість, будівлі, споруди, машини, устаткування) ;
2) нематеріальні активи (патенти, ліцензії, товарні знаки) ;
3) фінансові вкладення (власні цінні папери, вкладення в інші підприємства).
В поняття основного капіталу включені основні засоби (основні фонди), які багаторазово беруть участь у виробничому процесі, зберігають свою первинну форму до повного зносу і переносять свою вартість на продукт, який виробляється, не цілком, а поступово, в міру зносу.
Як економічна категорія основні засоби – це засоби праці, які мають вартість і функціонують на підприємстві тривалий час у своїй незмінній споживній формі, а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції та платні послуги частинами в міру спрацювання.
Одиницею обліку основних засобів на підприємстві є об'єкт основних засобів. Об'єкт основних засобів – закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.
Основною метою статистичного вивчення основних засобів підприємств є оцінка їх вартості та закономірностей використання, пов'язаних з особливостями економічної діяльності підприємств, ступенем інноваційного розвитку, інвестиційною діяльністю та низкою інших внутрішніх і зовнішніх по відношенню до підприємств чинників.
Відповідно до цієї мети статистичне вивчення основних засобів підприємств може здійснюватися за такими основними напрямами:
- оцінка наявності та складу основних засобів;
- аналіз динаміки, структури (у тому числі технологічної) та структурних зрушень у вартості основних засобів;
- визначення та аналіз показників стану, руху та ефективності використання основних засобів;
- оцінка та аналіз взаємозв'язку показників наявності та використання основних засобів з іншими виробничо-технічними і фінансово-економічними показниками діяльності підприємств.
 
1. Баланси основних засобів і показники їх аналізу
 
У статистичному вивченні основних засобів підприємств, аналізі їх руху та використанні особлива роль належить балансовому методу. На його основі прийнято складати баланси основних засобів за повною первісною та залишковою вартістю.
В основу балансу основних засобів за повною первісною вартістю покладено таку рівність:
ОЗпоч. +ОЗнадх. =ОЗвиб. +ОЗкін.,
де ОЗпоч. – первісна вартість основних засобів на початок періоду; ОЗнадх. – вартість засобів, що надійшли за період (створення нових засобів, придбання на стороні, надходження зі сторони безкоштовно) ; ОЗвиб. – вартість засобів, що вибули за період (повністю ліквідованих зношених засобів, проданих, переданих безкоштовно) ; ОЗкін. – вартість засобів на кінець звітного періоду.
Використовуючи балансову рівність, вартість основних засобів розрахунковим методом на кінець року можна визначити за формулою:
ОЗкін. =ОЗпоч. +ОЗнадх. -ОЗвиб.
Баланс основних засобів за залишковою вартістю складають і подають таким рівнянням:
ОЗзв. поч. +ОЗппв. нов. +ОЗзв. надх. =ЗНОСрік+ОЗлікв. рік+ОЗзв. пер. +ОЗзв. кін,
Де ОЗзв. поч. – залишкова вартість основних засобів на початок періоду (року) ; ОЗппв. нов. – вартість нововведених протягом року (нових) основних засобів, що обліковуються за повною первісною вартістю; ОЗзв. надх. – залишкова вартість засобів, що надійшли зі сторони протягом року; ЗНОС – знос основних засобів за рік; ОЗлікв – ліквідацій на вартість повністю зношених засобів, що були списані з балансу; ОЗзв. пер. – залишкова вартість основних засобів, переданих на сторону протягом року; ОЗзв. кін. – залишкова вартість основних засобів на кінець року.  
 
2. Обчислення показників стану, руху і використання основних засобів та їх економічний зміст
 
На основі первинних даних балансу основних засобів розраховують низку аналітичних показників їх стану, руху та використання (табл. 1, табл. 2).
 
Таблиця 1
Обчислення показників стану, руху і використання основних засобів та їх економічний зміст
 
Таблиця 2
Обчислення показників стану, руху і використання основних засобів та їх економічний зміст
 
У статистичній оцінці використання основних засобів, як допоміжний найбільш часто використовують показник середньорічної вартості основних засобів, який, залежно від наявної інформації, можна обчислити кількома способами:
 
У статистичному вивченні динаміки капіталовіддачі, крім порівняння значень цього показника за декілька періодів або з аналогічними на інших підприємствах у межах галузевої чи іншої сукупності підприємств, широко застосовують методи і моделі факторного аналізу.
Для групи підприємств або для галузі динаміку капіталовіддачі вивчають за допомогою індексів змінного, постійного складу та структурних зрушень. Методика побудови зазначених індексів дає змогу оцінити вплив на динаміку середнього рівня капіталовіддачі групи підприємств двох факторів:
- змін у рівні капіталовіддачі на окремих підприємствах сукупності;
- змін у структурі підприємств сукупності за вартістю основних засобів.
 
3. Індексний аналіз ефективності використання основних засобів
 
При проведенні економіко-статистичного аналізу з використання основних засобів важливим є не тільки значення показників, але й їх динаміка. Підвищення ефективності виробництва передбачає випереджуюче зростання обсягів виробництва порівняно зі збільшенням основного капіталу, або зростання продуктивності праці у зрівнянні зі зростанням його капіталоємкістю.
Ефективність використання основних засобів в статистиці досліджується за допомогою індексного методу.
Для окремих підприємств галузі, які випускають однорідну продукцію, можуть бути розраховані індивідуальні індекси фондомісткості і фондовіддачі.
Динаміка фондовіддачі за сукупністю підприємств галузі або окремих галузей характеризують за допомогою системи індексів:
- індекс фондовіддачі змінного складу показує, як змінився середній рівень фондовіддачі окремих підприємств галузі у поточному періоді (році) порівняно з базисним за рахунок змін у рівні ефективності використання основних засобів на кожному підприємстві та за рахунок структурних зрушень у вартості основних засобів;
- індекс фондовіддачі фіксованого складу показує, як в середньому змінився рівень фондовіддачі в цілому за рахунок змін у рівні фондовіддачі на кожному підприємстві у поточному періоді порівняно з базисним;
- індекс фондовіддачі структурних зрушень показує, як змінився у цілому середній рівень використання основних засобів за рахунок структурних зрушень у вартості основних засобів у поточному періоді порівняно з базисним.
Підвищення ступеня використання основних засобів приводить до зростання обсягів виробленої продукції та економії капітальних витрат.
Індексний метод економіко-статистичного аналізу дає можливість визначити вплив факторів на зміну обсягу випущеної продукції за рахунок змін у рівні фондовіддачі й вартості основних засобів підприємства.
 
Висновки
 
В умовах ринкової економіки з безперервним зростанням цін на матеріали, устаткування, обладнання необхідно періодично проводити переоцінку основних засобів. За результатами переоцінки обчислюють індекси їх вартості.
Балансова вартість основних засобів характеризується їх сумою на балансі підприємства. Сюди включають суму відновної вартості основних засобів на момент останньої переоцінки та повної початкової вартості введених в дію основних засобів після їх переоцінки.
Ліквідна (ліквідаційна) вартість основних засобів – це сума коштів або інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації або ліквідації основних засобів після загального строку їх корисного використання з урахуванням витрат, пов'язаних з цим вибуттям.
З метою виконання робіт з капітального ремонту та модернізації або повного відновлення основних засобів проводять амортизаційні відрахування.
Амортизація є вартісним вираженням зносу (фізичного і морального) основних засобів. Вона враховується в собівартості продукції, та являє собою витрати основного капіталу на виробництво продукції. Для правильності віднесення основних фондів до тієї чи іншої групи користуються нормами, які передбачають такий розподіл на групи основних засобів.
Повна первісна вартість основних засобів – це фактична вартість на момент введення в дію, яка включає витрати на побудові і придбання основних засобів, транспортування та монтаж, розширення та реконструкцію основних засобів. Показник повної первинної вартості основних засобів використовується як для нарахування сум амортизації, так і для їх обліку на балансах підприємств.
Повна відносна вартість основних засобів (початкова вартість за вирахуванням зносу) – це та частина вартості основних засобів, яка ще не перенесена на виготовлений продукт і яку визначають як різницю між повною первинною вартістю і сумою зносу.
Залишкова вартість основних засобів, яка менша від повної вартості за рахунок фізичного зношування на суму амортизаційних відрахувань за період з моменту введення основних засобів у експлуатацію до дати, на яку проводиться їх оцінювання.
Відновна вартість з урахування зносу являє собою вартість засобів праці, за якою вони можуть бути оцінені в сучасних умовах відтворювання і яка визначається шляхом відрахування з вартості переоцінених і діючих умовах основних засобів суми їх зносу.
 
Список використаних джерел
 
1. Опря А. Т. Статистика (модульний варіант з програмованою формою контролю знань). Навч. посіб. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 448 с.
2. Мармоза А. Т. Теорія статистики [текст] підручник / А. Т. Мармоза – 2-ге вид. перероб. та доп. – К. : «Центр учбової літератури», 2013. – 592 с.
3. Матковський С. О., Гринькевич О. С, Сорочак О. З., Гальків Л. І., Прокопович-Павлюк І. В. Статистика підприємств: навчальний посібник / За ред. С. О. Матковського. -2-ге вид., переробл. і доповн. – К., Алерта, 2013. – 560 с. (з додатками).
Фото Капча