Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Основи кримінального права

Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
12
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Тема 11. Основи кримінального права
 
11.1.Загальна характеристика Кримінального кодексу України. Основні завдання кримінального законодавства
11.2.Підстави притягнення до кримінальної відповідальності. Осудність і неосудність. Поняття та ознаки злочину. Види злочинів. Склад злочину
11.3.Кримінальне покарання та його види
 
11.1. Загальна характеристика Кримінального кодексу України. Основні завдання кримінального законодавства
 
Кримінальне право–галузь права України, норми якої визначають загальні підстави, принципи, умови та форми і розміри кримінальної відповідальності фізичних осіб.
Завданнями кримінального права є:
- охорона суспільного ладу України та захист державного суверенітету;
- захист життя, здоров’я, честі і гідності громадян та їх конституційних прав і свобод;
- захист власності, громадського порядку і довкілля;
- забезпечення миру і безпеки;
- боротьба з порушеннями правопорядку;
- усунення причин злочинності.
Кримінальний кодекс України був прийнятий 5 квітня 2001 року і набув чинності 1 вересня 2001року. Він є єдиним нормативним джерелом, яке визначає кримінальну відповідальність. Кримінальний кодекс складається із:
1) загальної частини, яка об’єднує 15 розділів та 108 статей що визначають загальні засади кримінальної відповідальності;
2) особливої частини, яка об’єднує 20 розділів і 340 статей що визначають види злочинних діянь у всіх серах суспільного життя.
Злочинність і караність діяння визначається кримінальним законом, який діяв на час вчинення такого діяння. Кримінальний закон, який встановлює злочинність діяння або посилює кримінальну від повільність зворотної дії у часу немає, а якщо пом’якшує кримінальну відповідальність чи скасовує злочинність діяння – має зворотню дію у часі на всіх осіб, які відбувають покарання за такі дії чи їх судимість ще не погашена.
 
11.2. Підстави притягнення до кримінальної відповідальності. Осудність і неосудність. Поняття та ознаки злочину. Види злочинів. Склад злочину
 
Кримінальна відповідальність–це обов’язок особи, яка скоїла злочин, терпіти покарання, який полягає у втратах особистого і майнового характеру, а також в осудженні її за скоєний злочин і який має за мету виправлення і перевиховання цієї особи, а також попередження скоєння нових злочинів як нею так і іншими особами.
Підставою для притягнення до кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним Кодексом України (ККУ).
За один злочин особу можна притягнути до кримінальної відповідальності лише раз і людина не може бути визнана винною у вчинені злочину, поки її вину не було доведено у встановленому законом порядку у суді (презумпція невиновності).
Злочинність діяння та його правові наслідки визначаються тільки Кримінальним Кодексом України.
Злочином є передбачене кримінальним кодексом суспільно небезпечне, винне та протиправне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого кримінальним законом, але через малозначимість не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Злочин характеризується:
1)cуспільною небезпекою, що проявляється в тім, що злочин спричиняє чи може спричинити істотну шкоду державним, суспільним або особистим інтересам. Суспільна небезпека визначається суб’єктивними і об’єктивними ознаками скоєного діяння (характер і величина шкоди, обстановка, місце, час скоєння діяння, мотиви, мета).
2)виною–психічним ставленням особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої кримінальним кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
3)протиправністю, яка означає, що злочином визначається тільки діяння, заборонене законом. Протиправність являється юридичним вираженням суспільної небезпеки.
4)караністю–скоєним діянням, яке тягне за собою застосування до винного карного покарання, передбаченого відповідною нормою кримінального закону.
Діяння може бути визнане злочином лише за умови, що містить всі елементи складу певного злочину, передбаченого кримінальним законом.
Склад злочину утворюють наступні елементи:
1.Суб’єкт злочину–це фізична особа (приватні, службові та спеціальні особи), яка досягла 16-ти річного віку (в окремих випадках 14-ти річного) і є осудною. Осудність у кримінальному праві може бути обмеженою, якщо під час скоєння злочину особа, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та/або керувати ними. Обмежена осудність не є підставою для звільнення від покарання, але є пом’якшуючою обставиною. Особа, яка перебувала у стані неосудності на момент вчинення злочину (внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки) не підлягає кримінальній відповідальності. До такої особи можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру. Не підлягає також кримінальній відповідальності особа, яка до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу (що робить її неосудною) хоч і на момент вчинення злочину була осудною, але після одужання така особа може підлягати покаранню. Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають на території України, які вчинили злочин поза межами України, не можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності за законами цієї держави, але підлягають кримінальній відповідальності за законодавством України.
2.Об’єкт злочину–те, на що спрямований злочин: власність; права, свободи і обов’язки громадян; суспільні відносини тощо.
3.Об’єктивна сторона злочину–це зовнішня форма злочинного діяння, яка піддається спостереженню і оцінці. Вона включає в себе: суспільно небезпечне діяння; суспільно небезпечний наслідок; причинно-наслідковий зв’язок
Фото Капча