Основи охорони праці: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. Я. О. Сєріков. – Харків, ХНАМГ, 2007. 227с.

Контрольні запитання і завдання

2.3.1.Виробничий пил. Класифікація, вплив на організм працюючих. Нормування, захист працюючих від впливу пилу

Контрольні запитання і завдання 

2.3.2.Виробничі отрути. Класифікація, вплив на організм людини. Захист від шкідливого впливу виробничих отрут на організм людини

Контрольні запитання і завдання

2.4.1.Вимоги нормативних документів до систем виробничого освітлення

2.4.2.Основні світлотехнічні величини

2.4.3.Природне освітлення

2.4.4.Штучне освітлення

Контрольні запитання й завдання

2.5.1.Класифікація виробничого шуму

2.5.2.Вплив шуму на організм людини

2.5.3.Гігієнічне нормування виробничого шуму. Вимі-рювання та оцінка рівня виробничого шуму

2.5.4.Заходи і засоби захисту працюючих від шкідливої дії       виробничого шуму

Контрольні запитання і завдання  

Глава 2.6.Виробнича вібрація. Нормування, вплив на організм людини, заходи й засоби захисту працюючих

2.6.1.Гігієнічне нормування вібрації

2.6.2.Вимірювання та оцінка рівня вібрації

2.6.3.Заходи й засоби захисту працюючих від дії вібрації

Контрольні запитання і завдання 

 

Контрольні запитання і завдання

3.2.1.Аварії, вибухи посудин і апаратів, що працюють під тиском. Причини виникнення вибухів

3.2.2.Технічний огляд і випробування посудин і апаратів, що працюють під тиском

3.2.3.Забезпечення безпеки праці при експлуатації посудин, що працюють під тиском

Контрольні запитання і завдання

3.3.1.Особливості дії електричного струму на організм людини

3.3.2.Види електричних травм

3.3.3.Фактори, що впливають на ступінь ураження людини електричним струмом.

3.3.4.Схеми електричних мереж

3.3.5.Схеми включення людини в електричний ланцюг

3.3.6.Методи захисту в електроустановках

3.3.7.Надання долікарської допомоги при ураженні людини електричним струмом

Контрольні за питання і завдання

 

4.1.1.Вибухонебезпечні й пожежонебезпечні зони

4.1.2.Організація пожежної охорони

4.1.3.Протипожежні заходи

4.1.4.Засоби пожежогасіння

4.1.5.Протипожежне водопостачання

Контрольні запитання і завдання

 

 

Контрольні запитання і завдання

Додатки

Список літератури  

Запитання для самостійної роботи та до контрольних  робіт студентів заочної й дистанційної форм навчання

 

 

У промислово розвинутих країнах науково-технічна революція привела до інтенсивного зростання обсягів виробництва з одночасним ускладненням технологічних процесів і засобів праці. Таке положення логічно викликало зміну умов праці. Поряд з удосконаленням технологій, автоматизацією процесів, використанням робототехнічних комплексів і застосуванням інших напрямків, що полегшують працю, практично на кожному робочому місці існують негативні фактори, що створюють загрозу для здоров'я, а в деяких випадках і для життя працюючої людини. Причому, розробка сучасних і удосконалювання відомих технологій, створення нових чи удосконалення існуючих антропогенних об’єктів часто викликає виникнення нових або підвищення інтенсивності існуючих негативних виробничих факторів. Ця теза безпосередньо стосується і виробничих умов, що формуються при виконанні робіт в електроустановках. 

У зв'язку з цим сучасний підхід до вирішення завдань охорони праці повинен полягати не в апостеріорній констатації фактів негативного впливу умов праці на здоров'я персоналу і ліквідації таких наслідків, а базуватися на розробці відповідних організаційних і технічних рішень з нормалізації умов праці на етапі проектування підприємств, технологічних процесів і конкретних робочих місць. 

З огляду на вищесказане, а також беручи до уваги життєвий цикл ство-рення та існування антропогенного об'єкта, представляється можливим виділити й ранжирувати за ступенем значимості й ефективності прийнятих рішень з охорони праці наступні етапи:  

1.Проектування.

2.Будівництво.

3.Експлуатація.

4.Утилізація.

Формування виробничих негативних факторів обумовлюється особливостями трудової діяльності людини, порушенням нормальних умов праці, особливостями технологічних процесів, а також порушенням технологічних режимів процесу виробництва. Внаслідок цього в процесі праці на організм працюючих впливають різні виробничі фактори, що негативно позначається на здоров'ї людини. У результаті їхньої дії можуть виникати професійні захворювання або травми. 

Професійні захворювання розвиваються з часом і є наслідком досить         тривалого впливу на організм працюючих шкідливих умов праці. 

У результаті травми здоров'я людини порушується раптово і викликається небезпечними умовами праці.

Очевидно, що своєчасне позитивне вирішення питань з охорони праці безпосередньо позначається на здоров'ї працюючих, але воно має також важливе соціальне й економічне значення. Так, при оцінці ефективності промислового об'єкта одним з показників є витрати робочого часу. Нормалізація умов праці, виключення або зведення до мінімуму рівня професійних захворювань і травматизму дозволяють знизити втрату працездатності й тим самим підвищити продуктивність праці, а також зменшити економічні втрати підприємства, викликані соціальними виплатами на компенсацію втраченого здоров'я             працюючих.  

Заходами з охорони праці, що реалізують в галузі електротехнічної промисловості, переслідується вирішення наступних основних завдань:

•нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

•навчання персоналу безпечним методам робіт в електроустановках; 

•контроль безпеки виконання робіт на електроустановках;

•контроль за дотриманням оптимальних режимів праці й відпочинку працюючих; 

• контроль за забезпеченням працюючих засобами індивідуального  й колективного захисту відповідно до встановлених нормативів;

•контроль за лікувально-профілактичним і санітарно-побутовим обслуговуванням трудящих.

Оскільки еволюція людини й людського суспільства протікає у науково-технічному напрямку, а також приймаючи до уваги аксіому про потенційну небезпеку об'єктів, створюваних людиною, виходить, що проблема охорони праці буде актуальною не тільки в даний час, але й у майбутньому. 

Вважаю своїм приємним обов'язком виразити щиру вдячність ректорові ХНАМГ докт. техн. наук, проф. Л. М. Шутенку, зав. кафедри «Безпека життєдіяльності» проф. Б. М. Коржику і Н. О. Кінжаловій за моральну і практичну допомогу в написанні