Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Основи спадкового права

Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
11
Мова: 
Українська
Оцінка: 

обставин.

Заповідач має право зробити заповідальний відказ, предметом, якого може бути передання відказоодержувачеві у власність або за іншим речовим правом майнового права або речі, що входить або не входить до складу спадщини.
Відказоодержувачами можуть бути особи, які входять, а також ті, які не входять до числа спадкоємців за законом.
Спадкоємець, на якого заповідачем покладено заповідальний відказ, зобов'язаний виконати його лише у межах реальної вартості майна, яке перейшло до нього, з вирахуванням частки боргів спадкодавця, що припадають на це майно. Відказоодержувач має право вимоги до спадкоємця з часу відкриття спадщини. Заповідальний відказ втрачає чинність у разі смерті відказоодержувача, що сталася до відкриття спадщини.
Заповідач може зобов'язати спадкоємця до вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання або спрямованих на досягнення суспільно корисної мети.
Заповідач має право скласти один з наступних видів заповітів:
1. Простий заповіт, не обтяжений жодними додатковими умовами та обов'язками.
2. Заповіт з заповідальним відказом.
3. Заповіт із умовою (тобто виникнення права на спадщину у певного спадкоємця можливе після виконання ним якоїсь умови зазначеної в заповіті. Умова має бути виконана на час відкриття спадщини і є нікчемною в силу закону, якщо суперечить закону або моральним засадам суспільства.)
4. Спільний заповіт подружжя щодо майна, яке належить їм на праві спільної власності.
5. Секретний заповіт (засвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом. Він подається нотаріусу в запечатаному конверті. На конверті має бути підпис заповідача, а нотаріус ставить свій підпис та печатку на цьому конверті і в присутності заповідача поміщає його в інший конверт, який запечатує. Секретний заповіт оголошується нотаріусом в присутності зацікавлених осіб та двох свідків. Про місце і час оголошення заповіту нотаріус повинен повідомити всіх зацікавлених осіб. Про оголошення заповіту нотаріус складає протокол в якому викладається весь зміст заповіту. Протокол підписує нотаріус та свідки.)
Нотаріус або інша посадова особа, яка посвідчує заповіт не має права до відкриття спадщини розголошувати відомості про факт його складення, його зміст.
Заповіт складений з порушеннями вимог щодо його форми і посвідчення є нікчемним. А якщо складений не за власною волею спадкодавця, то він може бути визнаним недійсним у судовому порядку.
Спадкоємці за законом отримують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга набуває права на спадщину у разі відсутності спадкоємців попередньо черги або позбавлення їх права на спадщину, не прийняття ними спадщини або відмови від неї. Самі спадкоємці можуть змінити черговість встановлену законом шляхом укладення відповідного договору після відкриття спадщини, якій повинен бути посвідчений нотаріально, а також за рішенням суду може одержати право на спадщину разом із спадкоємцями вищих черг особа, яка протягом тривалого часу піклувалася, матеріально забезпечувала, допомагала спадкодавцю, який через похилий вік, тяжку хвороб, або каліцтво був у безпорадному стані.
Законом встановлені наступні черги спадкоємців:
1. Діти, батьки спадкодавця, його вдова (вдівець) ;
2. Рідні брати, сестри спадкодавця, його дідусі і бабусі;
3. Рідні дядько, тітка спадкодавця;
4. Особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше 5 років до часу відкриття спадщини.
5. Інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, та утриманці спадкодавця, що не були членами його сім'ї.
Частки спадкоємців однієї черги є рівними, але спадкоємці на підставі договору між собою можуть змінити розмір часток. Такий договір посвідчується нотаріально.
Спадкоємці зобов'язані відшкодовувати витрати, які були зроблені одним із них, або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання, спадкодавця, але не більше, як за 3 роки до його смерті.
 
3. Реалізація та оформлення прав на спадщину. Виконання заповіту. Спадковий договір
 
Спадкоємці мають право, як прийняти спадщину, так і не прийняти її або відмовитись від неї взагалі чи на користь інших осіб-спадкоємців.
Прийняти спадщину можна шляхом подання заяви до нотаріальної контори або шляхом вступу у володіння спадковим майном (якщо спадкоємець проживав спільно зі спадкодавцем однією сім'єю). Такі дії повинні бути зроблені протягом шести місяців з часу відкриття спадщини (строк прийняття спадщини). Якщо право на спадщину виникло в особи, у зв'язку з відмовою від спадщини (не прийняття її) іншого спадкоємця, то прийняти спадщину можна протягом трьох місяців з моменту не прийняття або відмови від спадщини цього спадкоємця. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відмова від спадщини здійснюється шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори у зазначені вище строки. Якщо спадкоємець не здійснив жодної з цих дій він вважається таким, що не прийняв спадщину.
Якщо у спадкодавця були кредитори, то спадкоємці зобов'язані повідомити їх про час відкриття спадщини. Кредитор може пред'явити свої вимоги до спадкоємців протягом шести місяців від дня, коли він дізнався про відкриття спадщини не залежно від строку виконання вимог. Якщо кредитор не знав і не міг знати про відкриття спадщини, то він має право пред'явити свої вимоги спадкоємцям, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку виконання вимоги. Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредиторів в межах вартості спадкового майна, пропорційно розміру своїх часток. В разі відсутності будь-яких спадкоємців, їхньої відмови від спадщини, або їх не прийняттям, спадщина за заявою відповідного органу місцевого самоврядування визначається відумерлою за рішенням суду і переходить у власність територіальної громади. Така заява подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
При спадкуванні за заповітом обов'язково призначається виконавець заповіту або самим спадкодавцем у заповіті, або за взаємною згодою спадкоємцями, або нотаріусом, якщо спадкоємці не можуть досягти згоди. Виконавець може бути призначений лише за його згодою, ця особа повинна мати повну цивільну дієздатність.
Обов'язками виконавця є:
1) Вжиття заходів, щодо охорони спадкового майна.
2) Повідомлення спадкоємців, кредиторів, тощо про відкриття спадщини.
3) Вимагати від боржників спадкодавця виконання своїх зобов'язань.
4) Управляти спадщиною.
5) Забезпечити одержання спадщини спадкоємцем.
Виконавець отримує винагороду за свої дії. Спадкоємці мають право контролювати і оскаржувати дії виконавця.
Реалізоване право на спадщину підтверджується свідоцтвом, яке видається нотаріусом спадкоємцям по закінченню терміну прийняття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
До закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), якщо це викликано обставинами, які мають істотне значення.
Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Відчужувачем у спадковому договорі може бути подружжя, один із подружжя або інша особа. Набувачем у спадковому договорі може бути фізична або юридична особа.
Спадковий договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Набувач у спадковому договорі може бути зобов'язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.
На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження.. Заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним.
Відчужувач має право призначити особу, яка буде здійснювати контроль за виконанням спадкового договору після його смерті. У разі відсутності такої особи контроль за виконанням спадкового договору здійснює нотаріус за місцем відкриття спадщини.
Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.
Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.
 
Контрольні запитання
 
1. Що представляє собою спадкування?
2. Які органи займаються оформленням спадкових прав?
3. В який термін потрібно звернутись за отриманням і оформленням спадщини?
4. Який заповіт може бути прирівняний до нотаріально-посвідченого?
5. Які особи не можуть бути спадкоємцями за законом?
7. Що входить до складу спадщини?
8. За яким документом визначається час відкриття спадщини?
9. Які види заповітів має право скласти заповідач?
10. Скільки черг спадкоємців встановлено законом при спадкуванні за законом?
11. Який порядок реалізації спадкових прав встановлений законом?
12. Що таке заповіт та хто має право на його складення?
13. Кому належить право на обов'язкову частку спадщини?
Фото Капча