Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Основи землевпорядного проектування

Тип роботи: 
Курс лекцій
К-сть сторінок: 
136
Мова: 
Українська
Оцінка: 

на забезпечення раціонального, економічно збалансованого використання земель, створення сприятливого, екологічно безпечного довкілля і поліпшення ландшафтів.

Землеустрій – це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб’єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил. 
Землеустрій виконує важливі функції організації раціонального використання земельних ресурсів, їх охорони та захисту ґрунтів, безвідносно до цільового призначення земель. Він є однією із функцій державного управління в сфері землекористування і поширюється на землі всіх форм власності.
Розрізняють такі види землеустрою: прогнозне, передпроектне, територіальне, внутрішньогосподарське.
До прогнозних і передпроектних землевпорядних дій відносяться: розробка схем використання і охорони земельних ресурсів, в т. ч. протиерозійних і інших ґрунтозахисних засобів; розробка схем землеустрою областей і окремих регіонів; розробка прогнозів, регіональних програм використання і охорони земель; обґрунтування розміщення, встановлення і зміни меж територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами.
Територіальний землеустрій, дозволяє визначити цільове призначення земель, здійснювати міжгалузевий і внутрішньогалузевий розподіл (перерозподіл) земельного фонду між конкретними суб’єктами.
Внутрішньогосподарський землеустрій проводиться в рамках конкретних сільськогосподарських підприємств і полягає в раціональному розміщенні  виробничих одиниць і господарських центрів, внутрішніх доріг, організації угідь і сівозмін, природоохоронних зон, економічно оптимальному устрою території, садів, виноградників, ягідників, кормових угідь. 
Мета землеустрою полягає в забезпеченні раціонального використання та охорони земель, створенні сприятливого екологічного середовища та поліпшені природних ландшафтів.
Основними завданнями землеустрою є:
а)  реалізація державної політики щодо використання та охорони земель, здійснення земельної реформи, вдосконалення земельних відносин, наукове обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, формування раціональної системи землеволодіння   i   землекористування,   створення   екологічно   сталих агроландшафтів тощо;
б)  надання інформації для правового, економічного, екологічного i містобудівного механізмів регулювання земельних відносин на національному, регіональному, локальному i господарському рівнях шляхом встановлення особливого режиму та умов використання й охорони земель;
в)  встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів;
г) прогнозування, планування і організація раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях;
ґ) організація території сільськогосподарських підприємств, установ і організацій з метою створення просторових умов для еколого-економічної оптимізації використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, удосконалення структури і розміщення земельних угідь, посівних площ, системи сівозміни, сінокосо- і пасовищезміни;
д)  розробка і здійснення системи заходів із землеустрою для збереження природних ландшафтів, відновлення та підвищення родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель і землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення, закислення, заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами та хімічними речовинами тощо, консервації деградованих і малопродуктивних земель, запобігання іншим негативним явищам;
є) організація території підприємств, установ і організацій з метою створення умов сталого землекористування та встановлення обмежень і обтяжень (земельних сервітутів) у використанні та охороні земель несільськогосподарського призначення;
є) отримання інформації щодо кількості та якості земель, їхнього стану та інших даних, необхідних для ведення державного земельного кадастру, моніторингу земель, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
Землеустрій базується на таких принципах:
а) дотримання законності;
б) забезпечення науково обґрунтованого розподілу земельних ресурсів між галузями економіки з метою раціонального розміщення продуктивних сил, комплексного економічного і соціального розвитку регіонів, формування сприятливого навколишнього природного середовища;
в)  організації використання та охорони земель із врахуванням конкретних зональних умов, узгодженості екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства, які забезпечують високу економічну і соціальну ефективність виробництва, екологічну збалансованість і стабільність довкілля та агроландшафтів;
г)  створення умов для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами їхніх конституційних прав на землю;
ґ) забезпечення пріоритету сільськогосподарського землеволодіння і землекористування;
д) забезпечення пріоритету вимог екологічної безпеки, охорони земельних ресурсів   і   відтворення   родючості   ґрунтів,   продуктивності   земель сільськогосподарського призначення, встановлення режиму природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
В умовах ринкової економіки значно зростає роль правової сторони землеустрою, що закріплює право володіння, користування і розпорядження землею, яке виступає у всіх країнах як гарантоване законодавством право індивідуальної приватної власності на землю. Однак це право ні в якому випадку не дає її власникові необмеженого права розпоряджатись землею. Такі обмеження здійснюються проведенням землеустрою.
Ефективне використання землі і підвищення родючості ґрунтів являється одною  із важливих загальнодержавних проблем, які відносяться не тільки до тих землеволодінь і землекористувань, котрі займаються сільськогосподарським виробництвом, але і до всіх інших землекористувачів, використовуючи землю в інших галузях народного господарства.
В  процесі  землеустрою,  який є  головним ланцюгом  в системі організації раціонального використання земель, здійснюються заходи по утворенню, переустрою і вдосконаленню землекористувань різних підприємств і організацій, а   також по внутрігосподарському  устрою їх сільськогосподарських угідь, створенню необхідної територіальної основи для успішної  діяльності землекористувачів і раціональному використанню наданих їм земель у відповідності з їх цільовим призначенням.
Роль землеустрою як системи державних заходів по раціональному і ефективному використанню земель в наш час зростає, тому що земля – головний засіб сільськогосподарського виробництва.  В зв’язку з цим, при розвитку
Фото Капча