Основи зобов’язального права

Пропозиція вважається прийнятою, якщо відповідь на неї надійшла у зазначений в ній строк, якщо термін в ній не був зазначений, то особа повинна негайно дати відповідь на пропозицію протягом мінімально необхідного часу.

Відповідь, яка запізнилась вважається новою пропозицією. І відповідь, і пропозицію можна змінити або відкликати не пізніше як в момент її одержання адресатом.

Одностороння відмова від договору не допустима крім як у випадках передбачених договором або законом. В односторонньому порядку договір може бути розірваний (змінений) за рішенням суду у разі істотного порушення умов договору другою стороною (ст. 651 ЦК) або у разі істотних обставин, які сторони не могли передбачити під час укладення договору і як би вони їх знали, вони б не укладали договір або були б інші умови.

Договір може бути змінений, або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором, або законом. Зміна, або розірвання договору вчиняється в тій самій формі в який був укладений даний договір, якщо інше не випливає із закону, умов договору, чи звичаїв ділового обороту.

 

 

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог законодавства, звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться до виконання. Належне виконання договору – точне, повне, своєчасне і фактичне виконання всіх умов договору з дотриманням вимог законодавства, яке припиняє договірні зобов'язання між його сторонами. Належне виконання є нормальним способом припинення зобов'язань. Воно не припиняє зобов'язання між сторонами. Як правило, виконання зобов'язань це – обов'язок самого боржника, але він може перекласти виконання на іншу особу, якщо з умов договору, законодавства, або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати його особисто. Кредитор не вправі у таких випадках відмовитись від прийняття виконання здійсненого іншою особою.

Термін виконання повинен бути визначений у договорі, але якщо він не визначений, то кредитор має право пред'явити вимогу про виконання в будь-який час, а боржник має право виконати цю вимогу у семиденний строк з дня її пред'явлення, якщо інший варіант не передбачений у договорі або законодавстві чи не випливає з суті зобов'язання.

Місце виконання повинне бути визначене в договорі, але якщо воно не встановлене, то виконання проводиться:

1. про передачу нерухомого майна – за місцем знаходження майна;

2. про передачу товару, або майна за договором перевезення – за місцем здавання товару чи майна перевізникові;

3. про передачу за іншими договорами – за місцем виготовлення, або зберігання товару чи майна, якщо воно було відоме кредитору на момент укладення договору;

4. грошового зобов'язання – за місцем проживання чи знаходження кредитора;

5. інші зобов'язання – за місцем проживання чи знаходження боржника.

Якщо суми зробленого боржником платежу не достатньо для погашення грошового зобов'язання в повному обсязі, то вимоги кредитора погашаються в такій черговості:

1. Витрати кредитора пов'язані з одержанням виконання.

2. Проценти і неустойка.

3. Основна сума боргу.

Якщо кредитор, або його представник відсутні в місці виконання, то боржник вправі провести виконання шляхом внесення належних з нього грошей, або цінних паперів на депозит у нотаріуса. Це він вправі зробити і у випадку, коли кредитор (або його повноважний представник) ухиляється від прийняття виконання.

Кредитор зобов'язаний на вимогу боржника видати документ, який підтверджує виконання.

Якщо боржник при укладанні договору видав борговий документ кредитору, то приймаючи виконання кредитор зобов'язаний повернути цей документ боржнику, а якщо не може це зробити – видати відповідну розписку у якій засвідчити виконання та зазначити причини неповернення боргового документу, інакше боржник вправі затримати виконання.

Виконання зобов'язання може бути забезпечене додатковими правовими гарантіями, які дозволяють кредитору досягнути задоволення своїх інтересів, незалежно від виконання зобов'язання.

Такими гарантіями (способами забезпечення) виконання зобов'язань є:

- неустойка;

- порука;

- гарантія;

- застава;

- притримання;

- завдаток.

Правочин про забезпечення виконання повинен бути вчинений у письмовій формі, інакше він є нікчемним. Але недійсність або нікчемність такого правочину не впливає на дійсність основного зобов'язання, на гарантію виконання якого він був вчинений.

Неустойка (штраф, пеня) – це грошова сума, або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові, у разі порушення боржником зобов'язання. Право на неустойку виникає у кредитора незалежно від наявності збитків. Сплата неустойки не звільняє боржника від обов'язку виконання зобов'язання у натурі.

За договором поруки, поручитель зобов'язується перед кредитором за боржника, виконання ним свого обов'язку.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідає перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не передбачено договором поруки.

В разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову, подати клопотання про залучення боржника до участі у