Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Основи зобов’язального права

Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
11
Мова: 
Українська
Оцінка: 

справі. Боржник, який виконав зобов'язання забезпечене порукою, повинен негайно повідомити про це поручителя. До поручителя, який виконав зобов'язання забезпечення порукою, переходять всі права кредитора у цьому зобов'язанні, у тому числі, що забезпечували його виконання. Поручитель має право на оплату послуг наданих ним боржникові.

За гарантією банк чи інша фінансова установа, страхова організація (гарант), гарантує перед кредитором (бенефіціантом) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарантія діє протягом строку на який вона видана. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.
У разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму, відповідно до умов гарантії.
Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої гарантії пред'являється у письмовій формі, у вимозі до гаранта кредитор повинен вказати у чому полягає порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією.
Після одержання вимоги кредитора, гарант повинен повідомити про це боржника і передати йому копії вимог разом з доданими до неї документами.
Гарант має право на оплату послуг наданих ним боржникові.
Гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлене договором.
Завдатком є грошова сума, або рухоме майно, що видає кредиторові боржник в рахунок належних з нього за договором платежів і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів є задатком, вона вважається авансом, якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника завдаток залишається у кредитора. Він зобов'язаний повернути боржникові завдаток, та додатково сплатити суму в розмірі завдатку.
В силу застави, кредитор (заставодержатель) має право, у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не визначено законом.
Застава виникає на підставі договору, закону, або рішення суду.
Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема: річ; майнові права; цінні папери), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення, крім національних, культурних та історичних цінностей.
У разі не виконання зобов'язання забезпеченого заставою заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, яке здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлене договором або законом. Реалізація предмета застави, на яке звернене стягнення проводяться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлене договором або законом.
Кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання, щодо оплати цієї речі, або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат або інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.
Зобов'язання як правовідношення є певним процесом, який відбувається у часі а тому має момент виникнення та момент припинення. Припинення зобов'язання, як правове поняття, означає що у його сторін припиняються всі взаємні права та обов'язки, що становили його зміст.
Нормальним способом припинення зобов'язання є його належне виконання, але крім того цивільне законодавство передбачає ряд додаткових підстав припинення зобов'язань. Їх можна поділити на дві групи:
1. Такі, що залежать від волі його сторін:
- Передання відступного – передача боржником кредитору грошей, певного майна, виконання робіт чи надання послуг як відкупу від обов'язку виконання зобов'язання. Передача відступного засвідчується відповідним договором.
- Зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав або визначений моментом пред'явлення вимоги, щодо виконання. Зарахування може бути здійснене за заявою однієї із сторін. Не допускається зарахування зустрічних вимог:
a. про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;
b. про стягнення аліментів;
c. щодо довічного утримання (догляду) ;
d. у разі спливу позовної давності;
e. в інших випадках, встановлених договором або законом.
У разі заміни кредитора боржник має право пред'явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора.
У разі заміни кредитора зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не встановлений чи визначений моментом пред'явлення вимоги. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент пред'явлення боржникові вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, – на момент його виконання.
- Домовленість сторін про сплату відступного, прощення боргу, заміну одного зобов'язання іншим за змістом між тими ж сторонами.
- Поєднання боржника та кредитора в одній особі яке може мати місце при реорганізації юридичних осіб.
2. Такі, що не залежать від волі сторін зобов'язання:
- Неможливість виконання зобов'язання внаслідок існування обставин, що унеможливлюють виконання зобов'язання і за які жодна зі сторін зобов'язання не відповідає.
- Смерті фізичної особи боржника або кредитора, якщо зобов'язання за змістом нерозривно пов'язане із особою боржника або кредитора і не може бути виконане за їх відсутності. Наприклад зобов'язання із відшкодування шкоди завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я.
- Ліквідація юридичної особи боржника чи кредитора. Але у випадках, якщо законом чи іншим нормативним актом виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи буде перекладене на іншу юридичну особу, то зобов'язання не припиняється.
 
Контрольні запитання
 
1. З яких підстав виникають цивільні зобов'язання?
2. На які типи поділяються зобов'язання?
3. Які функції виконують договори?
4. Які вимоги законодавства до оформлення договорів?
5. Який порядок укладення договору?
6. Яким повинно бути виконання договору?
7. Як виконуються договори, у яких не визначений строк виконання?
8. В які способи можуть бути припиненні договірні зобов'язання?
9. Які є види позадоговірних зобов'язань?
10. Як може бути змінений зміст договору?
 
Тематика рефератів
 
1. Система цивільних зобов'язань.
2. Недоговірні зобов'язання: поняття, види та підстави виникнення.
3. Основні види договірних зобов'зань.
4. Особливості грошових зобов'язань.
5. Цивільно-правовий та господарський договір та їх співвідношення.
6. Визначення змісту договору та свобода договору.
7. Виконання зобов'язань третіми особами.
8. Особливості правочинів щодо забезпечення виконання зобов'язань.
Фото Капча