Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості біохімічних процесів в організмі дітей, які займаються фізичною культурою

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
9
Мова: 
Українська
Оцінка: 

у дітей дошкільного і шкільного віку повинен становити 1: 1, 1: 6, а у спортсменів 1: 0, 8: 4.

Як видно з наведених даних, людина споживає значно більше вуглеводів ніж білків і жирів, а тому запас вуглеводів в її організмі складає 375 гр у вигляді глікогену. Жири і білки забезпечують індивідуальну і видову специфічність, яка лежить в основі імунітету і алергії.
Кожна система в організмі людини виконує свою життєво необхідну функцію. Функція імунної системи розпізнавати і видаляти з організму чужерідних білків – вірусів, грибків, мікробів і навіть своїх клітин і тканин, які під дією факторів зовнішнього середовища змінюються і стають чужорідними. Органи імунної системи прийнято поділяти на центральні і периферійні. Д о центральних відносяться: кістковий мозок і тимус, до периферійних – лімфовузли, селезінка, лімфоїдні скупчення. Захист організму від зовнішньої і внутрішньої (агресії) імунна система забезпечує шляхом двох основних механізмів: розпізнавання і руйнування чужерідних молекул та клітин. Основним молекулярним інструментом служать антитіла та поверхневі рецептори. Міжклітинний зв'язок між імуноцитами виконують інтерлейкіни, інтерферони і інші медіатори.
Стан здоров'я дітей є одним з найбільш чутливих біологічних показників, які відображають якість навколишнього середовища. Серед показників антропогенного впливу на дитячий організм особливо виділяються смертність, вроджені вади розвитку, зниження інтелектуального потенціалу, пригнічення імунобіологічної реактивності з розвитком імунної недостатності, росту злоякісних захворювань у дітей.
Зона Західного Полісся, де знаходиться Рівненська область, була забруднена радіонуклідами після аварії на Чорнобильський АЕС. Вода, грунт, з високим вмістом гумінових речовин, які містять в своєму складі сполуки йоду в малодоступній формі для всмоктування шлунково – кишковим трактом людини і тварини. Йодиди потрапляють в організм з харчовими продуктами, повітрям і водою, всмоктуються в тонкому кишечнику. Швидкість і повнота всмоктування визначається характером сполучень йоду. Як правило, найбільш повно і швидко всмоктуються неорганічні сполуки йоду, так як біологічною активністю володіє тільки позитивно заряджений іон йоду[4, 5, 6].
Ядра клітини чутливі до дії радіонуклідів, в них пригнічуються енергетичні процеси, проходить вихід в цитоплазму іонів натрію і калію, порушується нормальна функція мембран. Одночасно можливі розриви хромосом, хромосомні аберації і крапкові мутації, в результаті яких утворюються білки, які втратили свою нормальну біологічну активність. Більш вираженою радіочутливістю ніж ядро, володіють мітохондрії. Ці зміни проявляються в формі набухання мітохондрій, відмічається пошкодження мембрани мітохондрій. Головною причиною загибелі клітин є порушення хромосом, а точніше розрив молекул ДНК в період поділу і в період спокою.
В 1989 р. встановили, чітку деформацію ядра за рахунок витягування і поглиблення радіаційного впливу, виявлені також зміни в ядрах нейтрофільних гранулоцитах. Велика частина еритроцитів мала зморшкувату поверхню з глибокими западинами.
Характерними ознаками виявленими в дітей після обстеження було постійне підвищення рівня еозинофільних гранулоцитів, виявлення в лейко грамах мононуклеарів, відмінності в стані систем енергопостачання лімфоцитів, напруженості окисно- відновних процесів, зміни в моноцитах нейтрофільних гранулоцитах.
Слід зауважити, що кровотворна і лімфоїдна система тканини являється найбільш радіо чутливою системою людського і тваринного організмів, вони служать своєрідним індикатором вагомості пошкодження іонізуючим опроміненням. По морфологічних змінах клітин і тканин нервова тканина займає провідне місце по чутливості до іонізуючого випромінення. Попередні дослідження учнів шкіл Рокитнівського району 1996 року народження показують низьку успішність, зменшення об'єму логічної пам'яті, високу захворюваність щитовидної залози (30%), збільшення випадків онкозахворювань.
Встановлено кореляційний зв'язок між рівнем біосинтетичних реакцій і витратами під час фізичного навантаження. Інтенсивністю втягування в енергообмін ліпідів, амінокислот і зворотне – між запасами енергетичного матеріалу в клітині з сумарною дозою отриманою школярами за минулий після аварії період. Відмічений також зворотній кореляційний зв'язок між сумарною дозою і числом малих лімфоцитів і морфологічних змін. Результати кореляційного аналізу показників перекисного окислення ліпідів з рівнем окислювально – відновлювальних і гідролітичних ферментів клітин крові має прямий зв'язок з дестабілізацією клітинних мембран.
З метою проведення детоксикації і оздоровлення дітей і школярів широко використовуються радіопротектори. Профілактичне застосування ентеросорбентів знижує ступінь накопичення в організмі радіонуклідів за рахунок як прямої сорбціі так і покращення функції видільних органів завдяки загальній детоксикацій ній дії. При цьому ентеросорбенти поглинають радіотоксини і розщеплюють пероксиди ліпідів, стимулюючи імунну систему. Зміни в ліпідному обміні свідчать про те, що порушення в харчуванні можуть інтенсифікувати ентерогенний вплив іонізуючого випромінювання, що відображається на печінці, її переродженням.
Постійне збагачення раціонів школярів білками, жирами, вітамінами, мінеральними речовинами сприяє ослабленню дії радіонуклідів нормалізації показників обміну речовин, підвищення концентрації гемоглобіну і кількості еритроцитів, зменшення морфологічних змін в внутрішніх органах.
Для йодної профілактики використовують препарати йодид в таблетках, водно -спиртовий розчин йоду, антиструмін, препарати з морської капусти (ламінарії). Для періодичного очищення організму використовують клітковину, висівки (із зернових, овочів) пектини, ряд овочевих культур: морква, столовий буряк, гарбуз, лікарські рослини. Використовують безалкогольні фіто бальзами « Ілля Муромець», « Мономах», «Орнамент України», та багато інших.
 
Висновки
 
Досліджено метаболічний стан і резистентність дітей шкільного віку, які займаються фізкультурою и спортом.
Вивчено обмін речовин в ростучому організмі школярів в умовах радіаційного забруднення.
Досліджено, що імунний статус та резистентність школярів 5-6-7 класів, має певні вікові особливості в межах фізіологічної норми.
Встановлено важливий принцип раціонального харчування з дотриманням енергетичного балансу організму, який повинен відповідати витраті енергії і контролюватися нервовою і гуморальною регуляцією.
Перспективи подальшого дослідження в першу чергу, пов‘язані з діагностичною цінністю даних щодо особливостей перебігу біохімічних процесів в організмі підлітків, які ведуть активний спосіб життя, займаючись фізичною культурою та спортом. Отримані дані дадуть можливість використовувати оптимальні методи корекції метаболічних процесів організму підлітків-спортсменів.
 
Література
 
1. Будницкая В. В Биохимические аспекты воздействия ионизирующего излучения на организм / В. В. Будницкая. – М. : Медицина, 1970. – 281 с.
2. Смоляр В. И. Ионизирующая радиация и питание / В. И. Смоляр. – М. : Научная мысль, 1992 – 374 с.
3. Физкультурно-оздоровительная работа в школе: Пособие для учителя / С. А. Баранцев, Г. В. Береуцин, Г. И. Довгаль, И. Н. Столяк; Под ред. А. М. Шлемина. – М. : Просвещение, 1988. – 144 с. : ил.
4. Язловецкий В. С. Физическое воспитание детей и подростков с ослабленным здоровьем. – К. : Здоровье, 1991. – 232 с. : ил.
5. Ярилин А. А. Имунитет и радиация / А. А. Ярилин, Н. И. Шарий. – М. : Медицина, 1991. – 645 с.
Фото Капча