Особливості ділового етикету в США

Перш за все, вам необхідно домогтися довіри американців. Для цього необхідно довести, що ваша компанія міцна стабільна як у фінансовому, так і професійних відносинах. Крім того, важливо показати, що в бізнесі – вашу компанію цікавлять не тільки гроші, а й соціальна відповідальність (турбота про робітника, про суспільство), яка тепер вважається основною вимогою до бізнесу в Америці. Адже соціально безвідповідальна діяльність може навіть привести на лаву підсудних. Тому американські компанії беруть на своє утримання малозабезпечених, беруть участь у проектах з благоустрою міста, лобіюють міський уряд з метою поліпшення життєвих умов малозабезпечених верств населення міста і т. п.

Особливості поведінки ділових американців обумовлюються рисами національного характеру, системою освіти і уявленнями про домінуюче положення США у світі. Система американського виховання влаштована таким чином, щоб розвинути у громадян почуття незалежності, самостійності, уміння змагатися і вигравати скрізь і у всьому. Успіх найчастіше вимірюється кількістю зароблених грошей. (8)

 

 

На ділових переговорах для американців характерний гарний настрій, енергійність, а також зовнішній прояв дружелюбності. Вони цінують жарти і добре на них реагують.

Кожен окремий американець, що займає високе положення в компанії, має більшу свободу у прийнятті остаточних рішень, ніж представники інших країн. Тому ви зустрінетесь з тим, що американські партнери будуть намагатися нав'язати свої правила гри, виявляючи певну агресивність. Потрібно пам'ятати про три правила на переговорах: аналізувати – розділяти обов'язки – перевіряти виконання.

Звичайно переговори проходять один на один. Пропозиції обговорюються з загального питання, а потім поступово переходять до деталей, Деталі в США дуже важливі, тому що для американців не існує ніяких дрібниць при організації будь-якого справи. На формальності ваші партнери не будуть витрачати часу. Вони відразу перейдуть до суті питання, виявляючи при цьому здоровий прагматизм. Намагатися щоб у розмові не виникало пауз. Американці в будь-який момент готові поставити цілу тираду прямолінійних питань. На переговорах американці будуть вас підганяти. Вони можуть постійно просити вас прискорити відповідь на їх пропозицію або поквапитися з ухваленням рішення. Для американця головне успіх – адже за успіхом слідує новий успіх.

Під час ведення переговорів американці можуть покласти ногу на сусідній стілець або стіл або покласти ногу на ногу так, що черевик однієї ноги виявляється на коліні іншої (зазвичай в Америці «ногу на ногу» сидять геї, тому краще цього не робити). (10)

У діловому світі США набагато більше жінок, ніж в будь-якій іншій країні. Вам варто ставитися до них, як до ділових партнерів, а не просто як до жінок. У США в діловій атмосфері не прийнята надмірна галантність, Вам слід уникати питань особистого характеру, не намагатися з'ясувати, чи заміжня жінка. (11)

Американці спілкуються один з одним на ім'я незалежно від віку і положення. Отже, не ображайтеся. На перший погляд це додає спілкуванню або переговорам з американцями дружній характер і неформальну атмосферу. Найчастіше так воно і буває.

Якщо ви отримаєте від американця запрошення до нього в будинок – це добрий знак. Вас помітили й оцінили. У цьому випадку варто принести подарунок – сувенір або пляшку вина. Хоча ділові подарунки тут не прийняті, вони можуть бути сприйняті як хабар, а з цим в Америці не жартують. За столом частіше п'ють коктейлі та пиво. Можна поговорити з американцями про родину, захоплення, спорті, але не радимо вам втягуватися релігійні або політичні дискусії.

Якщо американські партнери вам довіряють, вас неодмінно запросять до фірми, або влаштують відпочинок за містом або навіть на курорті. Причому витрати в таких випадках несе американська фірма.

Американці є прихильниками здорового способу життя та раціонального харчування. Люди середнього та старшого віку намагаються вести до мінімуму продукти, що містять холестерин, вважають за краще фрукти та овочі. Хоча традиційна американська їжа користується великою популярністю. Куріння американці не вітають. (12)

 

 

Різні ділові культури по-різному ставляться до часу. Очевидно, що успішне управління організацією утруднюється, якщо зайняті в ній працівники по-різному відчувають і оцінюють час. Від того наскільки партнери по бізнесу з різних країн однаково ставляться до часу часто залежить успіх співпраці.

Важливою психологічною установкою в бізнесі американців є послідовність і концентрація на одній справі в даний конкретний момент. До часу американці ставляться серйозно. Точність і пунктуальність розглядається як доброчесність і обов'язковий атрибут серйозного бізнесу. Одночасне заняття кількома питаннями вважається поганим тоном, невмінням себе організувати. (13)

Американський час – найдорожче в світі. Для американців час – це гроші в повному сенсі слова. Загалом, орієнтованому на множення прибутку, час – дорогоцінний і навіть рідкісний товар. Воно тече також стрімко, як гірська річка навесні, і, якщо ви хочете отримати від нього дохід, вам доводиться швидко рухатися за ним.

Американці люди дійсні, неробство для них нестерпно. Минулого вже немає, але справжнє поки ще можна вхопити і змусити працювати на вас в найближчому майбутньому. (14)

 

 

Під дистанцією влади мається на увазі нерівність у розподілі влади в суспільстві чи організації, яка сприймається членами суспільства як нормальна і сама собою зрозуміла та при якій члени суспільства відчувають особливу комфортність.

Для США характерна низька ступінь дистанції влади. У роботі ієрархія не сприймається як природний стан або єдино можливий базовий принцип побудови організаційної структури. Ієрархія – це всього лише тимчасова рольова нерівність, потрібна для зручності управління, що підвищує його ефективність. Тому керівник, ледве вийшовши з офісу, зазвичай перестає бути босом для підлеглих і перетворюється звичайну людину. У зв'язку з цим кращий бос – це грамотний і наділений додатковими ресурсами (як адміністративно-фінансовими, пов'язані з посадою, так і особистими талантами і здібностями) демократ.

Сприйняття ієрархії як тимчасового рольового нерівності обумовлює інший характер взаємодій бос-підлеглий. Різниці між приятелем і колегою в Америці практично не існує. На роботі всі за рідкісним винятком називають один одного на ім'я. (15)

 

 

Мужність – прихильність до таких цінностей як рекорди, героїзм, завзятість, досягнення мети, матеріальний успіх і т. п.

Жіночність – прихильність до таких цінностей як вибудовування рівних відносин, схильність до компромісів, скромність, турбота про ближнього, затишок, якість життя і т. п.

США є країною з мужньої культурою. В її системі цінностей робота зазвичай вважається важливіше домашніх функцій, хоч і здійснюється для процвітання сім'ї. У керівникові поважають силу, швидкість рішень, масштабність підходів, жорсткість.

Характерні риси «мужності» американської культури:

- кар'єра і матеріальне благополуччя є основними показниками успіху

- акцент, навіть серед друзів робиться на змагальність і високі результати

- американці фактично живуть в ім'я роботи (а не працюють для того, щоб жити)

- хороший керівник повинен не радитися з колективом, вирішувати питання. (16)

 

 

На роботі вітається наполегливість, самовпевненість, пробивна здатність. Високо цінується вміння добре себе подати. Гучні, що повторюються в різних ситуаціях нескінченні розповіді про власні успіхи, про те як багато ви зробили для компанії, тут звична частина ритуалу, важливий елемент характерною культури. Акцент і мотивація вчинків та оповідань – подальша успішна кар'єра.

Американці вважають, що робота повинна бути цікавою, приємною, і по можливості необтяжливою.

Американські цінності: динамічність, уміння діяти самостійно і у власних інтересах, наполегливо домагатися того, на що претендуєш, і не відмовлятися від того чим, володієш, успіх чекає на кожного, хто не позбавлений ініціативності і таланту, невдача – це ще не повний провал, завжди є земля можливостей.

У більшості випадків вони зберігають дух першопрохідців: вони рішучі, агресивні, орієнтовані на мету і дію, самовпевнені, енергійні, оптимістично дивляться на життя, готові до змін, звикли досягати наміченого важкою працею, завжди здатні працювати в команді і бути носієм корпоративного духу, але особисту свободу цінують більше, ніж добробут своєї компанії, і перш за все їх цікавить успіх у кар'єрі. (17)

 

Отже, національна специфіка, манера ділового спілкування різних країн залишаються важливими елементами міжнародного, або крос-культурного, спілкування. Тому так важливо про них знати, навіть якщо ділові переговори й зустрічі відбуваються на території власної країни. Зазначені вище особливості національних бізнес-культур у певному сенсі є відносними, оскільки в процесі ділового спілкування, а також усталеної практики міжнародних відносин можна спостерігати формування своєрідних субкультур – адаптованих один до одного національних стилів ділового спілкування. Йдеться про те, що сучасні ділові субкультури передбачають існування спільних правил проведення переговорів, спільної мови, символіки тощо, які можуть відрізнятися від національного етикету. Подібна дифузія можлива насамперед у тих культурах, де система ціннісних установок є достатньо гнучкою для успішного взаєморозуміння, а отже, продуктивної співпраці.

 

 

1. Алехина И. Имидж и этикет делового человека. – М-, 1996.

2. Альбов А. Письмо зарубежному партнеру. – Л., 1991.

3. Максимовский М. В. Этикет делового человека. – М., 1994

4. Поусст Э. Американский этикет. Кн. 1 – К. – Тернополь, 1991.

5. Равич М. Этикет. СПб, 1999.

6. Романов М. В. Справочник по этикету для бизнесменов, туристов и отправляющихся в гости за, рубеж. – К., 1994.

7. Этикет. – К., 1998.