Особливості харчування як засобу відновлення у панкратіоні

Сучасний етап спортивного тренування вимагає максимальної напруги діяльності організму спортсменів. Харчування займає важливе місце у процесі підготовки та відновлення спортсменів єдиноборства. Особливу увагу слід приділяти споживанню необхідної кількості мінералів і вітамінів, дефіцит яких в організмі спортсменів спостерігається найбільш часто і призводить до зниження ефективності тренувальної і змагальної діяльності, погіршення стану здоров'я спортсменів. У роботі досліджено важливість харчування у панкратіоні як засобу відновлення. Розглянуто основні принципи збалансованого харчування запропонованим А. А. Покровським. Запропоновано умови застосування для вирішення конкретних завдань харчування спортсменів-єдиноборців.

Ключові слова: панкратіон, збалансоване харчування, фізичні навантаження, вітаміни, мінерали, засоби відновлення.

 

Постановка проблеми. На сучасному етапі еволюції системи спортивної підготовки у спортивних єдиноборствах (панкратіон, боротьба, бокс, кікбоксинг, карате, тхеквондо та ін.) відзначаються різко збільшені обсяги та інтенсивність тренувальних навантажень, що часто призводить до перевантаження опорно-рухового апарату, морфофункціональних змін у тканинах і органах, виникнення травм і захворювань. Варто зазначити, що єдиноборці постійно зменшують вагу тіла (перед змаганням), що призводить до порушення водно-сольового балансу, виведення поживних речовин із організму, цим самим підвищуючи травматизм. У цьому зв’язку проблема відновлення спортсменів так само важлива, як і тренувальний процес.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасний спорт пов’язаний з великими фізичними навантаженнями і значним емоційним напруженням спортсменів. Для подальшого зростання спортивних результатів необхідна раціональна побудова тренувального процесу з використанням усього арсеналу засобів, спрямованих на підвищення працездатності спортсменів. При цьому, чим вищий рівень навантажень (як за обсягом, так і за інтенсивністю), тим актуальнішим є питання відновлення організму спортсмена. Відновлення – це невід’ємна частина тренувального процесу, яка не менш важлива, ніж тренування (Бирюков А. А., 1999; Ященко А. Г., 1999; Волков Н. И., 2000; Платонов В. Н., 2002; Макарова Г. А., 2003 та інші).

Окрім відомих і традиційних засобів відновлення – пасивного й активного відпочинку (Зотов Н. В., 1990; Бирюков А. А., 1997; Мухін В. М., 2005 та інші), широкого застосування набули такі засоби: водні процедури, іонізація, електросон, електростимуляція, аутогенне тренування (Зотов В. П., 1993), фармакологічні засоби, вітамінізація (Моногаров В. Д., 1996; Грейда Б. П., Демчук В. Д., Грейда Н. Б., 2002), ручний масаж, вібраційний масаж, пневматичний масаж, баро- масаж (Бирюков А. А., 1999; В. И. Васичкин, 2001; Ефименко П. Б., 2001).

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Необхідною передумовою підвищення ефективності занять спортивними єдиноборствами є єдність процесів впливу фізичного навантаження на організм і процесів відновлення.

Під впливом фізичного навантаження в організмі паралельно протікають процеси відновлення й адаптації [3, 4, 6, 8 та ін. ].

Під час тренувальних занять повинен здійснюватися контроль за процесом адаптації спортсменів до фізичних навантажень та їх пе- реносимість. На підставі отриманих даних плануються відновлювальні заходи. Стійкість до навантажень залежить від процесів відновлення. При швидкому їх протіканні можна збільшити навантаження, так і частоту тренувальних занять. Якщо відновлення неповне, то при повторюваному навантаженні відбувається перевтома, порушуються процеси адаптації [2, 5].

Одним із найважливіших завдань сучасного спорту є своєчасне визначення функціонального стану і змін опорно-рухового апарата спортсмена, внесення корекції в тренувальний процес і проведення відновлювальних заходів [1]. Постійно зростаючі вимоги до функціонального стану висококваліфікованих спортсменів під час тренувальних і змагальних навантажень обумовлюють необхідність своєчасного застосування відновлювальних заходів, а саме збалансованого харчування.

Мета дослідження – проаналізувати та визначити особливість харчування як засобу відновлення у панкратіоні.

Завдання дослідження:

1. Узагальнити досвід використання харчування як засобу відновлення у панкратіоні.
2. Виокремити принципи збалансованого харчування у панкратіоні.
3. Сформулювати умови застосування харчових продуктів у залежності від поставлених завдань спортсмену.

Методи дослідження: метод аналізу та узагальнення, індукції та дедукції, порівняння та узагальнення.

В останні роки розроблено безліч методик, спрямованих на прискорення відновлювальних процесів спортсменів. Проте їх застосування, крім корисного впливу, нерідко дає і непередбачуваний результат, що виражається в неповному відновленні спортсменів, погіршенні їх функціонального стану, перевтомі. На наш погляд, однією з причин такої практики є те, що при плануванні відновлювальних заходів необхідно враховувати не тільки специфіку виду спорту, функціональний стан організму, характер попереднього навантаження, але і спрямованість дії кожного конкретного засобу відновлення.

Раціональне харчування є необхідною передумовою успішної підготовки спортсменів протягом тренувального процесу та виступу на змаганнях. Воно характеризується оптимальним та збалансованим співвідношенням як між білками, жирами та вуглеводами, так і вітамінами й мінеральними речовинами. Крім того, харчування повинно бути адекватним, щодо характеру спортивної діяльності (виду спорту, періоду тренувального процесу, індивідуальним особливостям, рівню спортивної майстерності тощо) [9].

В сучасному навчально-тренувальному процесі проблемі збалансованого харчування приділяється значна увага, проте у панкратіоні даний чинник спортивної підготовки практично не враховується.

У сучасному спорті рівень фізичних і психологічних навантажень досяг межі фізіологічних можливостей організму людини. Для адекватної та ефективної реалізації цих навантажень важливе значення має використання науково обґрунтованих раціонів, що включають спеціалізовані продукти харчування, біологічно активні добавки до їжі, вітамінізовані напої. Методологія спортивної нутриціології заснована на вивченні потреб організму в основних харчових речовинах і енергії в залежності від виду спорту, кваліфікації, віку, статі, періоду підготовки, інших факторів, а також відповідному підборі продуктів і окремих нутрієнтів з урахуванням механізму їх дії на обмінні процеси. В наш час активно розробляються недопінгові препарати на