Особливості харчування як засобу відновлення у панкратіоні

Потреба панкратіоністів у вітамінах і мінералах така ж, як і в осіб, що не займаються спортом. Встановлено, що вміст калорій, вітамінів і мінералів в дієті панкратіоністів під час сезону нижче розподілу денної норми для енергії, білка, тіаміну, заліза, цинку, магнію і вітамінів А, С, В6 [12]. Зазвичай борці повертаються до більш здорового харчування в міжсезонні.

Особливу увагу необхідно приділяти залізу і кальцію. Спортсменам підліткам загрожує підвищений ризик дефіциту заліза із-за швидкого зростання і підвищених вимог до енергії. Спортсмени повинні знати про гемінові і негемінові продукти – джерелах заліза – і як з користю включити їх в свою дієту під час сезону.

Панкратіоністам варто також навчитися регулювати харчування і стабілізувати споживання енергії і поживних речовин протягом всього сезону. Під час спроб досягти маси тіла, яка дозволяє виступати в бажаній ваговій категорії, споживання їжі протягом тижня має бути більш обмеженим, ніж у вихідний день, чи після матчу або турніру.

Панкратіоністи використовують дієти, які містять не більше 800 ккал в день. Після закінчення змагань обмеження в їжі припиняється і панкра- тіоністи починають підвищену потребу вживання калорій і жиру. Це сценарій звичайного обмеження харчування.

Хоча сучасні дослідження показують, що споживання кальцію серед підлітків трохи вище раціону денної норми [13], потрібно знати, що панкратіоністів не можна віднести до тинейджерів або звичайних спортсменів. Підлітки можуть виступати з надмірною масою тіла і обмежувати споживання молочних продуктів, які розглядаються як такі, що сприяють повноті. Це обмеження викликає тривогу, оскільки в цьому віці відбувається зростання кісток. Особливо важливо стимулювати споживання високоякісних джерел кальцію, а саме маложирних молочних продуктів.

Широке застосування в харчуванні спортсменів отримали різні вітамінні, мінеральні препарати та їх премікси, які ідентичні природним і відповідають вимогам за показниками якості та безпеки (С. А. Тутельян, В. Б. Спиричев, В. А. Єпіфанов та ін.).

У денний раціон спортсменів рекомендовано включати вітамізовані напої та спеціальні продукти харчування. Нами пропонується вітамізований продукт «БеЬаУіе», в якому підібраний комплексний склад вітамінів, що необхідні під час пікового навантаження, а також під час відновлення організму у післязмагальний період.

В основу розробок покладені наступні основні принципи, що базуються на концепції збалансованого харчування А. А. Покровського [10, 14]:

Забезпечення спортсменів необхідною кількістю енергії, відповідним її витратам у процесі фізичних навантажень.

Дотримання принципів збалансованого харчування стосовно до певних видів спорту та інтенсивності навантажень, включаючи розподіл калорійності за видами основних харчових речовин, що, очевидно, має істотно змінюватися в залежності від фази підготовки до спортивних змагань; співвідношень якісного і кількісного складу амінокислот, що входять до складу білкових продуктів; дотримання вигідних взаємовідносин в жирно-кислотному формулюванні дієти, заснованих на глибоких дослідженнях впливу жирів на ліпідний метаболізм на рівні цілісного організму, органів, клітин і мембран; раціональних взаємовідносин в спектрі мінеральних речовин, дотримання принципів збалансованості між кількостями основних харчових речовин, вітамінами, мікроелементами.

Вибір адекватних форм харчування (продуктів, харчових речовин та їх комбінації) на періоди інтенсивних навантажень, підготовки до змагань, змагань і на відновлювальний період.

Використання індукуючого впливу харчових речовин для активації процесів аеробного окислення та комплексного фосфорилювання, трансглікозидазних процесів біосинтезу коензимних форм, АТФазних реакцій, накопичення моноглобіну та інших метаболічних процесів, які особливо важливі для забезпечення виконання фізичних навантажень.

Дія харчових речовин з метою створення метаболічного фону, вигідного для біосинтезу і реалізації гуморальних регуляторів (катехінів, простогладинов, кортикостероїдів та ін).

Застосування аліментарних факторів для забезпечення підвищеної швидкості нарощування м’язової маси і збільшення сили.

Вибір адекватних прийомів їжі в залежності від режиму тренувань і змагань.

Використання аліментарних факторів для швидкого «згону» ваги при підведенні спортсмена до заданої вагової категорії.

Розробка принципів індивідуалізації харчування в залежності від антропометричних, морфологічних, фізіологічних і метаболічних характеристик спортсмена, стану його травного апарату, його смаків і звичок, алергенність щодо окремих нутрієнтів та їх комплексів.

У наш час на підставі багаторічних досліджень [6, 8, 11, 13 та ін. ] можна сформулювати умови застосування харчових продуктів, в т. ч. біологічно активних добавок до їжі та вітамінізованих напоїв для вирішення конкретних завдань харчування спортсменів:

• харчування на дистанції й між тренуваннями;
• прискорення процесів відновлення організму після тренування і змагань;
• регуляція водно-сольового обміну і терморегуляція;
• коректування маси тіла;
• спрямований розвиток м'язової маси спортсмена;
• зниження обсягу добового раціону в період змагань, зміна якісної орієнтації добового раціону в залежності від спрямованості тренувальних навантажень або при підготовці до змагань;
• індивідуалізація харчування, особливо в умовах великих нервово-емоційних напружень;
• термінова корекція незбалансованих добових раціонів;
• збільшення кратності харчування в умовах багаторазових тренувань.

Теоретичний і практичний досвід фахівців з харчування, свідчить про те, що в умовах сучасного спорту вищих досягнень у зв’язку з необхідністю прискорення процесів відновлення і підвищення спортивної працездатності вимагається застосування спеціальних продуктів. У наш час з’явилась можливість за допомогою таких продуктів, враховуючи їх принципи та умови, організувати раціональне та збалансоване харчування спортсменів у різні періоди тренувань і змагань з урахуванням індивідуальних особливостей на рівні сучасних вимог науки про харчування людини.

Перспективи подальших досліджень. У наступних дослідженнях планується визначити вплив різних складових харчування на спортивні досягнення та процеси відновлення у панкратіоні.

 

1. Балацкая Л. Социально-экономическое развитие страны как средство влияния на олимпийское движение и физическкую культуру / Л. Балацкая, А. Гакман, И. Наконечный, И. Васкан // «Sport. Olimpism. Sänätate»: Consacrat fniversärii a 65-a organizärii Invä|ämäntului superior de culturä fizicä din Republica Moldova: Congres Çtiin^ific International, 5-8 octomrie 2016: [et al. ]. – Chi^inäu: USEFS, 2016. – 137-141 с.
2. Гакман А. В. Рівень здоров’я і захворюваності студентів ВНЗ гуманітарних спеціальностей / А. В. Гакман. – Фізична культура, спорт та здоров’я нації: зб. наук. праць. Випуск 19. – Том 1. – Вінниця: ТОВ «Планер». – С. 71-78.
3. Єднак В. Д. and Білявська С. В. «Застосування медико-біологічних засобів відновлення працездатності легкоатлетів високої кваліфікації». Вісник Прикарпатського університету. Фізична культура 18 (2013) : 266-269.
4. Земцова І. І. «Юучасні концепції харчування спортсменів». Спортивна медицина 2 (2012) : 77-84.
5. Коваль І. В., Бондаренко Є. В. and Вдовенко Н. В. «Нові підходи до спеціалізованого харчування спортсменів високої кваліфікації». Спортивна медицина № 2 (2008) : 112-121.
6. Коган О. С. Недопинговые средства восстановления в спорте высших достижений [Текст] / О. С. Коган // Теория и практика физической культуры. – 2005. – № 1. – С. 55-57.
7. Наконечний І. Розвиток спеціальної фізичної підготовки висококваліфікованих спортсменів у навчально-тренувальному процесі з панкратіону / Ігор Наконечний // Історичні, теоретико-методичні, медико- біологічні аспекти фізичної культури і спорту: мат. наук. -практ. конференції (Чернівці, 6-7 квітня 2016 р.) [за редакцією Я. Б. Зорія]. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2016. – С. 329-325.
8. Павлов С. Е. Принципы проведения восстановительных мероприятий в училище олимпийского резерва [Текст] / С. Е. Павлов, Б. А. Поляков, Т. Н. Кузнецова // Сборник Всероссийской научно-практической конференции «Актуальные проблемы совершенствования системы подготовки спортсменов резерва». – М., 1999. – С. 194-197.
9. Полиевский С. Основы индивидуального и коллективного питания спортсменов / С. Полиевский. – М. : Физкультура и спорт, 2005. – 384 с.
10. Путро Л. М. Харчування спортсменів, його специфіка / Л. М. Путро. – Спортивна медицина, № 1-2, 2010. – С. 101-106.
11. Рогозин В. Питание спортсменов / В. Рогозин, А. Пшендин, Н. Шишина. – Москва: Физкультура и спорт, 1989. – 127 с.
12. Смульсьский В. Питание в системе подготовки спортсменов / В. Смульсьский. – Киев: Олимпийская литература, 1996. – 214 с.
13. Тополев Г. Я. Средства восстановления в спорте высших достижений [Текст] / Г. Я. Тополев // Теория и практика физической культуры. – М. – 2005. – № 1. – С. 52-55.
14. Якименко С. М. Дифференцированный подход к использованию средств восстановления [Текст] / С. М. Якименко // Теория и практика физической культуры. – 2005. – № 10. – С. 46-49.