Особливості менеджменту в організації гірськолижних турів

Наведемо характеристику розвитку туризму у найбільш престижних гірськолижних країнах світу.

Швейцарія. Міжнародний туризм займає важливе місце в економіці Швейцарії, приносячи щорічно майже 13 млрд. швейцарських франків доходу, який складає 8% всього національного доходу країни й одночасно надає роботу біля 14% населення країни. Туризм у Швейцарії почав активно розвиватися ще з початку XIX ст., коли закордонна аристократія, в основному з Великобританії, відпочивала на живописних берегах численних озер країни. Великою популярністю користується відпочинок на гірських курортах (Цермайт), який спочатку був побудований як центр альпінізму.

Основними постачальниками туристів як з північних, так і південних країн (завдяки своїм специфічним туристичним ресурсам і географічному положенню) є Німеччина, Нідерланди, Великобританія, Франція, Бельгія, Італія, США, Японія, Іспанія, Австрія та інші.

На даний момент, іноземні гості Швейцарії скоротили термін свого перебування у країні, в зв'язку з посиленням стійкого становища швейцарського франка у відношенні до інших валют та високих цін на товари і послуги.

Австрія. На сьогодні Австрія є лідируючим туристичним центром зимових видів спорту. Географічне положення країни – на перетині трас, які з'єднують північ Європи з півднем, Західну Європу – зі Східною, а її висококласні автомобільні траси обумовлюють велику кількість транзитних туристів (основна їх частина з північноєвропейських країн прямує на середньоморське узбережжя) й одноденних гостей. Кількість останніх значно виросла з початку 90-х років. Австрію почали активно відвідувати туристи з Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі.

В Австрії також, як і в Швейцарії, не збирають статистичних даних про туристів на кордоні, і про стан туризму свідчать показники прибуття у різні місця розміщень та кількості проведених там туроднів. Основними постачальниками туристів для Австрії є Німеччина, Нідерланди і Великобританія.

Італія. За 100 років розвитку туристичної індустрії Італії країна перетворилась в один з провідних центрів туризму в світі. Сьогодні більш як 36% туристичних відвідувань середньоморського басейну припадає на Італію.

Важливу роль у розвитку міжнародного туризму в країні відіграє Національне управління по туризму, яке має широку мережу представництв за кордоном. В окремих країнах воно здійснює свою діяльність через державну авіакомпанію «Аліталія» та інші фірми. Завданням управління є вивчення кон'юнктури міжнародного туристичного ринку, проведення рекламних компаній і збільшення потоку туристів з-за кордону в країну.

Міжнародний туризм в Італії, основними туристичними ресурсами якої є гори, озера і культурні цінності, в цілому сконцентрований на півночі країни. Перше ж місце по прийому іноземних гостей займає місто Венетто – 20% всіх прибутків у країну, далі йдуть Тоскано і Альто-Адидже, кожне з яких має по 13% всіх приїздів. Основними країнами-постачальниками туристів для Італії є: Німеччина, Франція, Австрія і Швейцарія, але більша частина з них – це одноденні гості або транзитні пасажири.

Франція. Кількість іноземних туристів у Францію за 2001-2008 pp. виросла з 29 до 55 млн. чоловік. Одним з основних постачальників туристів у цю країну є Німеччина. Звідти прибуває біля 255 гостей, а їх кількість за десять років зросла з 8, 4 до 13, 4 млн. чоловік. За нею йдуть Великобританія, Бельгія, Італія, Швейцарія, Іспанія, Нідерланди.

Туристи, які прибувають у Францію, надають перевагу відпочинку на гірськолижному курорті «Три долини». Кількість туроднів у готелях і туристичних таборах складає 35 млн. в рік.

Французька економіка, активно застосовуючи державне регулювання з метою розвитку регіональних економік, систематично розвивала сільську місцевість для прийому гостей. Але ці проекти повинні були сприяти, в першу чергу, розвитку внутрішнього туризму, а не в'їзного.

Фінляндія. Ця країна демонструє аналогічно зі Швецією різницю між внутрішнім і міжнародним туризмом. Прибуття зарубіжних гостей в основному сконцентровано у м. Хельсінкі. Так, наприклад, у 2002 р. на частку столиці припадало 38% всіх туроднів перебування зарубіжних туристів, у той час як жителів самої Фінляндії тут побувало лише 7, 3%. Одна третина громадян країни надає перевагу відпочинку у містечку Лахті – ″ столиці зимового спорту», друга третина – північним територіям, а саме Лапландії і фінському Нічному Берегу.

Порівняно з центрами відпочинку інших типів, гірськолижні курорти значно частіше є прибутковими підприємствами, що в якості логічного доповнення до основної діяльності можуть займатися також управлінням нерухомістю. Стан та якість обладнання та будівель гірськолижного курорту є важливим чинником при оцінці лижниками відпочинкового комплексу.

Переважну більшість лижників приваблюють зимові курорти, де є можливість насолодитись красою природи. Щоб курорт був прибутковим у довгостроковій перспективі, дуже важливо дотримуватись балансу між завантеженістю його лижниками і естетикою вражень від перебування тут на відпочинку.

 

 

Туризм упродовж усієї історії свого економічного існування переконливо утримує репутацію специфічної сфери, яка динамічно розвивається у складі галузей обслуговування і посідає все більш помітне місце в світовій економіці за показником швидкості обігу капіталу, кількістю зайнятих, обсягом експорту послуг, в якості джерела доходів для національних бюджетів. Рівень споживання туристичних послуг є одним з важливих індикаторів якості життя.

Гірськоли́жний куро́рт – місце відпочинку та розваг з розвинутою інфраструктурою. Зазвичай, дані курорти знаходятся на горі або великому горбі і включають в себе гірськолижні траси і супутні послуги (присутні гірськолижні підіймачі, пункти прокату інвентаря, заклади харчування, паркінг)

Гірськолижний туризм – яскраво виражений сезонний вид туризму.

Гірськолижний туризм – це один з видів активного відпочинку, який надає можливість одержати заряд позитивних емоцій і відмінно провести час.

Гірськолижний туризм є фундаментальною основою економіки багатьох розвинених країн світу, та країн, що розвиваються. В даний час, він перетворився на індустрію міжнародного масштабу, що займає за прибутками третє місце серед інших видів туризму.

До основних гірськолижних курортів світу можна віднести такі курорти, як Лех, Кітцбюель, Буковель, Три Долини, Куршевель, Вейл, Доломітові Альпи, Церматт, Сент Моріц, Гарміш-Партен, Оберстдорф, Фернье, Банфф, Вуокатті.

Отже, узагальнюючи вищесказане, помітно, що гірськолижний туризм дуже цікавий, захоплюючий вид відпочинку, який все більше подобається людям. Гірськолижний туризм постійно перебуває в розвитку, як в світі, так і в Україні.

Аналіз роботи туристичних фірм, що діють на ринку екстремальних і гірськолижних туристичних турів показав, що діяльність фірм орієнтована на молодіжний сектор туристів, а також на професіоналів туристів-гірськолижників. У діяльності туристичних фірм відсутня спрямованість на міжнародний ринок, залучення в регіон іноземних туристів, організацію їхнього дозвілля й обслуговування. Цілком очевидно, що розробка і впровадження гірськолижних туристичних турів є вкрай необхідними. Вони, крім того, вимагають комплексного і детального підходу. Але кошти і сили, витрачені на дані заходи, за умови ретельної розробки і дотриманні всіх необхідних правил, сповна окупаються і багато в чому визначають прибутковість галузі.

Отже, гірськолижний туризм розвивається надзвичайними темпами, створюються нові тури, щоб вразити туристів, адже гори – це спорт, і це чудово, що усе більше людей мають бажання займатися спортом.

 

 

Закон України «Про туризм», 2004, – №13, ст. 180

Дмитрук О. Ю., Щур Ю. В., Спортивно-оздоровчий туризм. Навчальний посібник. – 2-е вид., перероб. та допов. – К. : «Альтепрес», 2008. -280с.

І. М. Школа та ін. Менеджмент туристичної індустрії. : Навчальний посібник / За ред. проф. І. М. Школи. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2005. -596с.

Кабушкін Н. Ш. Менеджмент туризма: Учебное пособие. – 2-е узд., Новое знание, 2001, – 432с.

Лужинська Т. Ю., Махлинець С. С., Теблешкіна Л. І. Сільський туризм: історія, сьогодення та перспективи. Навч. посіб. / За ред. д. ч. н., професора Волошина І. М. -К. : Кондор, 2008. -385с.

Мальська М. П. Туристичне країнознавство: Європа: навч. посібник [ для студентів вищ. навч. закл. ] / М. П. Мальська, М. З. Рамкало, О. Ю., Гордун. – К. : Центр учбової літератури, 2009. -224с.

Савчук Б. П. Туристичне країнознавство. : Європа: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ., 2010. -241с.

Федорченко В. Д., Дюрова Т. А. Історія туризму в Україні: Навч. посіб. / Передмова В. А. Смолія. – К. : Вища шк., -2002. -195с.

Чеховська Л. Я., Сіренко Р. Р. Основи краєзнавчо-туристичної діяльності: Навч. посіб. – Львів. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. -172с.

Журнал про мандрівки та відпочинок. Міжнародний туризм. Грудень-січень 6 (90) 2009.

Журнал про мандрівки та відпочинок. Міжнародний туризм. Лютий – березень 1 (85) 2009

www. intour. com. ua

 

 

Гірськолижні курорти України

  

Курорт «Буковель»

 

Курорт «Славське»

 

 

Австрійські курорти

 

Курорт «Майрхофен» Курорт «Лех»

 

Курорт «Кітцбюель»

 

 

Цермат та Сент-Моріц – вершини світу

 

Курорт «Цермат»

 

Курорт «Сент-Моріц»

 

 

Курорти Німеччини та Італії

 

Курорт «Гарміш-Партенкірхен»

 

«Доломітові Альпи»

 

 

Курорт «Валь Торанс»

 

 

Франція «Мерібель»