Предмет:
Тип роботи:
Стаття
К-сть сторінок:
10
Мова:
Українська
– на протезах, В – на візках, С – з застосуванням спеціальних технічних засобів і пристроїв; Д – без застосування спеціальних технічних засобів і пристроїв; Д1 – на милицях; Д2 – сидячи на підлозі
Аналіз анкетування студентів випускових курсів факультету здоров’я, фізичної культури і спорту Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука стосовно організації і проведення занять з адаптивної фізичної культури з людьми, які мають порушення опорно-рухового апарату, свідчить про рівень компетентності майбутніх випускників та завдання, які потрібно вирішити у подальшому при викладанні спортивно-педагогічних дисциплін з методикою оздоровчої роботи, проведенні практики з адаптивної фізичної культури.
Детальний аналіз проведеного анкетування дає такі результати. На запитання «Чи володієте ви методикою викладання волейболу?», студенти оцінили себе в середньому на 7,4 з можливих 10 балів, що свідчить про належний рівень викладання спортивної дисципліни. На запитання володіння методики проведення рухливих і спортивних ігор з особливими потребами виникли труднощі, і показник становить 3,7. Тільки незначний відсоток студентів володіє методикою проведення занять для даної категорії населення.
Така ж ситуація виникає при наданні відповідей на запитання: «Як методично вірно провести заняття з волейболу для осіб з порушеннями опорно-рухового апарату?», «Чи була у вас можливість проведення заняття або бути організатором змагань для людей з порушеннями опорно-рухового апарату?».
Потрібно також зазначити, що студенти мають достатній рівень теоретичних знань з анатомії і фізіології людини, часткових методик адаптивної фізичної культури, так як на 6 і 7 запитання, вони оцінили в середньому себе на 8,2 бали.
Для вирішення даної проблеми на прикладі волейболу, для осіб з ураженнями опорно-рухового апарату, нами була визначена корекційно-розвиваюча направленість спортивно-оздоровчих занять з волейболу сидячи, визначені педагогічні принципи і методики проведення навчально-тренувального процесу для даної категорії людей, а також представлені основні відмінності проведення змагань з сидячого волейболу.
Корекційно-розвиваюча спрямованість полягає в тому, що педагогічна робота повинна бути скерована не тільки на подолання, згладжування, вирівнювання, послаблення фізичних і психічних вад осіб з аномальним розвитком, але і на активний розвиток їхньої пізнавальної діяльності, психічних процесів, фізичних здібностей і моральних якостей [1, 3, 4, 5].
Корекційно-розвиваюча спрямованість характерна для всієї навчально-виховної роботи і охоплює всі категорії людей з порушеннями у розвитку [5, 6].
Корекційно-розвивальні завдання з волейболу у нашому випадку були направлені на забезпечення повноцінного фізичного розвитку, підвищення рухової активності, відновлення і удосконалення психофізичних здібностей, профілактику і попередження вторинних відхилень [2]. Стійкість вертикальної пози, збереження рівноваги і впевненої ходи, здатність порівнювати і регулювати свої дії в просторі, виконувати їх точно, вільно, без напруження і скутості, - все це необхідно для осіб з ураженнями опорно-рухового апарату. Саме спортивно-оздоровчі заняття з такого виду спорту, як волейбол, дає можливість в певній мірі вирішити корекційно-розвивальні завдання для людей з даними вадами.
Корекційно-розвиваюча спрямованість навчально-тренувальних занять з волейболу цілком пов’язана з процесом навчання руховим діям у волейболі, так і розвитком фізичних якостей, покращення котрих позитивно відобразиться на рівні фізичного стану і фізичної підготовленості. Освітні і корекційно-розвиваючі завдання вирішуються на одному і тому ж навчальному матеріалі, але мають відмінності. Для освітніх завдань характерна висока ступінь динамічності, так як вони повинні відповідати змісту навчальній програмі. Корекційно-розвиваючим завданням властиво відносна постійність, так як вони вирішуються на кожному занятті. У процесі навчання при переході до нового навчального матеріалу відбувається не повна заміна корекційних завдань, а заміна домінування яких-небудь з них. Постійно діючими завданнями на кожному занятті є корекція постави, основних локомоцій – ходьби, бігу та інших природних рухів, зміцнення м’язового «корсету», корекція постави і профілактика плоскостопості, активізація вегетативних функцій.
Концептуальними положеннями є взаємозв’язок психічного стану з організованою руховою активністю, цілеспрямоване формування особистості з особливими потребами, корекція і розвиток пізнавальних процесів, сенсорних систем, психіки, спілкування, мотивів, інтересів, потреб, самовиховання.
Корекційно-розвиваюча спрямованість під час навчально-тренувальних занять з волейболу для осіб з ураженнями опорно-рухового апарату об’єднується в наступні групи:
1)корекція основних рухів в ходьбі, бігові, сидінні на підлозі, вправи з волейбольними м’ячами;
2) корекція і розвиток координаційних здібностей;
3) корекція і розвиток фізичної підготовленості;
4) корекція і профілактика соматичних порушень;
5) профілактика, корекція і розвиток психічних і сенсорно-перцептивних здібностей;
6) розвиток пізнавальної діяльності;
7) формування особистості.
Висновки і перспективи подальших досліджень. При підготовці фахівців з фізичного виховання і здоров’я людини для роботи з людьми з особливими потребами необхідно удосконалити навчальні програми зі спортивних ігор, зробити акцент на методику оздоровчої роботи, під час аудиторного і самостійного навчання більше уваги приділяти оволодінню студентами спортивно-оздоровчими технологіями, які викликають інтерес до занять у інвалідів, мають корекційно-реабілітаційну спрямованість, а також отримані вміння і навички під час навчання реалізувати під час проходження практики з адаптивної фізичної культури, проведення волонтерської роботи, що в свою чергу, підніме на більш високий рівень систему комплексної реабілітації й інтеграції в суспільство, забезпечить високий рівень життєдіяльності осіб з порушеннями опорно-рухового апарату.
Література
1.Адаптивная физическая культура в работе с детьми, имеющими нарушения опорно-двигательного аппарата (при заболеваниях ДЦП): Методическое пособие / Под ред. А. А. Потапчук. – СПб., 2003. – 228 с.
2.Волейбол: Учебник для вузов / Под общ. ред. А. В. Беляева, М. В. Савина. – М.: Физкультура и спорт, 2006. – 360 с.
3.Евсеев С. П. Специалист по АФК: основная образовательная программа : (учеб. план) / Евсеев С. П. // Адаптивная физическая культура. - 2000. - № 3-4. – С. 23-31.
4.Евсеев С. П. Технологии физкультурно-спортивной деятельности в адаптивной физической культуре / Евсеев С. П. – М. : Советский спорт, 2007. – 232 с.
5.Теория и организация адаптивной физической культуры : [в 2 т.] : учеб. для студентов вузов, обучающихся по специальности 032102 - Физ. культура для лиц с отклонениями в состоянии здоровья (адапт. физ. культура), и студентов техникумов и колледжей, обучающихся по специальности 050721 - Адапт. физ. культура : доп. Федер. агентством по физ. культуре и спорту. Т. 1: Введение в специальность. История и общ. характеристика адапт. физ. культуры / под. ред. С. П. Евсеева. - М.: Сов. спорт, 2007. - 291 с.
6.Частные методики адаптивной физической культуры : учеб. для вузов, обучающихся по специальности 032102 - Физ. культура для лиц с отклонениями в состоянии здоровья (адапт. физ. культура) и учащихся сред. спец. учеб. заведений, обучающихся по специальности 050721 - Адапт. физ. культура : доп. Федер. агентством по физ. культуре и спорту / [под ред. Л. В. Шапковой]. - М.: Сов. спорт, 2009. - 603 с.