Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості моделі системи управління безпечністю харчових продуктів за ISO 22 000:2005 та необхідність впровадження стандартів ISO серії 22 000 в Україні

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
14
Мова: 
Українська
Оцінка: 

продуктів, реалізованими в Стандарті.

Звертає на себе увагу структура Стандарту, яка повністю відповідає ідеї циклу Демінга, покладеної в основу структури ISO 9001: 2000 [7] (відповідальність керівництва, управління ресурсами, планування та виробництво безпечного харчового продукту і валідація, верифікація та поліпшення СУБХП, тобто аналізування та поліпшення). Очевидно, накопичений досвід впровадження СУБХП та розвиток концепції НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Points) дозволив сьогодні в [3] (див. Introduction) сформувати такий широкий спектр організацій – потенційних користувачів Стандарту – від традиційно задіяних безпосередньо в життєвому циклі продукту харчування в ланцюгу: вирощування – роздрібна торгівля (характерних для [2]) до „пов'язаних” з виробництвом продукту (inter-related), або залучених до виробництва, наприклад, виробників миючих засобів, інгредієнтів, машин та обладнання, що будуть контактувати з продуктом під час його виробництва та ін.
Сфера застосування [3] набагато ширша вказаної в [2]. Якщо в ДСТУ 4161 зазначено, що цей стандарт можна використовувати для впровадження СУБХП та сертифікації СУБХП, то сфера застосування [3] стосується не тільки впровадження, або сертифікації СУБХП, але і, наприклад, демонстрації відповідності зацікавленій стороні (другій стороні), само-декларації відповідності та ін.
Порівняльний аналіз вимог [3] та [2] показує, що на відміну від моделі СУБХП, заснованої виключно на принципах НАССР [2], модель системи управління безпечністю харчових продуктів за [3] включає ще три ключові елементи: елемент інтерактивної комунікації, системний менеджмент та програми передумови (рис. 2).
 
Рис. 2. Розвиток елементної бази систем управління безпечністю харчових продуктів.
 
Очевидно, що ця основна відмінність в моделях СУБХП і визначає подальшу різницю вимог, викладених в [3] та [2]. Крім того, сьогодні мова йде про впровадження сучасних СУБХП в рамках стандартів ISO серії 22000. А саме, впровадження [3] супроводжується ISO/TS 22004 “Food safety management systems – Guidance on the application of ISO 22000: 2005” [4]; ISO / PDTS 22 003 “ Food safety management systems – Requirements for bodies providing audit and certification of food safety management systems ” [5], який буде після прийняття встановлювати єдині критерії до оцінювання відповідності СУБХП та компетентності органів з оцінки відповідності; ISO/DIS 22 005 “Traceability in the feed and food chain – General principles and basic requirements for system design and implementation” [ 6 ].
Оскільки саме реалізація принципів НАССР покладена в основу будь-якої СУБХП, то управління небезпечними чинниками шляхом поєднання плану – НАССР, програм-передумов і операційних програм-передумов слід вважати принциповою відмінністю вимог [3] від [2]. За визначенням [3] програми-передумови (prerequisite programs – PRPs) – це основоположні (базові) умови або дії, які необхідні для підтримання належної гігієнічної практики впродовж життєвого циклу виробництва безпечного харчового продукту. Наприклад, РRP з належної гігієнічної практики, чи належної торгівельної практики (в залежності від місця впровадження СУБХП впродовж життєвого циклу продукту).
Операційні програми-передумови (operational PRPs) є ідентифіковані в рамках аналізу небезпечних чинників, як суттєві саме для забезпечення належного управління небезпечними чинниками, пов'язаними з продуктом чи процесом. Наприклад, програма-передумова прибирання приміщень чи обслуговування технологічного обладнання.
Оскільки запропонована в [3] модель СУБХП базується на управлінні небезпечними чинниками, визначеними і охопленими управлінням не тільки в плані – НАССР, але і у відповідних даному виробництву програмах-передумовах, то верифікації (та можливому подальшому вдосконаленню, модифікуванню) підлягають також і програми-передумови.
 
3. Необхідність впровадження стандартів ISO серії 22 000 в Україні
 
Аналіз системи менеджменту за [3] показує її принципову відповідність універсальній моделі, запропонованій в [7], але з уточненнями стосовно постійного вдосконалення системи менеджменту, яке в рамках Стандарту стосується покращення результативності і забезпечення постійного врахування найсучасніших вимог безпечності (в т. ч. і висунутих споживачами, наприклад, стосовно алергічності продукту). Як показано на рис. 3 (на відміну від [7]) вимоги зацікавлених сторін в моделі СУБХП за Стандартом мають враховуватись вже при формуванні ресурсів, також далі при плануванні та створенні продукту в рамках принципів – НАССР, до самого вихідного продукту і далі при аналізі (врахування найсучасніших змін вимог до безпечності уже після виготовлення продукту).
 
Рис. 3. Модель СУБПХ за ISO 22000
 
Впровадження вимог стосовно комунікаційних процесів (р. 5. 6 Стандарту [3]) дозволяє забезпечити оперативне врахування найсучасніших даних стосовно безпечності харчового продукту при плануванні його виробництва, управлінні небезпечними чинниками та вдосконаленні СУБХП. (На відміну від [2], де вимоги стосовно організації комунікаційних процесів обмежувались інформуванням групи безпечності стосовно введення змін до чинників, які впливають на безпечність харчового продукту з метою забезпечення оперативного коригування плану – НАССР).
Так р. 5. 6. 1 Стандарту передбачає необхідність організації інтерактивних комунікаційних процесів організації як з усіма задіяними в життєвому циклі продукту (постачальники, субпідрядники, замовники або споживачі), так і з будь-якими іншими організаціями, які так чи інакше можуть впливати на вимоги щодо безпечності СУБХП (її результативність або вдосконалення), в т. ч., що працюють в законодавчій чи регуляторній сфері.
Впровадження стандартів ISO серії 22000 сприяє вирішенню питання взаємного визнання результатів сертифікації СУБХП на міжнародному рівні (див. рис. 4), так як ця серія стандартів та технічних специфікацій формує єдині міжнародні вимоги до СУБХП за якими проводиться сертифікація, а єдиний порядок сертифікації СУБХП, що буде визначений в ISO / PDTS 22 003 “ Food safety management systems – Requirements for bodies providing audit and certification of food safety management systems ” [5] органічно вписується в існуючу схему забезпечення взаємного визнання результатів оцінки відповідності, яка побудована на принципах дії єдиних стандартів, єдиних процедур оцінки відповідності і єдиних критеріїв до компетентності органів з оцінки відповідності в рамках ISO серії 17 000.
Так (рис. 4) Європейська Асоціація з Акредитації (ЕА) формує спектр єдиних правил оцінки компетентності органів з акредитації та органів з оцінки відповідності, а при впровадженні ISO 22000 маємо дотримуватися міжнародно визнаних вимог до безпечності харчових продуктів, зокрема, зазначених в Codex Alimentarius [10].
 
Рис. 4. Місце стандартів ISO серії 22 000 в системі стандартів, що формують взаємне визнання результатів оцінки відповідності
 
Висновки
 
Результативність впровадження принципів НАССР визначається рівнем досконалості системи управління, що і спонукає до подальшого вдосконалення стандартів в області СУБХП.
Саме проблеми нетарифних бар'єрів у торгівлі та взаємного визнання результатів оцінки відповідності в області безпечності харчових продуктів обумовлюють нагальну необхідність прийняття в Україні комплексу міжнародних стандартів ISO серії 22 000.
 
Список літератури
 
CAC / RPC 1 – 1969, Rev. 4-2003. Рекомендований міжнародний кодекс загальних принципів гігієни харчових продуктів.
ДСТУ 4161 – 2003 „Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги”.
ISO 22 000 “ Food safety management systems – Requirements for any organization in the food chain ”
ISO/TS 22 004 “Food safety management systems – Guidance on the application of ISO 22000: 2005 ”
ISO/PDTS 22003 “Food safety management systems – Requirements for bodies providing audit and certification of food safety management systems”
ISO/DIS 22005 “Traceability in the feed and food chain – General principles and basic requirements for system design and implementation”
ISO 9001: 94. Quality systems – Model for quality assurance in design, development, production, installation and servicing.
ISO 9001: 2000. Quality management systems – Requirements.
ISO 15161: 2001 Guidelines on the application of ISO 9001: 2000 for the food and drink industry.
Директива ради 93/43/ЕЕС Про гігієну харчових продуктів.
Фото Капча