Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості обліку довгострокових позик банку

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
26
Мова: 
Українська
Оцінка: 

час в Україні довгострокове кредитування має ряд проблем. Основною проблемою для банків та інших фінансових організацій є відсутність пасивів відповідної строковості. Нині в Україні стандартними строками для депозитів є 1, 3, 6, 9 і 12 місяців.

Стає очевидним, що за можливості залучення пасивів на 1 рік і менше, видача кредитів у значних обсягах, на 10 років і більше, має підвищені ризики, оскільки не гарантує повернення залучених депозитів у зазначені терміни (виникає ризик ліквідності).
Проблемним питанням на сьогоднішній день є також висока ціна на позичковий капітал. Практика показує, що проценти на позичковий капітал в декілька разів перевищують рівень рентабельності виробництва позичальників. Звичайно, в умовах ринкових відносин ціна на запозичений капітал формується під впливом попиту та пропозиції на кредитні ресурси. На жаль, попит на кредитні ресурси перевищує пропозицію. Це обумовлено тим, що крім підприємств різних галузей народного господарства до запозичень вдалася держава [6].
Ще однією причиною не надання банками довгострокових кредитів є проблема кредитних ризиків щодо неповернення кредитів. Неповернення кредитів тягне за собою погіршення показників фінансового стану як комерційного банку, так і позичальників. Найбільшу питому вагу в загальній сумі наданих кредитів займає такий вид забезпечення повернення кредитів як застава. Звичайно, застава є найбільш надійним видом забезпечення повернення кредитів. Але з іншого боку звужений перелік видів забезпечення повернення кредитів зменшує кількість потенційних позичальників кредиту.
З метою поліпшення економічного середовища та інвестиційного клімату в Україні необхідно запровадити Державний реєстр майна позичальників. Державний реєстр майна позичальників має забезпечити переважне право комерційних банків задовольняти вимоги за рахунок майна боржника перед іншими одержувачами незареєстрованих або зареєстрованих пізніше застав майна. Цей крок прискорить розвиток забезпечення кредитів в Україні, бо завдяки Державному реєстру застав майна позичальників підвищиться надійність застави, що сприятиме стимулюванню процесу надання позик комерційними банками суб'єктам господарювання [15].
Вирішити проблеми довгострокового банківського кредитування можливе шляхом аналізу практики країн із розвинутою економікою, потужними кредитно-грошовими системами та великим досвідом довгострокового кредитування. Посилаючись на їх досвід можна буде сформувати виважену кредитну політику в сфері довгострокового банківського кредитування, яка буде відповідати вимогам банків і задовольняти потреби підприємств.
 
3.2 Зарубіжний досвід
 
Довгострокове кредитування набуває все більшого розвитку в нашій країні. Це обумовлюється двома основними причинами. З одного боку, потребами більшості українських підприємств, що потребують суттєвого оновлення та модернізації виробничих потужностей. З іншого боку, збільшеними можливостями вітчизняних банків, що мають на сьогоднішній день необхідну для довгострокового кредитування ресурсну базу. Проте, все ж на сьогодні довгострокове кредитування не набуло такого розвитку, як у розвинутих зарубіжних країнах.
З 1 січня 2004 року Україна отримала новий виток розвитку довгострокового кредитування – іпотеку. Набрали чинності закони України «Про іпотеку”. Гравці іпотечного ринку отримали чітко визначені поняття учасників іпотечних відносин, об'єкта цих відносин, певні правила гри, яких вони повинні дотримуватися. Проте, за їхніми словами, цього ще не досить. Ці нормативно-правові акти заклали основу, але необхідно ще багато зусиль для того, щоб спрямувати “русло” іпотеки у правильному напрямку.
Україні для побудови діючої іпотечної системи необхідно добре вивчити досвід у реалізації іпотечних відносин найбільш економічно розвинених країн, таких як США, Канада, Німеччина тощо [3].
Так, ключовою ланкою американської системи іпотечного кредитування є державна структура – федеральна національна іпотечна асоціація (Federal National Mortgage Association, FNMA), що називається “Фенні Мей”. Вона є найбільшою спеціалізованою організацією в країні і займається викупом стандартизованих кредитів, виданих різними кредитними і некредитними організаціями, випускає цінні папери, забезпечені пулами викуплених кредитів.
У США відпрацьований механізм рефінансування для позичальників, що робить набагато привабливішим іпотеку. Якщо процентна ставка, що збільшилася, по кредиту зі складним відсотком не влаштовує позичальника, він може рефінансувати отриманий кредит – взяти новий на більш вигідних умовах (тобто з меншою процентною ставкою або з меншим терміном кредитування) і достроково погасити той, що його не влаштовує. Існують навіть спеціальні розрахунки для того, щоб дізнатися, коли можна одержати вигоду від рефінансування кредиту, а коли цього робити не варто.
Розглянемо європейський ринок довгострокового кредитування житла на прикладі іпотечних відносин, що склалися в Німеччині. Зразком для наслідування при введенні іпотеки в інших країнах є німецька іпотечна система, про досконалість якої постійно розповідає світова преса.
У Німеччині діє дві форми фінансування придбання житла: система іпотечних банків і система контрактних будзаощаджень, що становлять альтернативу одна одній.
Система іпотечних банків складається не тільки з іпотечних банків, але й з інших кредитних організації. Вони видають довгострокові кредити під заставу нерухомості (до 30 років під 8-12% річних), а для покриття своїх витрат по кредитах випускають іпотечні облігації. Вони випускаються зі строком обертання в 1, 3, 5 або 10 років і погашаються наприкінці терміну обертання[3].
Система контрактних будзаощаджень (Bausparkasse) являє собою сукупність кас заощаджень населення. Основна її ідея полягає в мобілізації вільних грошових коштів населення на будівництво і купівлю житла. Кошти мобілізуються за допомогою спеціалізованих банківських інститутів – будівельних ощадних кас. У них майбутні позичальники протягом визначеного терміну спочатку накопичують приблизно 50% вартості майбутнього житла, а потім одержують позику на суму, якої не вистачає на придбання житла.
Сьогодні в Україні доцільно використовувати особливості довгострокового кредитування житла зарубіжних країн, адже значна частка населення не має можливості придбати житло одним платежем. А умови, які сьогодні пропонують банки по довгостроковому кредитуванні житла є не доступними для всіх. Тому, на мою думку українські банки та інші фінансові структури повинні впроваджувати закордонний досвід у своїй довгостроковій кредитній діяльності.
 
ВИСНОВОК
 
Під довгостроковими позиками банків розуміються зобов'язання підприємства перед кредитною установою, які повинні погашатися протягом терміну, що перевищує один рік з дати складання балансу.
Довгострокові позики залучаються підприємствами для фінансування довгострокових активів, зокрема основних засобів, будівництва, інших видів необоротних активів, а також окремих видів оборотних активів, в яких кошти заморожуються на тривалий період.
Для обліку довгострокових позик в бухгалтерському обліку використовується балансовий рахунок 50 «Довгострокові позики», на якому обліковуються суми довгострокових позик, одержані установами. Цей рахунок належить до 5 класу рахунків бухгалтерського обліку і має шість субрахунків.
Сьогодні довгострокове кредитування розвинуте в комерційних банках досить слабо. Головною причиною того є те, що у них відсутні пасиви відповідної строковості. Нині в Україні стандартними строками для депозитів є 1, 3, 6, 9 і 12 місяців.
Стає очевидним, що за можливості залучення пасивів на 1 рік і менше, видача кредитів у значних обсягах, на 10 років і більше, має підвищені ризики, оскільки не гарантує повернення залучених депозитів у зазначені терміни.
Особливістю сучасного розвитку кредитних відносин в Україні є не тільки прискорене зростання кредитних вкладень, але і перебудова кредитного портфелю комерційних банків, зростання питомої ваги кредитів на тривалі терміни, що видаються суб'єктам господарювання та населенню.
Проте, аналізуючи статистичні дані Національного банку України, протягом останнього періоду все ж спостерігається збільшення частки довгострокового кредитування у загальному обсязі виданих комерційними банками кредитів.
Вирішити проблеми довгострокового банківського кредитування можливе шляхом аналізу практики країн із розвинутою економікою, потужними кредитно-грошовими системами та великим досвідом довгострокового кредитування. Посилаючись на їх досвід можна буде сформувати виважену кредитну політику в сфері довгострокового банківського кредитування, яка буде відповідати вимогам банків і задовольняти потреби підприємств.
Також, на мою думку, з метою поліпшення стану довгострокового кредитування в Україні необхідно запровадити Державний реєстр майна позичальників. Державний реєстр майна позичальників має забезпечити переважне право комерційних банків задовольняти вимоги за рахунок майна боржника перед іншими одержувачами незареєстрованих або зареєстрованих пізніше застав майна.
 
Список використаних джерел
 
Бухгалтерський облік. Частина ІІ [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //posibnyky. vntu. edu. ua/buh_ob/buhg_2/941. htm
Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Л. Панкевич, М. Зварич, Р. Бойко, Л. Лучечко. – Львів: Аверс, 2002. – 316 с. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //readbookz. com/pbooks/book-32/ua/chapter-1528/
Досвід іпотечного кредитування у розвинених країнах та можливості його застосування в Україні [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http: //bokov. net. ua/index. php? act=10&id=49768&pages=1
Консолідований річний фінансовий звіт 2013 Приватбанк [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http: //static. privatbank. ua/files/finance/2013_kons. pdf
Коваленко К. В. Сучасний стан довгострокового банківського кредитування в Україні [Електронний ресурс] – Режим доступу:
file: ///C: /Users/% D0% 9F% D0% BE% D0% BB% D1% 8C% D0% B7% D0% BE% D0% B2% D0% B0% D1% 82% D0% B5% D0% BB% D1% 8C/Downloads/-jspui-bitstream-123456789-19899-1-KOVALENKO. pdf
Любунь О. Фінансова стратегія банків з довгострокового кредитування підприємств // Банківська справа. – 2006. – №3. – С. 80-82
Мілай А. О. Кредитно-розрахункові операції Навч. посіб. – К: Міжрегіон. акад. упр. персоналом, 2004. – 203 с. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //ecolib. com. ua/article. php? book=4&article=309
Окрема фінансова звітність «Райффайзен Банк Аваль» 2013р. [Електронний ресурс] – Режим доступу:
file: ///C: /Users/% D0% 9F% D0% BE% D0% BB% D1% 8C% D0% B7% D0% BE% D0% B2% D0% B0% D1% 82% D0% B5% D0% BB% D1% 8C/Downloads/RBA_IFRSFS2013Ukr. pdf
Особливості банківського кредиту. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //nauka. kushnir. mk. ua/? p=50366
Пушкар М. С. Теорія і практика формування облікової політики: монографія / М. С. Пушкар, М. Т. Щирба. – Тернопіль: Карт-бланш, 2009. – 260 с.
Приватбанк. Житло в кредит [Електронний ресурс] – Режим доступу: https: //privatbank. ua/kredity/zhilje-v-kredit/
План рахунків бухгалтерського обліку 2014р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //www. buhoblik. org. ua/uchet/organizacziya-buxgalterskogo-ucheta/388-plan-raxunkiv. html
Сук Л. К. Організація бухгалтерського обліку: підручник / Л. К. Сук, Л. П. Сук. – К. : Каравела; Піча Ю. В., 2009. – 624 с
Скоробогатова В. В. нормативно-правове регулювання бухгалтерського обліку монетарних активів [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //eztuir. ztu. edu. ua/3225/1/36. pdf
Трофіменко О. В. Проблеми довгострокового банківського кредитування підприємств в Україні [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http: //nauka. kushnir. mk. ua/? p=9724
Фінансова діяльність суб'єктів господарювання Терещенко О. О. Навч. посіб-ник. – К. : КНЕУ, 2003. – 554 с. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //buklib. net/books/24988/
Фото Капча