Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості принципу активізації на кожній фазі процесу соціальної роботи з дітьми-інвалідами

Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
16
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
1. Розкрийте зміст етичних принципів соціальної праці
2. Розкрийте сутність поняття “принципи”
3. Особливості принципу активізації на кожній фазі процесу соціальної роботи з дітьми-інвалідами
Список використаної літератури
 
1. Розкрийте зміст етичних принципів соціальної праці
 
Соціальна робота як така є етичною у своїй сутності і у своїх вихідних моментах і є проявом гуманізму і суспільної моральності; у ній не існує таких норм і розпоряджень, таких обмежень і правил, які б ігнорували моральні принципи і духовні цінності, схвалювані суспільством.
Оскільки основний зміст соціальної роботи має яскраво виражений морально-етичний та ціннісно-гуманістичний характер, який визначає сутність і мету соціальної роботи, то соціальний працівник виступає носієм, творцем і розповсюджувачем гуманістичних і моральних цінностей. Він робить свій внесок у розвиток культури суспільства. При цьому поняття культури можна тлумачити дуже широко. На побутовому рівні – це зразок, на який мають орієнтуватись люди; культура ототожнюється з освіченістю, інтелігентністю, як певною якістю людини.
Складовою професійної культури є етична культура, в якій проявляються моральні вимоги до особистості спеціаліста. Професійно-етична культура соціального працівника відображає єдність процесу створення професійно-етичних цінностей і процесу засвоєння цих цінностей. Професійно-етична культура працівника представляє систему професійно-етичних якостей, які є регулятором соціальних відносин. Як і в загальній культурі, в професійно-етичній існують найпростіші уявлення про те, як слід чинити, – норми. Ці професійні норми зафіксовані у професійно-етичних кодексах і мають виконуватись незаперечно. Серед нагальних завдань сучасного етапу розвитку соціальної роботи в Україні, коли актуалізована потреба у розробці та прийнятті «Етичного кодексу» зреалізувалась, є дотримання на практиці стандартів, принципів і правил діяльності соціальних працівників, які зафіксовані у цьому документі. Виконання цього завдання сприятиме переходу соціальної роботи на новий якісний рівень, який відповідає міжнародним стандартам і вимогам до даного роду професійної діяльності як у європейських країнах, так і у світі в цілому.
Цінності у соціальній роботі – це не просто ідеали, це набір критеріїв для прийняття рішень. Отже цінності – життєво важливий компонент практики соціальної роботи. Цінності й етичні принципи соціальної роботи виявляються на різних її рівнях і утворюють своєрідну систему, світоглядний концепт професійної субкультури, де реалізуються переконання і відносини, ідеали і прагнення, норми практичної взаємодії клієнта і професіонала. Цінності на рівні професійних норм і вимог визначають мету і задачі загального характеру, вони пов'язані з корпоративними принципами і нормами взаємодії, відносинами і системою колективної відповідальності – це положення є як європейським так і загальносвітовим стандартом. Цінності данного рівня обгрунтовують конкретні дії соціального працівника в межах професійної компетенції, визначають його відповідальність перед клієнтами, колегами, роботодавцями, професією.
Як свідчить міжнародний досвід, у багатьох європейських країнах без участі соціальних працівників не обходяться ні програми соціального розвитку, ні соціальна політика держави. Фахівці цієї сфери широко використовуються як експерти при підготовці законодавчих актів, прийнятті рішень місцевими органами влади та у громадських організаціях.
Проведення досліджень – один з найважливіших видів діяльності соціальної роботи. Результати досліджень необхідні соціальним працівникам не тільки для того, щоб судити про ефективність виконаної роботи, але і для того, щоб визначати потребу в соціальних послугах різних шарів і груп населення, робити висновки про маргіналізацію певних груп населення, прогнозувати на підставі одержаних даних розвиток соціальних служб та послуг і тим самим все більш повно задовольняти раціональні потреби клієнтів і суспільства. Проведення таких досліджень є широкою міжнародною практикою, яка покликана наблизити рівень життя кожного громадянина до прийнятих європейських стандартів через наснаження і допомогу тим, хто потребує допомоги з боку держави та шляхом забезпечення рівних можливостей для людей з порушеннями і без них проявляти свій потенціал, рівних можливостей бути корисними і цінними для суспільства, держави, сім'ї. Адже кожній людині повинні бути гарантовані гідність та права, навіть якщо не всі в однаковій мірі можуть їх застосовувати.
Рішення почати дослідження повинне базуватися на переконаності соціального працівника в користі, яку дане дослідження може принести його клієнтам і суспільству в цілому. Проте при проведенні досліджень необхідно керуватись не тільки принципами обгрунтованості і доцільності, справедливими для всіх видів наукових досліджень, але і певними етичними принципами. І справа, безумовно, не у тому, що соціальний працівник, може бути запідозрений в антигуманності або ненауковості своїх дій. Необхідність дотримання етичних принципів в проведенні досліджень продиктоване тією обставиною, що дослідження у соціальній роботі, у якій би формі вони не проводились, – це завжди дослідження людини, її особистих обставин життя й індивідуальних якостей, її душевного стану і особистих переживань, що є виключно надбанням особистості і іноді – її таємницею, яка ретельно оберігається від оточуючих. Тому рішення про участь у дослідженнях, де необхідно надавати інформацію про самого себе, може ухвалити тільки сам клієнт соціальної роботи або особа, що має на це законне право. Цей постулат також є проявом етичних засад соціальної роботи, які лежать в основі будь-якого виду її фахової діяльності.
Професійна етика у сфері соціальних досліджень потребує особливої регламентації. В усьому світі діяльність соціологічних співтовариств регулюють спеціальні етичні кодекси, які відбивають «багатошаровість» професійної етики соціолога, зумовлену мультиваріантністю його соціальних відносин. За сучасних умов соціальний працівник як представник
Фото Капча