Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості спільної діяльності школи і сім’ї у вихованні особистості молодшого школяра

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
62
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ЗМІСТ
 
Вступ
РОЗДІЛ 1. СПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ШКОЛИ І СІМ’Ї ЯК ВАЖЛИВА ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
1.1 Історико-педагогічний аналіз проблеми співпраці школи і сім’ї
1.2 Теоретико-методологічні засади спільної роботи школи і сім’ї
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ ШКОЛИ І СІМ’Ї У ВИХОВАННІ ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯ
2.1 Співпраця педагогів та батьків в оптимізації виховання сучасних молодших школярів
2.2 Форми родинно-шкільної співпраці у вихованні сучасних молодших школярів
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
 
Вступ
 
Актуальність дослідження. У Законі України «Про освіту» говориться, що метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього вибору народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями [1].
Соціальне, сімейне і шкільне виховання повинно здійснюватися у нерозривній єдності.
Важливою умовою ефективної навчально-виховної роботи з дітьми є співробітництво школи і сім'ї, спрямоване на формування високого рівня педагогічної культури батьків. Особливості взаємин школи із сім’ями учнів регламентуються державними документами. Так, в Законі України «Про освіту» визначені основі права і обов'язки батьків щодо виховання дітей, зокрема, відзначено, що на батьків покладено однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. А стаття 50 цього документу називає батьків у числі рівноправних учасників цього процесу [1], оскільки без допомоги батьків педагогічному колективу важко домогтися значних успіхів у навчанні та вихованні обдарованих дітей. Проте, іноді в шкільному та сімейному вихованні немає узгодженості. Це ускладнює процес формування свідомості та поведінки дітей. Тісна співдружність школи та сім’ї допомагає забезпечити єдність вимог і виховних впливів.
Як свідчить досвід, тісний взаємозв'язок школи та сім'ї може розвиватися завдяки педагогічній освіті батьків і залученню їх до виховної роботи. Школа і сім’я покликані спільними зусиллями сприяти всебічному розвиткові підростаючих поколінь.
Зазначені недоліки сімейного виховання дітей пояснюються недостатньою освіченістю батьків та браком у них необхідного досвіду виховання. Допомогти батькам відшукати правильні підходи у вихованні – одне із провідних завдань сучасної початкової школи.
Стан дослідження проблеми. Про стосунки між батьками і дітьми і про напрямки сімейного виховання писали ще Аристотель, Г. Сковорода, Я. Коменський, Ж. Руссо, Г. Песталоцці та ін. Важливого значення даній проблемі надавали Я. Корчак, О. Барвінський, М. Барановський, А. Макаренко, В. Сухомлинський, К. Ушинський, М. Стельмахович. Серед сучасних дослідників варто відзначити В. Костіва, Б. Нікітіна та Л. Нікітіну, Л. Орбан, М. Стельмаховича, та ін.
Однак майже не знаходимо досліджень з проблеми родинного виховання, зокрема, шляхів оптимізації взаємодії школи і родини учня не аналізується вплив сім’ї на підготовку дитини до школи. Деякі автори визначають фізичну готовність дитини до школи (О. Анищенко, Т. Доронова, Т. Комарова, Б. Нікітін, Л. Нікітіна), психічну готовність (Л. Артемова, Л. Божович, Б. Бране, В. Котирло, Е. Кравцова, С. Штребел та ін.) та навчальну (І. Барташнікова, О. Барташніков та ін.).
Отже, актуальність окресленої проблеми в педагогічній науці, загальна потреба шкільної практики визначили вибір теми курсового дослідження «Особливості спільної діяльності школи і сім’ї у вихованні особистості молодшого школяра».
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні особливостей співпраці родини і школи у вихованні молодшого школяра.
Відповідно до мети було визначено задачі дослідження:
- проаналізувати стан пробеми родинного виховання в педагогічній теорії і практиці;
-обгрунтувати значення взаємодії сім’ї та школи у вихованні особистості;
- визначити форми взаємозв’язку школи та сім’ї у системі виховання сучасних молодших школярів.
Об’єкт дослідження – спільна діяльність школи і сім’ї у вихованні особистості.
Предмет дослідження – особливості взаємозв’язку школи та сім’ї у системі виховання учнів початкових класів.
Теоретичне значення полягає у виявленні та систематизації знань про родинне виховання, особливості ефективної співпраці родини та школи в процесах підготовки дитини до навчання в школі та організації навчально-виховного процесу.
Практичне значення одержаних результатів визначається актуальністю пробеми та ступенем опрацювання і полягає в тому, що розробені напрямки взаємодії сім’ї та школи можуть використовувати батьки, вчителі початкових класів та студенти педагогічних спеціальностей.
Структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
 
РОЗДІЛ 1. СПІЛЬНА РОБОТА ШКОЛИ І СІМ’Ї ЯК ВАЖЛИВА ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
 
1.1 Історико-педагогічний аналіз проблеми співпраці школи та сім'ї
 
Аналіз науково-педагогічної літератури показав, що проблема співпраці школи та сім'ї не є новою і вивчається уже впродовж тривалого часу видатними педагогами та вчителями-практиками. Як показали результати нашого дослідження, одним з перших педагогів, які займалися докладною розробкою питань співпраці сім’ї і школи був відомий чеський педагог Я. А. Коменський [22, с. 143]. За переконанням вченого, саме сім’я повинна готувати дитину до подальшого навчання в школі. У своїх педагогічних доробках Я. А. Коменський для дітей від народження до шести років визначав материнську школу, під якою мав на увазі не суспільну установу, а своєрідну форму виховання. Зокрема материнській школі педагог присвятив значний розділ своєї «Великої дидактики» і спеціальний твір під назвою «Материнська
Фото Капча