Особливості управлінської праці в сучасних умовах

 

 

 

Вступ

1. Суть і значення нормування праці

2. Основні принципи, функції та методи нормування праці

3. Виявлення проблем і формулювання пропозицій в управлінні нормування праці

Висновок

Список використаних джерел

Додатки

 

 

Нормування праці – це визначення необхідних витрат часу на виробництво одиниці продукції в різних організаційно-технічних умовах. З його допомогою розраховуються трудовитрати певного обсягу роботи певного періоду часу в заданих умовах діяльності, тобто норми праці є конкретним вираженням міри праці.

Норми праці застосовувалися здавна. Але довгий час вони були емпіричними, тобто встановлювалися дослідним шляхом. І лише починаючи з кінця ХІХ століття зусиллями Ф. Тейлора було покладено початок науковому підходу до нормування праці. Під його керівництвом нормативи праці розроблялися методом хронометражних спостережень і так званим аналітичним методом. З точки зору витрат часу були визначені найбільш кращі способи виконання різних трудових прийомів, які потім бралися за вихідну базу. Значний внесок у досвід нормування праці вніс інший американський фахівець – Франк Гільберт (1868-1924), який заклав основи мікроелементного нормування. Шляхом аналізу операцій на трудові дії та руху він визначав витрати на їх виконання і таким чином вибирав найбільш раціональні способи виконання робіт. Згодом досвід нормування праці оформився в окрему сферу знань.

Актуальність теми. Нормування праці в останні роки об’єктивно вийшло на перший план та є одним з найважливіших елементів системи управління персоналом підприємства. Світовий досвід засвідчує, що ефективна робота підприємств в економіці ринкового типу можлива лише за умови високого рівня організації нормування праці. Проблеми оптимізації або визначення необхідної чисельності управлінського персоналу для вітчизняних підприємств стала зростати у зв’язку з тенденціями збільшення чисельності даної категорії працівників у системі управління.

Актуальність дослідження нормування праці управлінських працівників обумовлена зростанням вимог до обґрунтованості й коректності прийнятих управлінських рішень. Забезпечення якості прийнятих управлінських рішень не можливе без ефективного нормування чисельності управлінського персоналу, що передбачає узагальнення накопиченогодо теперішнього часу вітчизняного й закордонного досвіду в сфері нормування управлінської праці, а також подальшого розвитку існуючих підходів до нормування управлінської праці, що враховують його особливості в сучасних умовах.

В сучасній науковій літературі зустрічається багато теоретичних та методичних підходів до розглядупитання характеристики методів нормування праці. Так, неодноразово висвітлювали у своїх працях названу проблему такі відомі економісти як Грішнова О. А., Завіновська Г. Т., Багрова І. В., Чернов О. В., Оленич Є. І., В. М. Лукашевич, О. В. Дячун, В. Марченко та інші.

Мета даної роботи полягає в дослідженні особливостей управлінської праці в сучасних умовах та визначенні напрямків удосконалення нормування управлінської праці.

Зазначена мета дослідження зумовила постановку такого кола завдань:

• розкрити суть і значення нормування праці;
• дослідити основні принципи, функції та об’єкти нормування праці;
• проаналізувати виявлення проблем і формулювання пропозицій в управлінні нормування праці.

Об’єктом дослідження є виробнича діяльність людей в сфері нормування праці.

Предметом дослідження є використання нормування праці на роботах з обслуговування виробництва та їх вплив на діяльність підприємств.

 

 

Нормування праці ­ це встановлення обґрунтованих співвідношень між мірою праці та мірою витрат на неї [1]. Воно є важливою ланкою технологічної й організаційної підготовки виробництва, оперативного управління ним, невід'ємною частиною менеджменту і соціально-трудових відносин. Норми праці є основою системи планування роботи підприємства та його підрозділів, організації оплати праці персоналу, обліку затрат на продукцію, управління соціально-трудовими відносинами тощо. Організовуючи працю, слід визначити, яка її кількість потрібна для виконання кожної конкретної роботи і якою має бути її якість. Норми праці є основою для визначення пропорцій розвитку галузей економіки, складання балансу, використання трудових ресурсів, визначення виробничих потужностей [7, с. 137].

На кожному підприємстві норми праці використовуються під час здійснення планово-організаційних розрахунків, внутрішньозаводського й цехового оперативного планування. За допомогою норм складаються бізнес-плани підприємств, плануються обсяги виробництва цехів і дільниць, розраховується завантаження устаткування й робочих місць. На основі норм праці встановлюють завдання з підвищення продуктивності праці, визначають потребу в кадрах, розробляють календарно-планові нормативи тощо. За допомогою нормування узгоджується взаємодія цехів, бригад і відділів підприємства, досягається синхронізація роботи на різних робочих місцях, виробничих дільницях, забезпечується рівномірність і ритмічність виробничого процесу.

Норми праці є складовим елементом організації заробітної плати, оскільки виконання норм є умовою отримання заробітку, відповідного тарифу або окладу, установленого для даного працівника. Норми праці на підприємстві можуть використовуватися для визначення трудомісткості окремих видів продукції і відповідних затрат праці для виконання виробничої програми. Отже, нормування праці є засобом визначення як міри праці для виконання тієї чи іншої конкретної роботи, так і міри винагороди за працю залежно від її кількості та якості [3].

В умовах розвитку ринкових відносин, поглиблення економічної самостійності підприємств нормування праці набуває великого значення як засіб скорочення затрат живої праці, зниження собівартості продукції, підвищення продуктивності праці тощо.

Головною метою нормування, встановлення міри праці в ринкових умовах на кожному підприємстві є максимальне зменшення витрат виробництва за рахунок щільного використання робочого часу, вивільнення його від