Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості успадкування кількісних ознак льону-довгунця

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
24
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук
ОСОБЛИВОСТІ УСПАДКУВАННЯ КІЛЬКІСНИХ ОЗНАК ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ
Спеціальність: 06. 01. 05 – селекція і насінництво
 
Ганганов Володимир Миколайович
УДК: 633. 521: 631. 52: 575
 
КИЇВ-1999
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в відділі льону Інституту землеробства УААН в 1996-1998 рр.
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений працівник сільського господарства України, завідувач відділом льону Інституту землеробства УААН Карпець Іван Панкратович.
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, начальник головного управління прикладних досліджень та інноваційної діяльності Міністерства України у справах науки і технологій Редько Віктор Володимирович кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу генетики та селекції кормових культур, Інституту землеробства УААН Башкірова Наталя Вікторівна.
Провідна установа: Інститут лу”бяних культур УААН
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. У даний час перед селекціонерами стоїть завдання створити сорти льону-довгунця, які б забезпечували високу продуктивність по волокну і насінню, поліпшену якість продукції та були стійкими до хвороб, вилягання й екстремальних умов середовища. Для виведення таких сортів необхідно мати вихідний матеріал з найбільшою кількістю позитивно-трансгресивних за комплексом ознак форм. Крім того важливо передбачити, які комбінації схрещувань забезпечать в наступних поколіннях створення бажаних трансгресій, що значно перевищують батьківські сорти. Для цього варто глибоко і детально вивчити характер успадкування ознак, отримати найбільш повну інформацію про генетичні властивості сортів та перспективність їх використання в селекції.
На вивченні згаданих питань і були зосереджені дослідження по темі дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Дослідження проводились у відповідності до завдань:
«Створити і впровадити нові конкурентоспроможні сорти льону-довгунця» і «Вивчити генетичну природу залежності маси і якості волокна у льону-довгунця», передбачених проектом «Луб'яні культури» та галузевою науково-технічною програмою УААН.
Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення характеру успадкування основних господарсько-цінних ознак сортів льону-довгунця, отримання якнайповнішої інформації про їх генетичні властивості та перспективність використання в селекції, а також створення вихідного матеріалу з найбільшою кількістю позитивно-трансгресивних за комплексом ознак форм.
Для досягнення цієї мети були поставленні такі завдання:
- отримати гібриди першого покоління за повною діалельною схемою між п'ятьма сортами льону-довгунця;
- вивчити гібриди та батьківські сорти за основними господарсько-цінними ознаками («загальна висота рослин», «технічна висота стебла», «кількість коробочок на рослині», «кількість насінин на рослині» та «вміст волокна у стеблі») ;
- визначити генетичну структуру, особливості і характер успадкування основних господарсько-цінних ознак, шляхом генетичного аналізу за методом Джинкса-Хеймана, здійснивши аналіз загальної та специфічної комбінаційної здатності сортів;
- визначити реципрокні ефекти та коефіцієнти успадкування в широкому та вузькому розумінні;
- виділити перспективні сорти та гібриди й намітити селекційні шляхи покращення ознак з урахуванням генетичної природи кожної ознаки;
- встановити гібридні комбінації, які мають найкращі показники за комплексом господарсько-цінних ознак.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше в Україні в селекційній роботі із льоном-довгунцем застосовано генетичний аналіз за методикою Джинкса-Хеймана, в результаті якого було встановлено генетичну структуру ознак «загальна висота рослин», «технічна висота стебла», «кількість коробочок на рослині», «кількість насінин на рослині», «вміст волокна у стеблах», з’ясовано генетичну природу основних господарсько-цінних ознак у сортів льону-довгунця і отримано поглиблені знання про особливості і характер їх успадкування та селекційну цінність сучасних сортів цієї культури.
Практичне значення одержаних результатів. Виділено перспективний гібридний матеріал з позитивним комплексом господарсько-цінних ознак, який придатний для створення високопродуктивних сортів льону-довгунця. Доведена можливість скорочення тривалості селекційного процесу шляхом визначення комбінаційної здатності та здійснення генетичного аналізу сортів на основі гібридів F1 за методикою Джинкса-Хеймана. Застосування цього методу дозволяє зменшити сектор пошуку позитивних трансгресій серед великої кількості комбінацій.
Апробація роботи та публікація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи розглянуто і схвалено на засіданні відділу льону Інституту землеробства УААН (1996-1998 роки) та відділу льону Інституту сільського господарства Полісся (1997-1998 роки). Її результати оголошено широкому загалові фахівців і обговорено на засіданні Методичної комісії з питань селекції і насінництва Інституту землеробства УААН.
Публікація результатів досліджень. Основні результати досліджень по темі дисертаційної роботи опубліковані в 6 наукових працях.
Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто провів польові та лабораторні дослідження, проаналізував та узагальнив отримані результати, сформулював висновки й пропозиції для селекційної практики.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 138 сторінках машинописного тексту, включає вступ, 8 розділів, висновки, рекомендації для селекційної практики, список використаних джерел і додатки. В основній частині вміщено 36 таблиць, 15 рисунків.
Список використаних джерел включає 186 найменувань, з яких 24 іноземних авторів.
 
ЗМІСТ РОБОТИ
 
В розділі подано короткий аналіз результатів досліджень у минулому з питань ролі гібридизації та добору в селекційній роботі, характеру успадкування господарсько-цінних ознак гібридами льону-довгунця. За результатами літературних джерел розглянуто також мінливість ознак у інших сільськогосподарських культур. На основі здійсненого аналізу визначені питання, які ще недостатньо вивчені, й обгрунтована необхідність проведення нових досліджень.
Дослідні ділянки, на яких висівали і випробовували гібриди F1, в 1996 знаходились на
Фото Капча