Особливості успадкування кількісних ознак льону-довгунця

Найкращі показники за ознакою мали сорти Томський-16 та Аріане, на рослинах яких в середньому було 2. 6-2. 9 шт. коробочок. У гібридних комбінацій Аріане х Могилівський-2, Могилівський-2 х Томський-16, Томський-16 х Ірма кількість коробочок на рослині становила 2. 9-3. 3 шт.

Найбільші значення ЗКЗ мали сорти Могилівський-2 та Томський-16.

За показниками специфічної комбінаційної здатності найкращими були сорти Томський-16 та Аріане. Значні специфічні взаємодії генів спостерігаються майже у всіх комбінаціях, бо у них значення констант СКЗ було досить високе.

Сорти Вікінг та Могилівський-2 мають співвідношення варіанс 2gi 2si, яке вказує на більшу роль генів адитивної дії у детермінації ознаки. Всі інші сорти мають співвідношення варіанс 2si 2gi, яке свідчить про переважну роль неадитивних ефектів генів в детермінації ознаки «кількість коробочок на рослині». Таким чином, добір в селекційному процесі за фенотипом можна здійснювати лише при роботі з сортами Вікінг та Могилівський-2.

Перетин лінією регресії частини осі Wr нижче початку координат на графіку Хеймана свідчить про наявність ефекту наддомінування по всіх локусах, які контролюють ознаку в експериментальному матеріалі. Отже, у детермінації ознаки основну роль відіграють гени з домінантними ефектами. Ступінь домінування в кожному локусі вказує на наявність гетерозисного ефекту. Середня ступінь домінування в різних локусах неоднакова.

Існує незначна асиметричність розподілу домінантних та рецесивних генів у даного набору сортів. Число домінантних генів незначно перевищує число рецесивних (табл. 2). Коефіцієнти успадкування в широкому та вузькому розумінні досить чітко вказують на більшу роль генів з неадитивною дією в успадкуванні ознаки. Різниця між ними свідчить про те, що добір за фенотипом не забезпечить бажаних результатів у нащадків, бо генотипова мінливість зумовлена головним чином генами з неадитивними ефектами.

Високе значення коефіцієнту кореляції між кількістю коробочок у сортів і відповідними значеннями Wr + Vr дозволяє нам стверджувати про однонаправленість домінантних генів. Із цього випливає, що сорт із найбільшою кількістю коробочок на рослині має найбільше число генів з неадитивною дією.

Таким чином, ознака «кількість коробочок на рослині» має складний генетичний контроль, що здійснюється багатьма локусами, між якими має місце більшою мірою адитивна взаємодія генів та чітке наддомінування між алелями в середині локусів. Тому неможливо прогнозувати високу ефективність простих форм добору для покращення ознаки, позаяк наддомінування заважатиме виділенню генотипів з адитивними генами.

 

Таблиця 2

Оцінки генетичних компонентів ознак «кількість коробочок на рослині» та “кількість насінин на рослині” 

 

У нашого набору сортів співвідношення генів адитивної та неадитивної дії неоднакове. Результати досліджень вказують на безперспективність покращення ознаки при використанні згаданих сортів. Покращення можливе лише шляхом застосування гетерозисної селекції, яка теж для льону-довгунця непридатна. Отже, для поліпшення селекційним шляхом цієї ознаки необхідно включити в гібридизацію новий матеріал з тим, щоб знайти форму, у якої за збільшення показника ознаки відповідають рецесивні гени.

Найвищий показник за ознакою «кількість насінин на рослині» мав сорт Томський-16 – 20 шт. Кращими гібридними комбінаціями за нею були Аріане х Могилівський-2, Могилівський-2 х Аріане, Томський-16 х Ірма (21-25 шт.).

Сорти Могилівський-2 та Томський-16 мали високу ЗКЗ. Високі значення констант СКЗ спостерігались в комбінаціях Аріане х Могилівський-2 (Sіj=2. 73-3. 62), Вікінг х Томський-16 (Sіj=2. 28-3. 38) та Томський-16 х Ірма (Sіj=2. 03-2. 95). Ці гібриди мали й найбільшу кількість насінин на рослині.

У всіх сортів спостерігались високі значення варіанс констант СКЗ, а тому всі вони мають значну різницю між варіансами загальної та специфічної комбінаційної здатності ( 2si 2gi), яка, в свою чергу, вказує на головну роль генів з неадитивними ефектами в детермінації ознаки.

На графіку Хеймана має місце перетин лінією регресії частини осі Wr нижче початку координат, що свідчить про наявність ефекту наддомінування по всіх локусах, які контролюють ознаку. Таким чином, у детермінації ознаки основну роль відіграють гени з домінантними ефектами. Середня ступінь домінування в кожному локусі вказує на існування гетерозисного ефекту в експериментальному матеріалі. Виявлено неоднакову середню ступінь домінування в різних локусах та відсутність асиметричності розподілу домінантних й рецесивних генів між сортами. Коефіцієнти успадкування в широкому та вузькому розумінні чітко показали переважаючу роль неадитивних ефектів генів в успадкуванні ознаки. Різниця між ними вказує на те, що добір за фенотипом не забезпечить бажаних результатів у нащадків (табл. 2).

Високе значення коефіцієнту кореляції між кількістю коробочок у сортів і відповідними значеннями Wr + Vr дозволяє стверджувати про однонаправленність домінантних генів, а тому сорти з великою кількістю насінин володіють найбільшою кількістю домінантних генів.

Таким чином, ознака «кількість насінин на рослині» має складний генетичний контроль, що здійснюється багатьма локусами, між якими має місце більшою мірою адитивна взаємодія генів та чітке наддомінування між алелями в середині локусів. Добір за фенотипом здійснювати не можна, бо ефект наддомінування заважатиме виділенню генотипів з адитивними генами. В даному