Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості використання природних кам'яних матеріалів у сучасному будівництві

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
23
Мова: 
Українська
Оцінка: 

М125; М150; М200; М300; М400; М500; М600; М800, М1000 (відповідно у МПа від 0, 4 до 100), причому легкі кам’яні матеріали мають марки до 200, а важкі – від 100 і вище;

за морозостійкістю: марки: F10; F15; F25; F50; F100; F200; F300;
за коефіцієнтом розм’якшення: 0, 6; 0, 75; 0, 8; 0, 9; 1, 0.
Залежно від ступеня обробки розрізнюють грубооброблені кам’яні матеріали, колоті, пиляні та профільовані вироби.
До грубооброблених матеріалів відносять: бутовий камінь, щебінь, гравій, пісок.
Бутовий камінь (бут) – це куски каменю неправильної форми розміром 150... 500 мм, масою 20... 40 кг. Бутовий камінь може бути рваним (неправильної форми) та постілистим. Рваний бут розробляють здебільшого підривним способом. Постілистий бут одержують із порід пластового залягання. З буту зводять греблі та інші гідротехнічні споруди, підпірні стінки, фундаменти, його також переробляють на щебінь.
Щебінь – це шмат каменю неправильної форми розмірами від 5 до 150 мм, які одержують, головним чином, подрібненням великих шматів гірських порід із наступним просіюванням (зустрічається і природний щебінь – «дресва»).
Гравій – це обкочені (округлі) зерна розмірами від 5 до і 50 мм. які одержують просіюванням сипких порід; у разі потреби їх промивають. щоб видалити шкідливі домішки (глину, пил),
Пісок – це мінеральні зерна розміром від 0, 16 до 5 мм, які одер. жують просіюванням дрібних сипких порід (природний пісок) або подрібненням і просіюванням відходів каменеобробки (штучннй пісок). Щебінь, гравій та пісок використовують як заповнювачі для бетонів і розчинів.
Колоті та пиляні вироби з природного каменю використовують для мурування і облицювання, влаштування підлог, дорожніх покриттів, гідротехнічних споруд тощо.
Вироби з природного каменю за призначенням поділяють на стінові, облицювальні, дорожні, спеціальні тощо.
Стінові вироби (камені та блоки). Багато пористих гірських порід легко розпилюються на камені та блоки правильної геометричної форми (прямокутні паралелепіпеди). Основні розміри каменів для зведення стін: 390*190*188мм; 390x190*288 мм; 490*240*188 мм. Кожен такий камінь замінює 8... 16 цеглин. Маса каменя не повинна перевищувати 16 кг, маса дрібного блока – 40 кг.
Камені та блоки застосовують для зведення зовнішніх стін, перегородок та інших частин будівель і споруд.
Камені та блоки виготовляють із м’яких гірських порід (пористих вапняків, опок, вулканічних туфів), які повинні мати такі фізико-механічні показники: середню густину не більше 2100 кг/м; водопоглинання за масою не більше 50% для вапнякових туфів і опок та не більше 30% для вапняків і вулканічних туфів; морозостійкість не менше 15 циклів; коефіцієнт розм’якшення не менше 0, 6.
Облицювальні вироби. Облицювальні камені та плити, а також архітектурно-будівельні вироби виготовляють, розпилюючи блоки аб0 вдаючись до безпосереднього випилювання з масиву гірської породи. Можна виготовляти також колоті вироби.
Для зовнішнього облицювання використовують щільні атмосферостійкі породи (граніти, сієніти, габро тощо) або щільні вапняки, для внутрішнього облицювання – породи середньої твердості: мармури, пористі вапняки (травертин, черепашник), вулканічні туфи тощо. Пористі породи, крім декоративного ефекту, забезпечують добру акустику приміщень, тому їх застосовують для оздоблення театрів, кінотеатрів та інших громадських споруд.
Цокольні плити, а також деталі карнизів та інших частин будівлі, що виступають, виготовляють з атмосферостійких порід.
Вироби для підлог та сходів виготовляють із твердих щільних порід (граніт, сієніт, лабрадорит тощо) у вигляді полірованих (або шліфованих) плит. У приміщеннях з малою інтенсивністю руху і високими вимогами щодо декоративності можливе використання мармуру. Товщина плит для підлоги має бути не менше 20 мм.
Брущатий камінь (брущатка, або бруківка) призначається для впорядкування покриттів проїжджої частини доріг. Виготовляють брущатку та шашку для мозаїчного бруку з однорідних дрібно- і середньозернистих порід.
Колотий і булижний камені використовують для влаштування основ доріг, а також дорожніх покриттів, для укріплення схилів земляних споруд тощо.
Тротуарні плити виготовляють із шаруватих гірських порід (прямокутні або квадратні) зі стороною 200... 800 мм та рівною лицьовою поверхнею (завтовшки 40... 150 мм).
Бортові камені, що відокремлюють проїжджу частину дороги від тротуару, виготовляють із щільних вивержених порід Із високою морозе* і зносостійкістю, а також міцністю (граніт, сієніт). Залежно від способу виготовлення вони бувають пиляні й колоті.
Матеріали та вироби для гідротехнічних споруд. Для річкових і морських гідротехнічних споруд застосовують камені правильної та неправильної геометричних форм. Камені неправильної форми рваний камінь (який одержують підриванням гірських порід), обкочений камінь (валуни, булижники), щебінь і гравій – використовують для влаштування гребель, перемичок, дамб, берегоукріплень та інших споруд. Камені правильної форми (колоті та пиляні) використовують для облицювання гребель, набережних, шлюзів. До всіх матеріалів висуваються вимоги не лише до міцності, а й до водо- та морозостійкості. Особливо несприятливими є умови експлуатації матеріалів у зоні змінного рівня води. Захисне облицювання в цій зоні виконують із щільних вивержених порід із водопоглинанням не більше 1%, міцністю при стиску не нижче 80... 100 МПа і морозостійкістю не менше 300 циклів (це граніти, сієніти, діабази тощо).
Хімічно стійкі та жаростійкі матеріали й вироби. Для захисту від дії кислот використовують гірські породи: граніт, сієніт, базальт, андезит, кварцит, а від дії лугів – карбонатні породи: щільні вапняки, доломіти, магнезити, мармури. Для жаростійких облицювань застосовують
Фото Капча