Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості вищої нервової діяльності дітей шкільного віку

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
11
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
1. Особливості вищої нервової діяльності молодших школярів
2. Особливості вищої нервової діяльності в середньому і старшому шкільному віці
3. Вплив зовнішніх факторів на процеси вищої нервової діяльності школярів
Список використаних джерел
 
Вступ
 
Шкільне життя – дуже відповідальний етап розвитку діяльності мозку. Вплив нових вимог, пропонованих нервовою діяльністю дітей, і систематичного навчання породжують величезну кількість невирішених проблем виховання психічної діяльності дитини.
У дітей 7-10 років основні властивості нервових процесів наближаються за характеристиками до аналогічних у дорослих людей. Нервові процеси вже достатні по силі і врівноваженості, добре виражені всі види внутрішнього гальмування, легко відбувається диференціювання подразників. Незрілість регулюючих впливів кори на підкіркові структури мозку диктує недосконалість механізмів, які визначають активну увагу і зосередженість.
Як і у дошкільному віці, у молодшому шкільному віці процеси збудження переважають над процесами гальмування, внаслідок чого нервові клітини швидко виснажуються і розвивається втома.
Межі підліткового періоду досить умовні і у житті спостерігаються значні індивідуальні варіації як темпів розвитку, так і строків настання тих або інших характерних рис даного періоду. Так, фактично початок періоду може бути на 1-2 року раніше. Підлітковий період своєю своєрідністю і темпом різко відрізняється від всіх інших етапів життя людини. Його проявом є інтенсивне зростання, підвищення обміну речовин, зростання активності ендокринної системи.
У цей період у поведігнці школярів відзначається явна перевага збудження, а тому реакції за силою і характером часто не відповідають подразникам, які їх викликали. З'являється широка генералізація збудження, що виражається в додаткових основних реакціях: супутніх рухах рук, ніг і тулуба (що особливо виражено у хлопчиків).
Мова школярів сповільнюється, процес утворення умовних зв'язків на словесний сигнал ускладнюється, що свідчить про ослаблення вищого функціонального рівня коркової діяльності.
Різкі порушення вегетативних функцій, серцебиття, судинні розлади є показниками посилення підкіркових впливів і ослаблення тонусу кори головного мозку. Це також проявляється і у підвищеній емоційності, яка часто відзначається у дівчаток.
У період статевого дозрівання спостерігається ослаблення всіх видів внутрішнього гальмування, а тому значну увагу необхідно приділяти в цей вік вихованню свідомо контрольованого гальмування реакцій.
До кінця середнього шкільного віку встановлюються гармонічні відносини кори і підкіркових відділів. Період перебудови організму, пов'язаний зі значною напругою, вимагає дбайливого відношення з боку навколишніх дорослих людей. Саме недооцінка серйозності положення в період статевого дозрівання є причиною великої кількості важких конфліктів між школярами і батьками, і між підлітками і вчителями.
У віці 15-17 років організм може вважатися дозрілим, і з цього часу функція великих півкуль дає картину врівноваженої і гармонічної діяльності.
 
1. Особливості вищої нервової діяльності молодших школярів
 
Молодший шкільний вік (з 7 до 10 років) – період відносно “спокійного” розвитку вищої нервової діяльності, який передує підлітковому. Сила процесів гальмування і подразнення, їх рухливість, урівноваженість і взаємна індукція, а також зменшення сили зовнішнього гальмування забезпечують можливості широкого навчання дитини. Це перехід від рефлекторної емоційності до інтелектуалізації емоцій.
Однак тільки на базі навчання письму і читанню слово стає предметом свідомості дитини, все більше віддаляючись від пов'язаних з ним образів предметів і дії. Незначне погіршення процесів вищої нервової діяльності спостерігається тільки в 1-му класі у зв'язку з процесами адаптації до школи.
У молодшому шкільному віці на основі розвитку другої сигнальної системи умовно-рефлекторна діяльність дитини набуває специфічного характеру, властивого тільки людині. Наприклад, при виробленні вегетативних і соматично-рухових умовних рефлексів у дітей в ряді випадків спостерігається відповідна реакція лише на безумовний подразник, а умовний не викликає реакції. Так, якщо випробуваному надавалася словесна інструкція, що після дзвінка він одержить сік журавлини, то слиновиділення починалося тільки при пред'явленні безумовного подразника. Подібні випадки “неутворення” умовного рефлексу проявляються тим частіше, чим старший вік випробуваного, а серед дітей одного віку – у більш дисциплінованих і здібних.
Словесна інструкція значно прискорює утворення умовних рефлексів і у деяких випадках навіть не вимагає безумовного підкріплення: умовні рефлекси утворюються в людини під час відсутності безпосередніх подразників. Ці особливості умовно-рефлекторної діяльності обумовлюють величезне значення словесного педагогічного впливу в процесі навчально-виховної роботи з молодшими школярами.
 
2. Особливості вищої нервової діяльності в середньому і старшому шкільному віці
 
Особливе значення для вчителя і вихователя має наступний віковий період – підлітковий (з 11-12 до 15-17 років). Це час значних ендокринних перетворень в організмі підлітків і формування у них вторинних статевих ознак, що у свою чергу позначається і на властивостях вищої нервової діяльності. Порушується урівноваженість нервових процесів, значну силу здобуває подразливість, сповільнюється приріст рухливості нервових процесів, значно погіршується диференціювання умовних подразників. Послаблюється діяльність кори, а разом з тим і другої сигнальної системи.
Всі функціональні зміни приводять до психічної неврівноваженості підлітка (запальність, “вибухова” відповідна реакція навіть на незначні роздратування) і частих конфліктів з батьками і педагогами.
Положення підлітка, як правило, погіршується все більш ускладненими вимогами до нього з боку дорослих і, насамперед, школи. На жаль, сьогодні далеко не кожен педагог враховує у своїй роботі функціональні можливості дітей, з чого слідують труднощі, які
Фото Капча