Особливості вищої нервової діяльності дітей шкільного віку

Лише правильний здоровий режим, спокійна обстановка, тверда програма занять, фізична культура і спорт, цікава позакласна робота, доброзичливість і розуміння з боку дорослих є основними умовами того, щоб перехідний період пройшов без розвитку функціональних розладів і пов'язаних з ним ускладнень у житті дитини.

Старший шкільний вік (15-18 років) збігається з остаточним морфофункціональним дозріванням всіх фізіологічних систем людського тіла. Значно підвищується роль коркових процесів у регуляції психічної діяльності і фізіологічних функцій організму, провідного набувають коркові процеси, які забезпечують функціонування другої сигнальної системи.

Всі властивості основних нервових процесів досягають рівня дорослої людини. Якщо на всіх попередніх етапах умови для розвитку дитини були оптимальними, то вища нервова діяльність старших школярів стає впорядкованою і гармонічною.

 

 

Вища нервова діяльність забезпечує людині адекватне пристосування до дії факторів навколишнього середовища, тому ті або інші впливи середовища викликають різноманітні зміни вищої нервової діяльності. Залежно від сили зовнішнього впливу зміни вищої нервової діяльності можуть коливатися в межах норми або виходити за них, стаючи патологічними.

Навчальні заняття вимагають напруженої роботи головного мозку, і насамперед його вищого відділу – кори. Особливо інтенсивно працюють ті коркові структури, які пов'язані з діяльністю другої сигнальної системи і складних аналітико-синтетичних процесів. Природно, що навантаження на нервові елементи не повинно перевищувати їх функціональних можливостей, інакше неминучими будуть патологічні зміни вищої нервової діяльності. Якщо навчальні заняття в школі організовані відповідно до гігієнічних вимог, то зміни вищої нервової діяльності не виходять за межі норми.

Звичайно наприкінці навчального дня спостерігається ослаблення збуджувального і гальмівного процесів, порушення індукційних процесів і співвідношення між першою і другою сигнальною системами. Особливо різко ці зміни помітні в молодших школярів. Важливо відзначити, що включення у навчальні заняття уроків праці і фізкультури супроводжується наприкінці навчального дня менш вираженими змінами вищої нервової діяльності.

Велике значення для збереження нормальної працездатності учнів має активний відпочинок після школи: рухливі ігри, заняття спортом, прогулянки на свіжому повітрі. Особливо важливе значення для збереження нормального рівня вищої нервової діяльності має нічний сон. Недостатня тривалість нічного сну в школярів приводить до порушення аналітико-синтетичної діяльності мозку, утруднення утворення умовно-рефлекторних зв'язків і дисбалансу співвідношення між сигнальними системами. Дотримання гігієни нічного сну нормалізує вищу нервову діяльність, а її порушення, які спостерігалися в результаті неповноцінного сну, зникають.

Різні хімічні речовини, змінюючи функціональний стан коркових кліток і підкіркових утворень головного мозку, значно змінюють і вищу нервову діяльність. Типова дія хімічних речовин на вищу нервову діяльність дорослого і дитини характеризується аналогічними змінами, але в дітей і підлітків ці зміни завжди виражені яскравіше. Негативними є щодо цього навіть чай і кава, які містять кофеїн, який у малих дозах підсилює корковий процес збудження, а у більших – викликає його пригнічення і розвиток надмірного гальмування. Значні дози кофеїну викликають також несприятливі зміни вегетативних функцій. У зв'язку з тим, що у дітей і підлітків процеси збудження дещо переважають над процесами гальмування, незалежно від типу їх вищої нервової діяльності, вживання міцного чаю і кави для них є небажаним.

Значний вплив на вищу нервову діяльність дітей і підлітків чинить нікотин. У малих дозах він пригнічує гальмівний процес і підсилює збудження, а у більших – пригнічує і процеси збудження. У підлітка в результаті тривалого паління порушується нормальне співвідношення між процесами збудження і гальмування, значно знижується працездатність коркових клітин.

Особливо руйнівну дію на вищу нервову діяльність дітей і підлітків чинить вживання різних наркотичних засобів, у тому числі й алкоголю. Їх дія на вищу нервову діяльність має багато спільного, перша фаза характеризується послабленням гальмівних процесів, у результаті чого починає переважати збудження. Це характеризується підвищенням настрою і короткочасним збільшенням працездатності. Потім збуджувальний процес поступово послаблюється і розвивається гальмівний, що часто приводить до важкого наркотичного сну.

У дітей звикання до наркотиків і алкоголю звичайно не спостерігається, а у підлітків воно наступає дуже швидко. Зі всіх наркоманій особливо широко у підлітків зустрічається алкоголізм, що приводить до швидкої деградації особистості. Підліток стає злим, агресивним і грубим. Перехід від побутового пияцтва до алкоголізму у підлітків відбувається приблизно за два роки. Сп'яніння у підлітків характеризується завжди більш вираженими змінами вищої нервової діяльності у порівнянні з дорослими: у них дуже швидко наступає пригнічення коркових процесів. У результаті послаблюється контроль з боку свідомості за поведінкою, починають різко проявлятися інстинкти. Учителям і вихователям для організації ефективної боротьби проти алкоголізму серед підлітків необхідно вести пропаганду гігієнічних знань не тільки серед підлітків, але й батьків, тому що, за даними спеціальних досліджень, серед малолітніх злочинців близько 70% «познайомилися» з алкоголем в 10-11 років і у більшості випадків це була провина батьків. Є дані, що діти у віці від 8 до 12 років одержували вперше напої від батьків в 65% випадків, у віці 12-14 років -в 40%, у віці 15-16 років – в 32%.

До патологічних змін вищої нервової діяльності варто відносити її тривалі хронічні порушення, які можуть бути пов'язані як з органічними структурними ушкодженнями нервових клітин, так і з функціональними розладами їх діяльності. Функціональні розлади вищої нервової діяльності називають неврозами. Тривалі функціональні порушення вищої нервової діяльності можуть потім переходити в органічні, структурні.

Учитель або вихователь нерідко зустрічаються у своїй роботі з різними проявами невротичних реакцій у дітей і підлітків і тому повинні мати уявлення про природу неврозів і особливості їх протікання у дітей різного віку. Ці знання допоможуть їм вчасно помітити появу невротичних розладів вищої нервової діяльності у дитини, і після консультації з лікарем організувати оптимальну педагогічну корекцію цих порушень.

У сучасній патології вищої нервової діяльності і психіатрії розрізняють наступні основні форми неврозів: неврастенію, невроз нав'язливих станів, істерію, психастенію.

Неврастенія характеризується перенапругою гальмівного або збуджувального процесу в корі головного мозку. Особливо часто при неврастенії страждають процеси умовного гальмування. Причиною цих порушень можуть бути надмірні розумові і фізичні навантаження та різні ситуації, які травмують психіку. Прояв неврастенії буває різним: спостерігається розлад сну, втрата апетиту, пітливість, серцебиття, головні болі, низька працездатність та ін. Підлітки стають дратівливими, їм властива зайва метушливість.

Неврози нав'язливих станів характеризуються нав'язливими думками, страхами або потягами. Причина цих неврозів буває пов'язана з перевтомою, хворобами і особливостями вищої нервової діяльності.

Істерія пов'язана з патологічною перевагою першої сигнальної системи над другою, підкіркової речовини над корою головного мозку, що виражається у значному ослабленні другої сигнальної системи. Вона характеризується підвищеною чутливістю до зовнішніх подразників, надзвичайною лабільністю настрою і підвищеною сугестивністю. Відомі випадки істеричної сліпоти, глухоти, паралічів, широко зустрічаються істеричні припадки.

Психастенія характеризується перевагою другої сигнальної системи і слабістю підкіркового шару, тому хворі відрізняються бідністю потягів і емоцій. У них часто можна спостерігати схильність до безпредметних роздумів.

Слід зазначити, що для підлітків і особливо для дівчаток з 12 до 15 років характерним є невроз, специфічний тільки для цього віку. Це нервова анорексія, пов'язана з ідеєю схуднення, яка проявляється в різкому обмеженні їжі. Цей невроз виникає звичайно в підлітків, які мають високий інтелектуальний розвиток, але страждають підвищеною самооцінкою.

Особливо часто невротичні розлади і різні психічні захворювання проявляються у пубертатний період (від 12 до 15 років). У зв'язку з цим у такі періоди, називані кризовими, навчально-виховна робота повинна проводитися особливо обережно, тому що неадекватне відношення до дітей у кризові або критичні періоди може провокувати розвиток психічного захворювання.

 

 

Возрастная физиология / Ю. А. Ермалаев. – М. : Высшая школа, 1985. – 384 с.

Лепнина А. К. и др. Особенности высших нервных процессов у детей и подростков. – СПб: Питер, 2000. – 234 с.

Физиология ВНД / Л. Г. Воронин. – М. : Приори, 1999. – 290 с.