Отруєння моногастричних тварин нітратами та нітритами

При надходженні всередину у великих дозах значна частина їх утовстому кишечнику тварин і птахів під впливом мікробних редуктаз піддаються денітрифікації з утворенням нітриту, гіпонітриту, гідроксиламіну та аміаку, які легко всмоктуються у кров і викликають цілий комплекс патологічних змін. Найбільш стійким із всіх проміжних продуктів є нітрит, токсичність якого для тварин різних видів перевищує токсичність нітратів у 10 – 20 разів.

Жуйні тварини є більш чутливими до нітратів і, навпаки, менш чутливими до нітритів, в той час як моногастричні тварини та птиця є більш чутливими до нітритів. Молодняк тварин всіх видів є більш чутливим до нітратів і нітритів, ніж дорослі тварини.

Новонароджені тварини мають підвищену чутливість до нітритів у зв’язку з низькою активністю у їх крові ферменту метгемоглобінредуктази.

Ступінь гострого отруєння тварин і птиці залежить від дози нітратів та нітритів, а також від їх співвідношення у кормах та питній воді. Чутливість тварин до нітратів та нітритів підвищується за розладів функції органів травлення (сальмонельоз, колібактеріоз, диспепсія тощо), при одночасному лікуванні їх нітрофурановими препаратами (фуразолідоном, фурагіном) внаслідок сумації токсичного ефекту.

Механізм токсичної дії нітратів полягає у блокуванні нітритами, гідроксиламіном та оксидами азоту гемінових дихальних ферментів (гемоглобіну, міоглобіну) як наслідок перетворення в їх молекулі двовалентного заліза у тривалентне (у фериформу). Вище зазначені ферменти втрачають здатність зв’язувати і транспортувати кисень та забезпечувати тканинне дихання, викликаючи гостру гемічну гіпоксію, до якої найбільш чутливою є нервова система. При цьому надзвичайно швидко у крові наростає концентрація метгемоглобіну, рівень якого близько 70% є критичним.

Нерідко корми та питна вода одночасно містять високі концентрації нітратів і нітритів, тому ступінь гострого отруєння тварин буде залежати від їх співвідношення.

Тривале надходження в організм тварин нітратів та нітритів у підвищених дозах викликає хронічне отруєння, яке супроводжується порушенням азотового, енергетичного та мінерального обмінів, що проявляється відчутним зниженням м’ясної молочноїта яєчної продуктивності, погіршенням якості продуктів харчування, порушенням відтворної функції самців і самок, зниженням життєздатності приплоду за відсутності якихось чітких ознак порушення клінічного стану.

В моногастричних тварин нітрати всмоктуються в кров без негативної дії на організм, легко виводиться з крові через нирки, посилюючи діурез. Отруєння може бути тільки нітритами.

За кількістю метгемоглобіну встановлюють ступінь отруєння:

в нормі до 5%;

при 15% – починає розвиватись гіпоксія;

при 30% – явна клініка гострого отруєння;

ри 70% – не зворотна реакція, в наслідок якої наступає смерть.

Нітрозаміни викликають канцерогенну і мутагенну дію.

Паталого-анатомічна картина:

За вимушеного забою або після загибелі тварин привертає увагу блідо-синє з сіруватим відтінком забарвлення непігментованих ділянок шкіри та видимих слизових оболонок. Поступово розвивається трупне задубіння. Кров погано згортається, нерідко гемолізована, у вигляді коричнево-смолистих згустків.

Вміст рубця має специфічний «подразнювальний» запах, що посилюється при підігріванні. Судини серозних оболонок кишечника та печінки переповнені кров’ю. Слизова оболонка передшлунків – у стані гіперемії з крововиливами та вогнищами некрозу, кишечника – у стані катарально-геморагічного запалення.

Печінка збільшена, повнокровна, при хронічному отруєнні – з осередками дистрофії.

У трахеї та бронхах скупчення пінистої рідини з домішками крові, на слизовій оболонці крововиливи темно-коричневого кольору. Легені в стані гіперемії з наявністю вогнищ набряку та емфіземи. Серце збільшене, під епікардом та ендокардом чисельні крапчасті крововиливи. В грудній та перикардіальній порожнинах – скупчення рідини солом’яного кольору.

Скелетні м'язи неприродньно червоного кольору, з часом почервоніння посилюється.

При розтині трупів – темно-коричневе забарвлення крові, що погано звертається (шоколадна). Слизові оболонки синюшні, вміст рубця жуйних має характерний запах (горілого рогу).

Судини внутрішніх органів, серозні оболонки переповнені кровю. В кишечнику геморагічне запалення слизових оболонок з явищами некрозу.

Печінка збільшена, повнокровна. В бронхах і легенях піниста рідина. Легені з явищами гіперемії, набряклі, з вогнищами некрозу.

На епікарді та ендокарді крапкові крововиливи. До 1, 5 л ексудату в грудній порожнині.

М'ясо неприродного червоного кольору.

Сечовий міхур збільшений і містить велику кількість сечі.

Клінічні симптоми отруєння тварин:

Отруєння протікає в трьох формах:

блискавична;

гостра;

хронічна.

Блискавична форма – найчастіше спостерігається в молодняка худоби після згодовування зеленої маси.

В тварин через 15-20 хв після поїдання корму:

тварини неспокійні;

швидко розвивається атонія і тимпанія передшлунків;

посилена салівація;

утруднене дихання;

різке пригнічення роботи серця, що супроводжується:

а) прискоренням пульсу;

б) аритмією;

в) ціаноз видимих слизових оболонок;

г) посиніння світлих ділянок шкіри;

д) знижується чутливість шкіри;

6) за 30-50 хв тварина гине від зупинки дихання.

Гостра форма – перші ознаки зявляються через 2-3 години, а тяжкий стан на 5-6 годину:

• тварина неспокійна;
• посилюється частота діурезу, посилення перистальтики кишечнику (пронос) ;
• дихання утруднене;
• слизові оболонки ротової порожнини і кон’юнктиви вишневого забарвлення, яке переходить в буро-коричневе;
• значне зниження температури тіла;
• з ротової порожнини виділяється в’язка рідина;
• поступово розвивається тремор мязів, порушується координація рухів;
• загальний стан тварини пригнічений (слухові і зорові рефлекси знижені) ;
• тварини гинуть в коматозному стані, з явищами асфіксії.

З клінічних ознак домінують спочатку занепокоєння, слинотеча, потяг до блювоти чи