Перша залізниця в Україні (на честь 160-річчя побудови британської залізниці в Криму під час Східної війни 1853-1856 рр.)

 

В. Б. Молчанов (м. Київ)

У статті розповідається про побудову британськими військовими під час Східної війни 1853-1856рр. у Криму першої в Україні залізниці сполученням Балаклава-Севастополь. Досліджено причини спорудження залізниці, процес прийняття рішення щодо її побудови, джерела фінансування прокладання рейкового шляху, хід і масштаби будівництва, значення залізничної колії у військових операціях союзників та подальша доля залізниці після поразки Російської імперії.

Ключові слова: Східна війна 1853-1856рр., Крим, залізниця, Балаклава, Воронцовське шосе, Севастополь, союзники, фронт, Кади-Кой, локомотив, поїзд, британці, французи, Сапун-гора, гора Гасфорта.

У сучасних умовах досить непростого соціально-економічного і політичного розвитку України, коли європейські прагнення українських громадян призвели до збройних конфліктів у середині країни, зовнішньої інтервенції та втрати Українською державою своїх територій, вивчення й переосмислення історичного минулого українського народу має неабияке значення. Річ у тім, що вітчизняна історична наука досить значний період перебувала в тіні спочатку дореволюційних російських авторів, які у своїх працях підходили до аналізу історичних явищ і подій виключно з імперських позицій, не згадуючи про ті історичні реалії, котрі могли применшити велич російського самодержавства. Згодом, після встановлення радянського режиму в Україні, історичні дослідження здійснювались винятково під кутом зору всеохоплюючої людиноненависницької комуністичної ідеології, коли будь-які спроби вітчизняних дослідників неупереджено підійти до висвітлення українського історичного минулого могли б мати для них фатальні наслідки. Тож необхідно визнати, що історичні факти вченими підбирались під певні концепції, залишаючи на узбіччі історичного дискурсу ті історичні явища й події, котрі не вписувались у «прокрустове ложе» тієї чи іншої пануючої ідеології. Саме тому в нинішніх умовах необхідно більш об’єктивно, без ідеологічних озирань підійти до висвітлення історичного минулого України, незважаючи на політичні та ідеологічні вподобання попередніх дослідників.

До однієї з «білих плям» української історії ХІХ ст. слід віднести початок розбудови залізничної мережі на українських землях імперії Рома- нових. Річ у тім, що прокладення залізничних шляхів сполучення стало важливим фактором здійснення промислового перевороту, котрий представляв собою перехід від мануфактури, яка базувалася на високому ступені розподілу ручної праці та мала ремісничу техніку, до великого машинного фабрично-заводського виробництва, який забезпечував впровадження у промислове виробництво і транспорт системи робочих машин, парових двигунів, створення самостійної машинобудівної галузі. У соціальному плані завдяки промисловому перевороту головну роль почали відігравати фабриканти та люди найманої праці. Завершення промислового перевороту знаменувало остаточну перемогу індустріальної цивілізації над аграрною.

У зв’язку з цим початок побудови залізничних шляхів сполучення в Україні здавна привертав увагу українських істориків і не лише їх. Протягом століть у всіх солідних наукових виданнях замовчувалося, що початок залізничному будівництву в Україні було покладено британськими військовими, котрі під час Східної війни 1853-1856 рр. вперше в Україні на території Кримського півострова проклали залізницю сполученням Балаклава-Севас- тополь.

Аналізуючи історіографію проблеми слід вказати, що дореволюційні вітчизняні автори у своїх творах замовчували побудову англійцями першої в Україні залізниці в Криму під час Кримської війни1. Радянські академічні видання також залишали цю подію поза своєю увагою2. Як не дивно, навіть після набуття Українською державою незалежності, вітчизняні дослідники не виправили цю прикру помилку і продовжують у своїх роботах не помічати цього історичного факту3. Лише українські вчені В. Волковинський і О. Реєнт4 та відомий севастопольський краєзнавець В. Іванов5 у своїх працях акцентували увагу на побудову британцями на Кримському півострові залізничного шляху сполученням Балаклава-Севастополь під час Кримської війни 1853-1856 рр.

Таким чином, мета нашого дослідження полягає у всебічному висвітленні всіх обставин, пов’язаних з побудовою залізничного шляху в Україні у роки Кримської війни.

Оскільки події Кримської кампанії, в якій проти Росії виступили об’єднані сили Туреччини, Англії, Франції і Сардинського королівства, були тісно пов’язані з комунікаційними труднощами, а відстань від берегової бази союзників у Балаклаві до передових позицій англійських військ під Севастополем перевищувала 10 км, доставка на передові позиції боєприпасів і продовольства ґрунтовим шляхом була досить ускладнена. Ґрунтові дороги розмило. У грудні випав глибокий сніг і вдарили морози. Близько 150 англійців щоденно лягали в госпіталь, а 40-50 помирали кожного дня. Ускладнилось постачання армії, що призвело до зменшення солдатської норми. Через недоїдання та несприятливі побутові умови у військах з’явилась цинга й епідемія холери6.

 

 

Доставка гармат і мортир на позиції призупинилась, виникла серйозна загроза повної зупинки підвозу провізії. До січня 1855 р. у Балаклавському порту накопичилось багато вантажів з Англії. Серед усього іншого там був теплий одяг і збірні бараки, проте в таборах люди помирали від холоду. Командування розуміло, що армія повинна бути нагодованою й одягнутою, важкі засоби прориву оборони ворога повинні бути доставлені до фронту. Британський військовий міністр герцог Ньюкестельський порушив питання про побудову залізниці під Севастополем. Більшість громадськості Британії схилялась до думки, що побудова залізниці на території країни, з якою воює Англія, і, тим більше в передгірській місцевості, буде справою дуже ризикованою. Але становище було безвихідним і залізницю вирішили будувати. Англійський уряд прийняв пропозицію панів Пето, Беттса і Брессі, котрі запропонували прокласти залізничну