Підготовка майбутніх вчителів початкових класів до викладання навчальної дисципліни „Громадянська освіта»

Для активного включення студентів педагогічного факультету у підготовку і самопідготовку до викладання „Громадянської освіти» в початковій школі у Інституті педагогічної освіти Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені акад. С. Я. Дем'янчука використовуються навчально-педагогічні ігри, які проектують певні педагогічні ситуації. Досвід роботи засвідчує, що під час підготовки і проведення педагогічних ігор не було жодного випадку, коли б студент відмовився «грати». Ось якоцінили педагогічні ігри самі студенти: «... цікаво самому до всього доходити»; «... стало якось легше вчитись»; «... на практичному занятті переказати прочитане просто, а от в ігровій ситуації необхідно обрати якнайкращий варіант поведінки».

У педагогічних іграх змінюється і традиційна роль викладача: якщо для майбутнього семінару досить визначити тему і сформулювати питання, то методи проектування у формі гри потребують певної режисерської роботи. Методи ігрового проектування підвищують ефективність підготовки студентів до навчально-виховної роботи у школі водночас сприяють зацікавленості в оволодінні фаховими знаннями, адже дають уявлення про їхнє практичне застосування, тобто створюють мотиваційний фон процесу навчання. Вони не потребують додаткового часу, змін у навчальному плані, органічно поєднуються з апробованими формами роботи, спрямованими на засвоєння програмного матеріалу.

Прикладом таких ігор можуть бути запроваджені нами у практику проведення лабораторних занять з навчального спецкурсу „Громадянська освіта у початкових класах» інсценізації уроків, серед них- інтегрованих, які вимагають знань різних галузей науки, наприклад, інтеграція культурологічних, історичних та правових знань на уроках „Культура народу України», „Основні символи держави»; постановка виховних заходів громадянознавчого спрямування: брейн-рингу „Правила поведінки у суспільстві», конкурсу на кращий лист Президенту України, проекту „Право дітей на вільний розвиток та піклування», екскурсії „Місто, в якому я живу»; рольової гри „Прес-конференція», ділової гри „Права дітей – очима дітей» та ін. На конкретних прикладах студенти ознайомлюються зі змістом, формами, методами та прийомами громадянського виховання школярів, що сприятиме формуванню в них мотивів і потреб у поглибленні й розширенні професійних знань, набутті практичних умінь та навичок.

Такі заняття сприяють розвитку професійної компетенції, громадянської самосвідомості студентів, навички спілкування, а також самоконтролю і саморегуляції, вчать думати, висловлювати свої думки, почуття, емоції, краще розуміти інших людей, допомагають глибше проникнути у внутрішній світ потенційних майбутніх вихованців.

В педагогічній самоосвіті студента можна виділити два аспекти: професійний і особистіснии. Професійний – спрямований на підготовку до вирішення завдань, пов'язаних із педагогічною діяльністю, а особистіснии охоплює коло світоглядних інтересів, захоплень і нахилів, що перебувають поза її межами або у зв'язку з нею. Одним із правил залучення студентів до роботи над собою є збереження добровільності, активізація ініціативи, тобто викладач не повинен примушувати, а має лише спонукати, стимулювати розвиток стійкої потреби в самовихованні.

Одна з основних причин, що гальмує процес самоосвіти і самовиховання, – відсутність педагогічного керівництва з боку викладачів, що охоплює не лише навчально-пізнавальну, але й навчально-дослідницьку і позанавчальну громадську діяльність студентів.

Спостереження свідчать, що студенти, які активно включались у дослідницьку роботу з проблем громадянської освіти молодших школярів, краще володіють уміннями і навичками цієї форми педагогічної діяльності. Так нами підготовлено методичне керівництво з проблем викладання „Громадянської освіти у початкових класах», з елементами керівництва науково-дослідницькою роботою студентів з написання курсових робіт за даною проблематикою у 1-4 класах. За методикою дослідження студентами напрацьовуються курсові та дипломні роботи, реферати, наукові доповіді, статті.

Педагогічна практика створює умови для участі майбутніх учителів у цілісному процесі педагогічної діяльності, спрямованої на формування громадянських якостей молодших школярів, у перебігу якої виникає потреба самостійно розв'язувати реальні педагогічні завдання, добирати відповідні форми, методи і прийоми громадянської освіти і виховання, створювати атмосферу творчого пошуку, стимулювати самоосвіту, самовиховання та самовдосконалення учнів. Саме в рамках педагогічної практики відбувається адаптація до конкретних умов педагогічної діяльності, тому розглядаємо безперервну педагогічну практику як джерело формування, перш за все, базових педагогічних умінь, необхідних майбутньому вчителеві в будь-якій сфері виховної діяльності.

Приємно відзначити, що перебуваючи на навчально-виховній практиці студенти 4-го та 5-го курсу Інституту педагогічної освіти Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені акад. С. Я. Дем'янчука мали змогу познайомитися з процесом втілення новітніх освітніх технологій організації навчально-виховного процесу з дисципліни „Громадянська освіта». Так, у державному навчальному закладі І ступеня «Гармонія» студенти мали змогу спостерігати та брати участь в організації та керівництві роботою у „Центрі дитячої дипломатії», «Центрі прав дитинства на» уроках „Громадянської освіти» за експериментальною програмою «Крок за кроком». Практиканти також познайомилися зі специфікою організації цілої системи позакласної виховної роботи з дітьми молодшого шкільного віку краєзнавчого спрямування. Позитивні відгуки про отриманий досвід під час проходження практики знаходимо у звітах студентів 4-го та 5-го курсу.

Отже, шляхами підвищення ефективності підготовки студентів педагогічних факультетів до викладання навчальної дисципліни „Громадянська освіта» у початкових класах є збагачення і доповнення громадянознавчими компонентами змісту психолого-педагогічних та фахових дисциплін; впровадження спецкурсу „Громадянська освіта у початкових класах»; удосконалення форм та методів навчання та громадянського виховання студентів, що орієнтують їх на самоосвіту та самовиховання; впровадження інноваційних технологій, які змінюють традиційний співпорядкований характер стосунків викладачів і студентів діяльністю на засадах суб'єкт-суб'єктної взаємодії; стимулювання професійно-вмотивованої творчої активності студентів у позанавчальній громадській діяльності.