Підготовка студентів педагогічних ВНЗ до застосування інформаційно-комунікаційних технологій навчання у професійній діяльності

• засобів навчання, засобів, які удосконалюють процес навчання;
• інструмента пізнання навколишньої дійсності і самопізнання;
• засобів розвитку особистості;
• об'єкта вивчення в рамках курсу інформатики;
• інформаційно-методичного забезпечення і управління навчально-виховним процесом;
• засобом комунікацій;
• засобом автоматизації процесу обробки результатів експерименту і управління;
• засобом автоматизації процесів контролю і корекції результатів навчальної діяльності;
• тестування і психодіагностики;
• засобом організації інтелектуального дозвілля.

Проведений нами аналіз психолого-педагогічної літератури, дисертаційних робіт із досліджуваної проблеми свідчить про те, що автори описують лише часткові методики застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі ВНЗ. При підготовці студентів педагогічних вищих навчальних закладів, застосування ПК майже не розглядались. Потребують досліджень питання застосування комп'ютерної техніки майбутніх фахівців гуманітарних спеціальностей у професійній діяльності. Відсутність програмного забезпечення свідчить про те, що комп'ютерні технології майже не застосовуються у навчальному процесі на гуманітарних спеціальностях, а тільки при вивченні окремих інформатичних дисциплін. Ефективність застосування ПК при підготовці студентів до професійної діяльності залежить від якості педагогічних програмних засобів і від ефективного їх застосування у навчальному процесі. Причину недостатньої якості застосування ПК ми бачимо у недостатній розробленості теоретичних основ комп'ютеризації навчання.

Професійна підготовка студентів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдвнь потребує вирішення ряду завдань. Ліцензійні програмні засоби, які необхідні для користування в університеті дорого коштують, не всі ВУЗи мають змогу придбати. Викладачі, що готують спеціалістів гуманітарного напряму ще достатньо не перекваліфікувались настільки, щоб працювати з програмним продуктами, а є лише користувачами ПК. Також потребує зміни аудиторний фонд, необхідністю є придбання комп'ютерних лабораторій для отримання інформації або переробити аудиторії під застосування ПК.

Ми проводили анкетування для вивчення рівня використання ПК при навчанні серед студентів педагогічного профілю 5 курсу спеціальності «Українська мова, література, історія». В анкету ми внесли блоки дисциплін загаль-нопрофесійного і спеціального циклів. Дані опитування показують, що практично ні на жодній дисципліні не застосовується ПК, крім інформатичних. Такий результат свідчить про відсутнє відповідне програмне забезпечення для дисциплін гуманітарного циклу. Викладачі гуманітарних спеціальностей не володіють комп'ютерною технікою на рівні програмних продуктів. Результати анкетних даних, які отримані нами по інших спеціальностях майже ідентичні. Результати проведених бесід із викладачами ті студентами гуманітарних спеціальностей показують, що ПК застосовується лише як допоміжний навчальний засіб при наборі рефератів, курсових проектів чи дипломних робіт. Окремі аспекти застосування ПК ми виявили проведенні перевірки засвоєння знань -тестів, або ПК застосовують епізодично – для пошуку навчальної інформації. Викладачі визнають необхідність засвоєння програмних продуктів при вивченні професійних дисциплін. Застосування комп'ютерних технологій потребує набуття нових знань із сфери інформатизації, підвищення кваліфікації педагогів. Необхідністю є організація проведення у педагогічних ВНЗ стажувань викладачів професійних дисциплін. Тому актуальною є проблема розробки програмного забезпечення для вивчення професійнихдисциплін, для того щоб майбутні фахівці продовжували застосовувати програмні продукти у професійній діяльності.

Досліджуючи ефективність використання комп'ютерних систем науковці відзначають, що комп'ютери можуть бути з успіхом використані на всіх етапах навчальних занять.

Глибокою за змістом і доступною за формою викладу є лекція, вона виступає основним методом і видом навчальних занять у вищій школі. На лекційних заняттях у студентів формуються основи знань з певної наукової галузі. Тематика лекційного заняття визначається робочою навчальною програмою з тієї чи іншої дисципліни, а обсяг годин – робочим навчальним планом. Навчальний план розробляється із врахуванням закономірностей навчально-виховного процесу університету. Для засвоєння матеріалу дисциплін гуманітарного напряму підготовки майбутнього фахівця лекція дозволяє отримати знання не тільки з того чи іншого предмету, а й поєднувати знання з професійної підготовки майбутнього вчителя.

На лекційних заняттях ми пропонуємо інтерактивний виклад матеріалу, із застосуванням ТЗН. Такий виклад передбачає активну участь студентів, на відміну від традиційної, де – монологічний виклад. Ми використовуємо слайди, зразки, графіку. Така наочність сприяє кращому запам'ятовуванню інформації. Інтерактивна лекція характеризується діалогічним спілкуванням викладачів із студентами.

Комп'ютерну техніку ми застосовуємо на практичних і лабораторних заняттях, при підготовці майбутніх вчителів, так як на цих формах навчання проходить закріплення лекційного матеріалу. На лабораторних заняттях студенти набувають академічних умінь та навичок роботи з комп'ютерними технологіями. Викладач лише спрямовує студента, надає йому певний вибір шляхів досягнення мети лабораторної роботи. Мета лабораторного заняття – навчити студентів творчо застосовувати набуті теоретичні знання, виробити у студентів навички поводження з ПК.

Підготовка майбутнього вчителя залежить від засобів навчання. У нашому випадку, це ПК. Хоча можливе використання і інших технічних засобів, аудіо-відео техніки, наочних посібників, підручників та ін. На даний час широкого застосування набули електронні версії підручників, які зручніші у використанні на противагу традиційним. За допомогою гіпертекстів відбувається швидший пошук навчальної інформації.

Ми пропонуємо розробити такі типи програм:

• Програми для засвоєння нового матеріалу (пояснення теоретичних засад, закономірностей; введення нових термінів і понять..).
• Програми для формування практичних умінь і навичок.
• Програми – тринажери (повторення провідних понять з паралельним здійсненням самоконтролю рівня їх засвоєння.)
• Програми для поточного і тематичного оцінювання (тестові завдання, контрольні завдання, для визначення рівня знань. Навчальні комп'ютерні програми можуть мати комплексний характер, бути водночас навчальними, тренажерами і контролюючими.

Отже, ефективність застосування інформаційно-комунікаційнихтехнологій залежить від методично правильної організації роботи, яка включає в себе спеціально підготовчу роботу, відбір дидактичного матеріалу (при відборі текстів необхідно враховувати, що чим складніший процес мислення при роботі над текстом, чим більше активності, уваги потрібно, тим ефективніша та вправа для засвоєння навчального матеріалу і розвитку розумових здібностей учнів. Сучасні мультимедійні комп'ютерні програми відкривають доступ до нетрадиційних пошуків інформації – електронні гіпертекстові книги, освітні сайти, дистанційне навчання, все це сприяє підвищенню ефективності навчання, розвитку самостійності студентів. У зв'язку з цим, відкриваються нові можливості для творчого росту останніх.