Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Планування та аналіз інноваційної діяльності ПАТ «Житомирський маслозавод

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
60
Мова: 
Українська
Оцінка: 

інноваціями як передумова інноваційного розвитку підприємства

 
У наш час результати інноваційної діяльності, ініційованої прискоренням темпів науково-технічного прогресу, істотно позначаються на всіх аспектах розвитку людського суспільства, змінюють саме середовище життя і діяльності людини, способи забезпечення його існування і розвитку.
З погляду конкретних підприємств інноваційну діяльність необхідно розглядати як один з основних засобів їхньої адаптації до постійних змін умов зовнішнього середовища.
Інноваційна діяльність (інноваційний процес) означає процес створення, впровадження і поширення інновацій.
Сутністю інновацій і інноваційної діяльності є зміни, які розглядаються як джерело доходу.
Лінгвістичне тлумачення поняття «інновації» – це нововведення, новизна, новина (відчувається наявність результату) ; зміна, оновлення, відновлення (відчувається наявність процесу). Філософське тлумачення зводиться до акцентування уваги на нових знаннях і вирішенні протиріч.
Психологи, перш за все, розглядають конфлікти, способи їх вирішення та синергетичні ефекти, яких досягають команди ін новаторів.
У технічних науках увага приділяється технологічній проблемі змін принципово нових технологій.
В економіці фіксується не тільки процес упровадження, але й широкомасштабне рентабельне використання нововведення [6; c. 214].
Російський вчений В. Г. Мединський існуючі визначення інновацій як економічної категорії систематизував таким чином: як процес, як система, як зміна, як результат. Для більш наочного подання матеріалу основні трактування сутності поняття «інновації» наведено в таблиці 1. 1.
 
Таблиця 1. 1.
Варіанти визначення поняття «інновації»
 
 
Аналіз існуючих визначень поняття «інновація» дозволяє зробити деякі висновки про необхідність відповідності їх встановленим вимогам:
Спрямованість інновацій на досягнення економічного, соціального, екологічного, науково-технічного або інших видів ефекту, що, у свою чергу, підвищить ефективність функціонування підприємства, яке їх упроваджує;
Охоплення всіх сфер діяльності підприємства (організаційно-технічної, економічної, виробничої, соціальної, технологічної, екологічної і т. д.) ;
Спрямованість на створення конкурентоспроможних товарів і послуг, які б задовольняли потреби споживачів.
Під інновацією слід розуміти кінцевий результат діяльності по створенню і використанню нововведень, втілених у вигляді удосконалених чи нових товарів (виробів чи послуг), технологій їх виробництва, методів управління на всіх стадіях виробництва і збуту товарів, що сприяють розвитку і підвищенню ефективності функціонування підприємств, які їх використовують [6; c. 217].
Інновації класифікуються за такими ознаками:
За сферами діяльності (характеру застосування) : технологічні, виробничі, економічні, торгові (збутові), соціальні, управлінські;
За технологічними параметрами: продуктові (нові продукти), процеси (нові технології, методи керування, організаційні форми і т. п.) ;
Залежно від глибини змін, що вносяться: радикальні (піонерні). Ординарні (винаходи, нові рішення), що поліпшують чи модифікують (модернізації) ;
За ступенем новизни: нові для підприємства, нові для галузі, нові для країни, нові для світового ринку;
За адресатом інновацій: для виробництва, для споживача, для суспільства в цілому.
У загальному випадку виділяють два типи ринкових стратегій функціонування суб’єктів господарювання: стабілізаційні (збереження досягнутого рівня виробництва, частки ринку тощо) і розвиваючі (розширення виробництва, частки ринку, збільшення прибутку і т. п.). Однак, як свідчить практика, перші можуть принести тільки тимчасовий успіх і не можуть забезпечити тривалого виживання підприємств на ринку відповідно до їх місії і прийнятої мотивації бізнесу.
Загалом розвиток суб’єктів господарської діяльності й економіки країни в цілому можна забезпечити різними шляхами.
Екстенсивний – передбачає розширення обсягів виробництва і збуту продукції; відбувається в умовах ненасиченого ринку, при відсутності гострої конкуренції, в умовах відносної стабільності середовища господарювання; пов’язаний зі зростаючими витратами ресурсів.
У наш час у більшості регіонів світу даний підхід практично вичерпав себе через те, що наявні ринки вже заповнені товарами [6; c. 221].
Інтенсивний науково-технічний – передбачає використання досягнень науки і техніки для удосконалення конструкцій і технологій виробництва традиційних (модернізованих) продуктів з метою зниження собівартості їх виробництва, підвищення якості, а в підсумку – підвищення конкурентоспроможності.
Перехід на цей шлях розвитку відбувається в міру насичення ринків, вичерпання дефіцитних ресурсів, зростання конкуренції товаровиробників.
Інноваційний науково-технічний – передбачає безперервне оновлення асортименту продукції і технологій виробництва, удосконалення системи управління виробництвом і збутом.
Інноваційний розвиток визначають як процес господарювання, що спирається на безупинні пошук і використання нових способів і сфер реалізації потенціалу підприємства у мінливих умовах зовнішнього середовища у рамках обраної місії та прийнятої мотивації діяльності і який пов’язаний з модифікацією існуючих і формування нових ринків збуту.
Процес інноваційного розвитку необхідно розглядати, насамперед, з позицій конкретного суб’єкта господарської діяльності, тобто з позицій конкретного підприємства, що здійснює господарську діяльність (виробничо-збутову діяльність) у взаємодії з постачальниками вихідної сировини і матеріалів, конкурентами, торговими і збутовими посередниками, споживачами і та ін., у конкретних економічних, політичних, екологічних, правових та інших умовах.
При цьому така взаємодія має імовірнісний характер і не піддається однозначній оцінці.
Підприємство, що стало на інноваційний шлях розвитку, повинне функціонувати згідно з такими принципами:
Адаптивності – прагнення до підтримання певного балансу зовнішніх і внутрішніх можливостей розвитку (внутрішніх спонукальних мотивів діяльності суб’єкта господарювання і зовнішніх, що генеруються ринковим середовищем) ;
Динамічності – динамічне приведення у відповідальність цілей і спонукальних мотивів (стимулів) діяльності підприємства (у тому числі його власників, менеджерів, фахівців, працівників) ;
Самоорганізації – самостійне забезпечення підтримання умов функціонування, тобто самопідтримка
Фото Капча