Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Подання бухгалтерських документів і консолідація бухгалтерських звітних документів у Данії

Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
14
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Вступ
 
Розвиток ринкових відносин, суттєве розширення зовнішньоекономічних зв'язків висувають нові вимоги до побудови бухгалтерського обліку в Україні.
Це передбачає вивчення проблем інтеграції українського обліку та міжнародних принципів, що обумовлено таким поняттям як гармонізація обліку. Разом з тим, цілеспрямоване вивчення усієї системи регламентації бухгалтерської діяльності в Україні, приведення її у відповідності з міжнародними правилами повинно здійснюватися з максимальним використанням вітчизняного досвіду, збереженням тих методів, інструментів та методологічних рішень, котрі не тільки не суперечать світовій практиці, але і збагачують її. Інакше кажучи, вивчення іноземних принципів регламентації бухгалтерського обліку зовсім не означає відмову від уже існуючої системи та її заміну західними стандартами. Досвід країн світу необхідно враховувати розумно, з користю для держави, враховуючи вітчизняне законодавство та національні традиції.
Саме тому мета вивчення даної навчальної дисципліни полягає у формуванні системи теоретичних знань і практичних навичок з обліку в зарубіжних країнах. А завдання дисципліни полягають у вивченні теорії і практики фінансового та управлінського обліку в зарубіжних країнах; набуття вмінь використання передового досвіду в галузі організації обліку, аналізу та контролю з урахуванням чинного українського законодавства.
Предмет вивчення дисципліни є активи, джерела їх формування і процеси господарської діяльності в країнах з високорозвиненою ринковою економікою.
 
ТЕОРЕТИЧНЕ ПИТАННЯ
 
Подання бухгалтерських документів і консолідація бухгалтерських звітних документів у Данії.
Данія не може похвалитися довгою історією бухгалтерського законодавства. Перший закон про діяльність компаній введено у1917 р., а в 1930 р. в нього внесено поправки. У цьому законодавстві є лише одна згадка про бухгалтерську справу: бухгалтерські звіти необхідно подавати в тому випадку, якщо у компанії було більше 10 інвесторів. Від 1973 р. закон передбачав детальніші вимоги до обліку та звітності.
У 1981 р. був прийнятий закон про бухгалтерський облік і звітність, в який у 1988 р. і 1990 р. були внесені доповнення. У Данії є професійна організація бухгалтерів, яка англійською й данською мовами публікує міжнародні стандарти з коментарями. З 1988 р. вона видає національні стандарти, але ніхто не зобов'язує їх дотримуватися. Тільки Копенгагенська фондова біржа вимагає від своїх 260 зареєстрованих членів надавати звіти відповідно до стандартів. Працівники обліку користуються великим авторитетом, багато хто з них працюють урядовими радниками.
На розвиток і становлення бухгалтерського обліку в Данії впливали скандали, пов'язані зі встановленням нових вимог до обліку. Так, у 1905 р. міністру юстиції доручили підготувати проект про сертифікування аудиторів. Міністр повідомив, що в цьому немає потреби, а у 1908 р. зізнався в обмані та зловживаннях. Тому наступного року був прийнятий закон про надання повноважень аудиторам.
Данія має континентальну облікову систему, якій притаманна висока залежність від банківської системи і держави:
- тісні виробничі зв'язки з банками;
- детальний юридичний регламент обліку і звітності;
- орієнтація обліку і звітності на інтереси державного управління оподаткуванням;
- макроекономічне планування (сильний вплив ЄС) ;
Облік на окремих ділянках підприємств Данії
Матеріальні активи. Облік матеріальних активів ведуть за початковою вартістю. Основним методом нарахування амортизації є прямолінійний, але ніхто не зобов'язує використовувати саме цей метод і дотримуватись амортизаційних ставок. Найпоширенішим методом оцінки матеріальних цінностей є ФІФО, рідше – ЛІФО чи метод середньої зваженої.
Нематеріальні активи. Дозволяється застосовувати відстрочення обліку витрат на дослідження та розробки, хоча це застосовується рідко. Якщо витрати капіталізуються, їх слід списувати протягом періоду не більше 5 років. Будь-які неоплачені витрати повинні кожен рік переглядатися та списуватися, якщо необхідно, в межах величини, що повертається.
Амортизація. В Данії амортизаційні ставки існують окремо для фінансового та податкового обліку. Зазвичай тут використовують прямолінійний метод (будівлі та споруди – 50-100 років; основні виробничі засоби – починаючи з З років). Практика капіталізації фінансових витрат на створення власних активів протягом періоду, коли вони стають придатними до використання, в Данії законом дозволяється, однак широкого визнання не набула.
Гудвіл. Обчислюється як різниця між невикривленою вартістю придбання компанії та невикривленою вартістю придбаних чистих активів цієї компанії. Негативний гудвіл можна: 1) показати як резерв та порівняти його з будь-якими очікуваними збитками дочірнього підприємства; 2) погасити іншим, позитивним; 3) окремо відобразити як частину капіталу у вигляді нерозподіленого резерву. Амортизація гудвілу не підлягає оподаткуванню.
Операції в іноземній валюті. Закон про бухгалтерський облік і звітність чітко не зазначає, як вести перерахунок іноземної валюти. Зазвичай, показники іноземних дочірніх компаній перераховуються за обмінним курсом закриття звітності, при цьому різниця, що виникла в процесі перерахунку, відноситься безпосередньо до резервів. Іноземна валюта, що відображається у власних бухгалтерських звітах, перераховується за обмінним курсом їх закриття, а прибутки чи збитки від цього перерахунку зазначаються у звіті про прибутки і збитки. Позики в іноземній валюті для інвестування в іноземні дочірні підприємства часто розглядаються як хеджування цих інвестицій.
Відстрочені податкові активи. Бухгалтерська практика неоднорідна: деякі компанії використовують повний варіант, інші – часткове відстрочення. Застосовуються також зобов'язувальний метод та метод відстрочення. Немає чіткої думки щодо того, який же метод є основним.
Пенсійні зобов'язанння. Закон вимагає, щоб пенсійні питання вирішувалися через страхові компанії, і тільки директори можуть вирішувати свої пенсійні схеми безпосередньо в компанії. Тому спеціальних бухгалтерських правил не існує.
Орендні операції. Єдина вимога закону – надання інформації про орендні витрати, та вимоги, які виникли в результаті укладання орендної угоди. На практиці майна всі підприємства обліковують будь-яку оренду як короткострокову.
Інфляційні явища. У Європі проблемі інфляції приділяли значну увагу у 20-30-х роках, коли континент був охоплений гіперінфляцією. На сьогодні в ряді країн в тому числі і в Данії навіть відсутні стандарти, або спеціальні розпорядження, які б регулювали інфляційні явища.
Події після складання балансового звіту. Бухгалтерське законодавство розмежовує події, які сталися після складання балансового звіту, але які пов'язані із умовами, що мали місце на дату складання, та іншими подіями, які можуть вимагати спеціального згадування у звіті керівництва компанії.
Проведення консолідації. Закон 1990 р. звільнив середні та малі групи від обов'язку надавати консолідовані звіти. Для складання звіту використовують метод придбання, для спільних підприємств – пропорційна консолідація.
Форми подання бухгалтерської фінансової звітності. В Данії ряд компаній на обкладинці бухгалтерських документів наводять поділ своїх витрат на постійні і змінні.
Підприємства Данії можуть подавати як вертикальну так і горизонтальну форму звітності.
Взаємодія з іншими організаціями
Данія входить в Організацію економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яка об'єднує уряди 24-ох країн, включаючи більшість індустріально розвинутих держав. Її мета – сприяти економічному розвитку країн-членів організації шляхом надання консультаційної допомоги по широкому спектру проблем, таких як, наприклад, проблема упорядкування валютних курсів. У 1976 році ОЕСР видала зведення правил управління БНК, одним з розділів якого були рекомендації щодо змісту фінансового звіту. В останній час ОЕСР приступила до огляду практики в країнах-учасницях з тим, щоб розробити рекомендації по зближенню національних методик. Експерти ОЕСР мають бажання виступити в ролі каталізатора, що стимулює діяльність різноманітних професійних організацій по узгодженню облікових стандартів, оскільки ОЕСР не має ні ресурсів, ні бажання займатися вирішенням цієї проблеми в повному обсязі.
Данія також входить в Європейське економічне співробітництво, відоме також під назвою Європейський спільний ринок, створений у 1957 році, до якого входить 12 країн. Головним завданням при створенні Європейського економічного співробітництва було забезпечення вільного обертання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів; встановлення єдиних митних правил; гармонізації права.
Крім цього, Данія входить до технічного штабу КМСБО та інших менеджерів проекту.
 
ЗАДАЧА
 
1. Зміст ситуації і завдання
Завдання І. Дайте коротку характеристику системи стандарт-кост.
Завдання II. Розгляньте і проаналізуйте основні дані задачі.
Для розв'язання задачі необхідно:
1. Визначити фактори.
2. Обчислити величину відхилень за прямими матеріальними затратами.
3. Зробити висновки.
2. Інформаційне забезпечення
Для виготовлення однієї деталі потрібно 15 кг основних матеріалів по
10 дол. за кг. За звітний місяць було виготовлено 100 деталей, для цього використано 800 кг матеріалів вартістю 12 дол. за кг.
 
ЗАВДАННЯ 1
 
«Стандарт-кост» відноситься до одного з найбільш поширених за рубежем методів управлінського обліку, методів управління виробничими затратами.
Засновником цієї системи був Ф. Тейлор, який обґрунтував метод нормативного визначення затрат. Дж. Чартер Гаррісон у 1911 р. розробив і впровадив діючу систему «стандарт-кост».
Основною ідеєю методу «стандарт-кост» є розробка норм, до яких підприємство повинно прагнути.
Розробка норм – стандартів, складання стандартних калькуляцій до початку виробництва і облік фактичних витрат з виділенням відхилень від стандартів, систематизованих як сукупність, отримали назву системи «стандарт-кост» (standart cost).
У США та Великобританії «стандарт-костом» називають метод обчислення стандартної собівартості. Термін «стандарт-кост» дослівно означає стандартні вартості:
«стандарт»- кількість необхідних виробничих витрат (матеріальних і трудових) для виготовлення одиниці продукції або заздалегідь обчислені витрати на виробництво одиниці продукції або надання послуг; «кост»- це грошовий вираз виробничих витрат, які припадають на одиницю продукції.
«Стандарт-кост»- це заздалегідь визначені або передбачені кошториси витрат на виробництво одного виробу або декількох виробів одного виду протягом певного звітного і попереднього періоду, з якими порівнюють фактичну собівартість.
Система «стандарт-кост» спочатку застосовувалась на машинобудівних підприємствах, а потім – в інших галузях промисловості для обчислення собівартості продукції, контролю за виробництвом і управління ним. Вирахування витрат на базі «стандарткосту» широко застосовується при позамовному і попроцесному методах обліку витрат на виробництво.
Основою системи «стандарт-кост» є, безперечно, підрахунок майбутніх (очікуваних) витрат.
Очікувані витрати визначають на основі стандартів (норм і нормативів), розрахованих всередині фірм. Ці стандарти є основою функціонування системи і розкривають її зміст. Всю сукупність стандартів у США поділяють на такі групи:
1. Залежно від рівня цін, що приймаються у розрахунок, розрізняють такі види стандартів:
Ідеальні – передбачають найбільш сприятливі ціни на матеріали, тарифи на послуги, ставки на оплату праці і кошторисні ставки накладних витрат.
Нормальні – розраховуються за середніми протягом економічного циклу цінами.
Поточні – передбачають розрахунок на основі цін певного облікового періоду як очікуваних, так і діючих в цей період.
Базисні – встановлюються на початку року і протягом року* залишаються незмінними. Звичайно вони застосовуються для обчислення індексу цін.
2. Від рівня використання Потужності стандарти поділяють на:
Теоретичні – досяжні підприємством при хорошому або ідеальному їх виконанні. Вони є метою підприємства, засновані на повному використанні потужності, нормованій величині часу відпочинку, не передбачають витрат часу на брак, простої, псування.
Минулого середнього виконання – розраховуються за статистичним даними і включають уже затрачений час на брак, простої і псування, тобто всі недоліки попереднього періоду.
Нормального виконання – передбачають очікуваний середній рівень напруженості норм у майбутньому періоді.
3. Від обсягу випуску продукції (має першорядний вплив на підходи до розробки стандартів) розрізняють стандарти:
Теоретичні- зумовлені теоретичною потужністю підприємства. Вони або недосяжні, або досяжні в одноразовому порядку.
Практичні – досягаються підприємством при хорошому виконаній, вони близькі за своїм рівнем до теоретичних стандартів при хорошому виконанні, засновані на реально досяжному рівні випуску і допускають неминучі втрати.
Нормальні- розраховуються при досяжному рівні випуску продукції виходячи з середньої величини вищого і нижчого обсягу виробництва протягом циклу.
Очікувані – розраховуються на основі конкретних умов виробництва при очікуваному обсязі випуску продукції.
Дана характеристика стандартів показує, що в американських фірмах існують різні підходи до встановлення стандартів за статтями витрат. Однак при будь-якому підході прийняті стандарти узагальнюються в бухгалтерії в карти стандартної собівартості до початку процесу виробництва. Карти складають на виріб, замовлення, на виробничий підрозділ, що бере участь у виготовленні цього виробу, замовлення.
Система «стандарт-кост», на відміну від інших систем обліку витрат, що застосовуються на практиці, має свої характерні особливості. По-перше, основою виявлення відхилень від стандартів у процесі витрачання коштів є бухгалтерські записи на спеціальних рахунках, а не їх документування. Перед менеджерами ставиться завдання не документувати відхилення, а не допускати їх. По-друге, не всі компанії відображають у бухгалтерському обліку виявлені відхилення, а лише ті з них, які використовують поточні стандарти. Третьою особливістю в частині відображення відхилень від стандартів є виділення спеціальних синтетичних рахунків для обліку відхилень за статтями калькуляції, за факторами відхилень.
Дані особливості системи «стандарт-кост» означають, що з метою управління витратами завжди розглядається, наскільки істотні ці відхилення» щоб їх враховувати; що вони показують, при розв'язанні яких проблем вони можуть бути використані; важливість виявлених відхилень в аналізі витрат на виробництво.
Основною метою системи «стандарт-кост» є визначення неефективної роботи підприємства шляхом порівняння фактичних витрат з нормативними. Однак, незважаючи на суттєве покращення обліку з допомогою методу «стандарт-кост», його впровадженню перешкоджала велика кількість затрат, а отже, і відхилень, що мали місце в організації облікового процесу. Перевага системи «стандарт-кост» перед іншими методами обліку витрат на виробництво полягає в наступному:
1. На підставі встановлених стандартів можна заздалегідь визначити суму очікуваних витрат на виробництво і реалізацію виробів, обчислити собівартість одиниці виробу для визначення цін, а також скласти звіт про доходи. При цій системі керівництво фірм забезпечується інформацією про величину відхилень від нормативів і про причини їх виникнення, яка використовується для оперативного прийняття управлінських рішень.
2. Менш складна техніка ведення обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції, оскільки картки стандартної собівартості друкуються заздалегідь із зазначенням нормативне» кількості виробничих витрат. Картка нормативної собівартості виробу показує всі повні витрати на його, виготовлення, що виключає повторне обчислення виробничих витрат по операціях або замовленнях. Наприклад, інформація про необхідні матеріали друкується за стандартною заявкою згідно з нормативною кількістю, необхідною для виконання замовлення. Якщо потрібно більше матеріалів, ніж передбачено нормативом, то складається додаткова вимога (на бланку іншого кольору, щоб зазначити, що це перевитрачання матеріалів за замовленням). Втрати можуть бути знижені або повністю виключені в системі, яка забезпечує моментальну реакцію на будь-яку тенденцію відхилення від встановленого стандарту. Коли операції автоматизовані, стандартні умови вводяться в програму ЕОМ. яка управляє виробничим процесом, будь-яке відхилення від стандартів виявляється моментально, поправки вносяться в процесі роботи. При системі «стандарт-кост» більш простими є канцелярські роботи, оскільки кожна господарська операція не документується, вартість операцій не обчислюється. В кінці звітного місяця кількість, наприклад, витрачених матеріалів множиться на собівартість одиниці і тим самим визначається собівартість всіх витрачених матеріалів. Матеріальні звіти на складах складаються лише в натуральних вимірниках.
3. Система «стандарт-кост» може використовуватися для оцінки виконання встановленого замовлення. Система «стандарт-кост» корисна при прийнятті рішень, особливо якщо стандарти розроблені окремо по змінних і постійних елементах витрат, а також при правильному встановленні ціни на матеріали та норми витрат робочої сили. Коли стандарти реальні і детальні, вони можуть стимулювати роботу окремих осіб або більш ефективне виконання завдання. Хоча стандарти часто діють, пригнічуючи робітників і начальників цехів та відділів, вони мають швидше негативний вплив, і не створюють стимулів до роботи.
4. Одна з основних переваг системи «стандарт-кост» полягає в тому, що при правильній її постановці потрібен менший бухгалтерський штат, ніж при обліку минулих витрат, бо в межах цієї системи облік ведеться за принципом вилучення, тобто враховуються лише відхилення від стандартів. Чим стабільніше працює підприємство і чим більш стандартизовані виробничі процеси, тим менш трудомістким стає облік і калькулювання.
5. Важливою перевагою системи «стандарт-кост» є те, що вона використовується для прийняття рішень, особливо якщо стандарти розроблені окремо за змінними елементами затрат, а також при правильно встановлених цінах на матеріали і нормах затрат на робочу силу. Це дозволяє використовувати вказаний метод у поєднанні з методом «директ-косту», що має особливу цінність для прийняття управлінських рішень.
Якщо підприємство має масове або багатосерійне виробництво, специфікації на матеріали для всіх деталей, використовує відрядну оплату праці і стандартизацію всіх виробничих процесів, то в умовах системи «стандарт-кост» бухгалтерська робота зводиться до обліку і виявлення незначних відхилень від стандартів.
 
ЗАВДАННЯ 2
 
Розв'язок:
1) 800/100=8
2)  (12-10) *8=16
3) 8-15*10=-142
Фактори:
зміни цін;
не відповідність якості споживчих матеріалів установленими нормами;
зміни стандартного коефіцієнта;
спільного змішування двох або більше різних видів сировини та матеріалів.
 
Висновок
 
Згідно проведених розрахунків ми бачимо, що за рахунок зміни ціни підприємство понесло перевитрати у сумі 16 грн., а за рахунок змін кількості – зекономили 142 грн. Таке зменшення витрат є позитивним, але бажано, щоб це зменшення було не за рахунок зміни кількості. Така зміна кількості може бути за рахунок зниження якості продукції, що назвати позитивним не можна.
 
Список використаних джерел
 
1. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський облік в Україні. Міфологія. Частина 2. – Житомир: ЖДТУ, 2009. – 524 с. (міфи 4, 7, 10, 11, 12, 13)
2. Бутинець Ф. Ф., Горецька Л. Л. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7. 050106 «Облік і аудит». – Житомир: ПП «Рута», 2009. – 544 с.
3. Бутинець Ф. Ф. Альфа і омега бухгалтерського обліку або моя болісна несповідь. – Житомир: ПП “Рута”, 2009. – 328 с.
4. Бутынец Ф. Ф., Соколов Я. В., Панков Д. А., Горецкая Л. Л. Бухгалтерский учет в
зарубежных странах: учебное пособие для студентов высших учебных заведений
специальности 7. 050106 «Учет и аудит». – Житомир: ЧП «Рута», 2012. – 660 с.
5. Бутынец Ф. Ф. Бухгалтерский учет в зарубежных странах: В 2-х частях. Ч. I: Учебное пособие. – Житомир: ЧП “Рута”, 2011. – 640 с.
6. Бутынец Ф. Ф. Бухгалтерский учет в зарубежных странах: В 2-х частях. Ч. ІІ: Учебное пособие. – Житомир: ЧП “Рута”, 2012. – 568 с.
7. Бухгалтерский учет в зарубежных странах: Учебное пособие / Под ред. проф.
Ф. Ф. Бутынца. – Житомир: ЖГТУ. 2010. – 480 с.
8. Величко О., Голов С., Зубілевич С., Костюченко В., Легка В., Пархоменко В., Прилипко С. Регулювання у сфері бухгалтерського обліку та аудиту в ЄС та перспективи адаптації законодавства України / За науковою редакцією к. е. н. С. Голова. – Київ: ТОВ ВПЦ „Три крапки”, 2011. – 584 с.
9. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2012 / Перекл. з англ. за ред. С. Ф. Голова. / – К. : Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, 2012. – 1272 с. 10. Панков Д. А. Бухгалтерский учет и анализ за рубежом: Учеб. пособие. – Мн. : Новое знание, 2012. – 256 с. – (Экономическое образование).
11. Бутинець Ф. Ф. Міжнародний облік чи його гармонізація та стандартизація // Вісник ЖДТУ. – 2013. – № 2 (24). – С. 3-11
12. Велш Глен А., Шорт Деніел Г. Основи фінансового обліку / Пер. з англ. О. Мінін, О. Ткач. – К. : Основи, 2011. – 943 с.
13. Вильямс Я. Справочник GAAP с комментариями. (Выпуск 1) – М. : ИНФРА-М, 2010. – 149 с.
14. Вильямс Я. Справочник GAAP с комментариями. (Выпуск 2) – М. : ИНФРА-М, 2011. – 118 с.
15. Вовк Т., Друзенко Г., Зубравий Г. Та інші. Регулювання сфери фінансових послуг у праві Європейського Союзу та перспективи адаптації законодавства України. – Харків: Консул, 2012. – 912 с.
16. Волкова О. Н. Бухгалтерский учет в Великобритании. // Бухгалтерский учет. – 2011. – № 9. – С. 96-102.
17. Волкова О. Н. Бухгалтерский учет Португалии. // Бухгалтерский учет и аудит. -2011. – № 11 – С. 97-100.
Фото Капча