Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Помилки, які виникають при влаштуванні пальових фундаментів

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
11
Мова: 
Українська
Оцінка: 

розробки котловану, що не було передбачено проектом, отримало недопустимі горизонтальні переміщення. В результаті стіна підвалу отримала переміщення до 50см. Горизонтальним тиском ґрунту призми руйнування були зламані палі кількох фундаментів, що потребувало великих витрат на підсилення будівлі [11].

2. П’ятиповерховий житловий будинок був розташований у безпосередньому наближенню до бровки схилу, стійкість якого наближалася до граничного стану. Було проведено, не передбачене у проекті, неорганізоване підсипання території біля будинку. Внаслідок почали проявлятися ознаки зсувного процесу на схилі. Закріплення схилу проводилося підпірною стінкою з буронабивних паль. При цьому свердловини тривалий час не заповнювалися бетоном, що суворо заборонено нормами. Все це привело к подальший активізації зсувного процесу. Підпірну стінку було зруйновано, будівлю прийшлося розселити.
3. Силосний корпус, який складався з трьох рядів силосних банок висотою по 42м, було побудовано на пальовому фундаменті. Розрахункове навантаження на палю складало 400 кН, в якому 82% (330кН) складало тимчасове навантаження від ваги зерна. Осідання одиночної палі, вістря якої було занурене у суглинок з модулем деформації Е=20 МПа, від розрахункового навантаження при статичних випробовуваннях склало 4 мм. За 4 роки експлуатації силосного корпусу осідання окремих банок досягло 30-35 см, а їх крен 0, 006-0, 016. Осідання і крени активно збільшувалися кожен рік в процесі осіннього завантаження силосного корпусу і поступово затухали на протязі року. Основна причина зростання деформацій основи корпусу полягала у зниженні механічних характеристик ґрунтів внаслідок багатократного прикладання значних тимчасових навантажень у сукупності з взаємним впливом фундаментів сусідніх силосів, їх швидким і нерівномірним завантаженням і появою додаткових моментів від крену банок [11]. 
4. Одноповерхова каркасна будівля складу клінкера, основу якого на глибину 30 м складають водонасиченні мілкі і пилуваті піски (Е=5-10МПа) з прошарками мулів (Е=1, 5-3МПа) побудована на палях довжиною 12 м. За даними статичних випробовувань осідання палі при розрахунковому навантаженні склало 3мм. За 12 років експлуатації різниця осідань колон слала 25см при крені на окремих ділянках 0, 002-0, 011. Були деформовані колони і підкранові путі. Основною причиною деформацій будівлі було постійне змінювання тимчасове навантаження від складування клінкеру, висота штабелю якого змінювалася від 0 до 12 м.
5. До певних помилок приводить той факт, що у вітчизняних нормах несуча здатність паль у складі ростверків визначається без урахування їх взаємовпливу. При цьому користуються лише мінімальною відстанню між палями і загальним перехідним коефіцієнтом при визначенні несучої здатності паль за даними статичних випробовувань.
Висновки. На підставі наведених прикладів можна стверджувати, що існуючі методи розрахунків пальових фундаментів, які засновані на визначенні несучої здатності і осідання паль, не відображають достатньо усіх численних факторів, що забезпечують їх експлуатаційну надійність. Взаємодія надфундаментної частини з фундаментом будівлі дає можливість врахувати циклічні і динамічні навантаження, взаємовплив споруд і окремих фундаментів, технологію будівельного виробництва.
Слід спрямувати зусилля на вивчення окремих специфічних причин деформацій будівель і споруд на пальових фундаментах, а також на розробку заходів, які упереджують їх появу [12].
 
1. Смолин Б. С. Опыт проведения испытаний по международному стандарту ASTM. Требования стандарта, его анализ и проблемы применения в России/ Б. С. Смолин, В. В. Захаров, В. В. Пузанов // Труды международной конференции по геотехнике «Геотехнические проблемы мегаполисов» т. 4: М. ПИ «Геореконструкция», 2010. С. 1305-1308.
2. Парамонов В. Н. Оценка взаимного влияния зданий и сооружений и подземных коммуникаций в инженерно-геологических условиях Санкт-Петербурга/ В. Н. Парамонов, Н. И. Стеклянникова // Труды международной конференции по геотехнике «Геотехнические проблемы мегаполисов» т. 4: М. ПИ «Геореконструкция», 2010. С. 1525-1532.
3. Лебеда О. Ф. Оцінка результатів розрахунку несучої здатності та статичних випробовувань буроін’єкційних паль великого діаметру/ О. Ф. Лебеда, В. О. Мовчан // Основи і фундаменти: Міжвідомчий науково-технічний збірник. – Вип. 30. – К. : КНУБА, 2006. – с. 59-67.
4. Бойко И. П. Сопротивление просадочных грунтов для расчета буроинъекционных свай/ И. П. Бойко, А. Е. Дельник, Н. И. Орленко// Республиканский межведомственный научно-технический сборник «Основания и фундаменты». Выпуск 23. – К. : Будівельник, 1990, с. 5-9.
5. МСН 5. 01-02. Свайные фундаменты. М. : МНТКС. – 99 с.
6. Инструкция по проектированию и устройству свайных фундаментов зданий и сооружений в г. Москве. – М. : ГУП «НИАЦ» 2001. – 147 с.
7. Рекомендации по применению буроинъекционных свай – М. : НИИОСП им. Н. М. Герсеванова. 2001. – 115 с.
8. Brandl H. Cyclic preloading of pails and box-shaped deep foundations. Proceedings of the international geotechnical conference “Geotechnical challenges in megacities”. Volume 1. – Published by GRF, 2010, p. 3-28.
9. Городжа А. Д., Сучасний стан контролю якості залізобетонних паль і бурових стовпів / А. Д. Городжа, Б. О. Трощинський, В. П. Козел // Основи і фундаменти: Міжвідомчий науково-технічний збірник. – Вип. 30. – К. : КНУБА, 2006. – с. 34-38.
10. DIN 4014. Bohrpfâhle. DIN-Tashenbuch 36. Erd- und Grundbau/ Normen (Bauwescn 5). Beuth Verlag GmbH. Berlin-Kôln, 1991. s. 66-87.
11. Лешин Г. М., Ханин Р. Е., Трофименков Ю. Г. Причины значительных деформаций некоторых зданий и сооружений на свайных фундаментах /Г. М. Лешин, Р. Е. Ханин, Ю. Г. Трофименков // В сб. Балтийская конференция по механике грунтов и фундаментостроению. Том. 2. – Таллинн: ПЭМ ВНИИИ, 1988. – с. 205-208.
12. Еремин В. Я. Некоторые проблемы качества буронабивных свай / В. Я. Еремин, А. В. Еремин, Н. В. Сарафанов // Труды международной научно-технической конференции Проблемы механики грунтов и фундаментостроения в сложных грунтовых условиях, т. 1. Уфа: БашНиистрой, 2006. С. 85-96.
13. Колодий Е. В. Сравнительный анализ современных методов оценки несущей способности свай (на примере сваи-баретты в инженерно-геологических условиях Санкт-Петербурга) / Е. В. Колодий. – В сборнике трудов научно-технической конференции «Актуальные вопросы геотехники при решении сложных задач нового строительства и реконструкции»: Санкт-Петербургский гос. архит. -строит. ун-т. – СПб, 2010. – С. 87-95.
14. ASTM D1143/D1143M-07 Standard Test Methods for Deep Foundations Under Static Axial Compressive Loard., ASNM International. 2007. 100 Barr Harbor Drive, PO Box C700, West Conshohocken, PA 19428-2959, United States.
Фото Капча