Поняття і завдання кримінального провадження

Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.

Слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.

Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.

8. Слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 (виникла необхідність встановити/перевірити обставини, і інших способів немає). Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази – недопустимими.

Види, передбачені КПК:

Допит (ст.. 224)

Пред’явлення до впізнання (особи, речі, трупа) – ст. 228 – 230

Проникнення до житла чи іншого володіння особи. Ст. 233

Обшук – ст.. 234

Огляд – ст.. 237

Слідчий експеримент – ст.. 240

Освідування – ст. 241

Експертиза – ст.. 242 – 245

Участь спеціаліста в проведенні слідчих (розшукових) дій

У СТАРОМУ КПК 1960 року була стаття 128-1, яка називалася «участь спеціалістаиу проведенніислідчих (розшукових дій). У новомутКПК відповідника немає.

Текст ст. 128-1 КПК 1960:

У необхідних випадках для участі у проведенні слідчої дії може бути залучений спеціаліст, який не заінтересований в результатах справи. Виклик слідчим спеціаліста є обов'язковим для керівника підприємства, установи чи організації, де працює спеціаліст.

Спеціаліст зобов'язаний: з'явитися на виклик; брати участь у проведенні слідчої дії, використовуючи свої спеціальні знання і навики для сприяння слідчому у виявленні, закріпленні та вилученні доказів; звертати увагу слідчого на обставини, пов'язані з виявленням та закріпленням доказів; давати пояснення з приводу спеціальних питань, які виникають при проведенні слідчої дії.

Спеціаліст вправі: звертатися з дозволу слідчого із запитаннями до осіб, які беруть участь у проведенні слідчої дії; робити заяви, пов'язані з виявленням, закріпленням і вилученням доказів. Спеціаліст за наявності відповідних підстав має право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України.

Перед початком слідчої дії, в якій бере участь спеціаліст, слідчий пересвідчується в особі та компетентності спеціаліста, з'ясовує його стосунки з обвинуваченим і потерпілим та роз'яснює спеціалістові його права і обов'язки. Про виконання слідчим цих вимог зазначається у протоколі слідчої дії.

В разі відмови або ухилення спеціаліста від виконання своїх обов'язків слідчий повідомляє про це адміністрацію підприємства, установи чи організації за місцем роботи спеціаліста або громадську організацію для відповідного реагування.

За новим КПК спеціаліст – це особа, яка володіє спеціальними технічними знаннями, тому неможлива участь спеціаліста у аспекті, який передбачався старим КПК.

Проте, новий КПК передбачає можливість участі:

Педагога – якщо наявний неповнолітній учасник Лікаря особи, наділеної спеціальними знаннями при проведенні деяких слідчих (розшукових) дій.

такі положення є фрагментарними, конкретно сформульованих статей немає.

Порядок виклику і допиту свідків і потерпілих слідчим

Виклик слідчим, прокурором є заходом забезпечення кримінального провадження, сутність якого полягає у виклику підозр., свідка, потерп. або ін. учасника крим. пров. для допиту чи участі в ін. проц. Дії у випадках, коли за ЗУ участь у проведенні проц. дії є обов'язковою чи її визнали такою слід. або прок. (ст. 133). Виклик слід відрізняти від повідомлення у крим. пров. ст. 111 КПК: повідомленням є проц. дія, за допомогою якої слідчий, прокурор, слід. суддя чи суд повідомляє учасника крим. пров. про дату, час та місце проведення проц. дії або про прийняте проц. рішення чи здійснену проц. Дію – має інформативне та правозабезпечувальне значення, оскільки у такий спосіб до відома учасника кримінального провадження доводиться інформація, що стосується руху крим. пров.

Порядок (ст. 135КПК) : Особа викликається до слід., прок., слід. судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою (на поштовій кореспонденції, де міститься судова повістка, проставляються відповідні відмітки зі штампом суду «Судова повістка»), ел. поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по тел. (не передбачено способу фіксації виклику по телефону та підтвердження отримання здійсненого виклику) або телеграмою.

У разі тимч. відсутності особи за місцем проживання – вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи ін. особі, яка з нею проживає, ЖЕКу, адмін-ції в місці роботи. Особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув'язнення.

Повістка про виклик вручається