Поняття і завдання кримінального провадження

Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з ратифікованим міжнародним договором про правову допомогу, а за відсутності такого – за допомогою дипломатичного (консульського) представництва. Особа має отримати повістку/бути повідомленою про викл. Ін. шляхом не пізн. ніж за 3 дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом. У випадку встановлення КПК строків, які не дозволяють здійснити виклик у строк 3 дні, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

Ст. 224: допит проводиться за місцем проведення досуд. розслідування або в ін. місці за погодж. із особою, яку мають намір допитати. (вибирає слідчий залежно від тактики) Кожний свідок допитується окремо, без присутності ін. свідків. Допит не може продовжуватися без перерви понад 2 год, в цілому – понад 8 год на день. ЗУ не встанов. тривалості перерви (визначає слідчий).

Етапи: 1) встанов. особа, порядок проведення допиту; 2) роз'ясн. прав, обов’язків (не вимагається, щоб фікс. в протоколі. Коментар: треба фікс. + підпис) ; 3) вільна розповідь; 4) відповіді на запитання слідчого/прокурора (уточнювальні, доповню вальні, нагадувальні, контрольні запитання, пред'яв. Реч. докази, док., висновки експертів, показання ін. осіб, відтвор. звуко-/відеозапис. Не допускаються навідні запитання.).

Свідок попередж. про крим. В-ть за відмову давати показання, давання завідомо неправдивих показань, потерпілий – за давання завідомо неправдивих показань (засв. Підписом у протоколі). За необхідності залучається перекладач. Дача показань потерпілим є його правом, а не обов'язком (п. б ч. 1 ст. 56 КПК), тому не попередж.

Може застосовуватися аудіо-/відеозапис/фото. Допитуваний має право використ. власні док. /нотатки, якщо показання пов'язані з обчисленнями, ін. відомостями, які важко запам’ятати.

За бажанням допитуваного він має право викласти свої показання власноручно. – за ними можуть бути поставлені додаткові запитання.

Особа мас право не відпов. на запитання з приводу обставин, щодо надання яких є пряма заборона ЗУ (таємниця сповіді, лікарська т., проф. т. захисника, т. нарадчої кімнати) або які можуть стати підставою для підозри/обвинувачення у вчиненні нею, близ. родичами, членами сім'ї крим. Правопор., а також щодо служб. осіб, які виконують НС (Р) Д, та тих, які конфіденц. співпрацюють із органами досуд. розслід.

Не можуть без їх згоди бути допитані як свідки особи з диплом. Недоторкан., працівники диплом. представництв – без згоди представника диплом. установи.

Факт відмови особи давати показання повністю або частково фікс. у протоколі з указівкою мотивів.

Слід. /прокур. має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з'ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях. – очна ставка за КПК 1960 р. (див № 75)

Ст. 225: у разі існування небезпеки для життя /здоров. Свідка/потерпілого, їх тяжкої хвороби, ін. обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді, вплинути на повноту/достовірність показань, сторона має право звернутися до слід. судді із клопотанням провести допит свідка/потерпілого в суд. засіданні, в т. ч. очну ставку. У цьому випадку допит здійснюється у суд. засіданні в місці розташування суду, перебування тяжко хворого (виїзне судове засідання) в присутності сторін з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.

Неприбуття належно повідомленої сторони для участі в допиті за клопотанням протилежної сторони не перешкоджає проведенню такого допиту в судовому засіданні. Допит бути також проведений за відсутності сторони захисту, якщо на момент його проведення жодній особі не повідомлено про підозру.

При ухваленні рішення суд може не врахувати докази, отримані в порядку ст. 225, лише навівши мотиви.

Допит під час суд. Розгляду осіб, допитаних за цією ст. – якщо не будо сторони захисту або треба уточнити показання. З метою перевірки правдивості показань, з'ясування розбіжностей, вони можуть бути оголошені при допиті під час суд. розгляду.

Особливості виклику і допиту неповнолітніх свідків і потерпілих

Повістка про виклик неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку/матері/усиновлювачу/закон. предст. Ін. порядок вручення – лише у випадку, якщо це обумовлюється обставинами крим. пров. (тактика, можливий негат. вплив тощо). Повістка про виклик обмежено дієздатної особи вручається її піклувальнику.

Допит малолітньої (до 14 р.) або неповнол. (14-18 р.) особи проводиться у присутності закон. Предст. /педагога/психолога, за необхідності (розумова відсталість, хворобливість тощо) – лікаря.

Малолітні: пон. «педагог» включає і вихователів дит. Дошкіл. установ.

Допит неповноліт. підозрюваного здійснюється також у присутності захисника (ст. 490 КПК).

Як законні представники можуть бути залучені батьки (усиновлювачі), в разі їх відсутності – опікуни/піклувальники особи, ін. повнолітні близькі родичі, члени сім' ї, + представники орг. опіки і піклування, установ, організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній.

Про залучення закон. Предст. Слідчий/прокурор виносить постанову, а слід. Суддя/суд – ухвалу, копія вручається закон. предст. Якщо є підстави вважати, що батьки/ін. закон. Предст. заінтересовані в неправдивих показаннях неповноліт., справляють негат. Вплив, їх інтереси суперечать інт. особи, яку вони представляють, за рішенням слідчого/прокурора такий закон. Предст. замінюється ін.

не регламентується статус