Поняття та ознаки юридичної особи

 

Вступ

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЮРИДИЧНУ ОСОБУ

1.1 Поняття юридичної особи

1.2 Ознаки юридичної особи

1.3 Класифікація юридичних осіб

1.4 Види юридичних осіб

1.5 Правоздатність юридичної особи

1.6 Відповідальність юриридичних осіб

РОЗДІЛ 2. ПОРЯДОК ВИНИКНЕННЯ І ПРИПИНЕННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

2.1 Способи утворення юридичних осіб

2.2 Державна реєстрація

2.3 Припинення діяльності юридичної особи

2.4 Форми припинення юридичних осіб: ліквідація і реорганізація

ВИСНОВОК

Список використаних джерел

 

 

Дана курсова робота розкриває тему «Поняття та ознаки юридичної особи» з поточним розглядом видів юридичних осіб. порядок виникнення і припинення юридичних осіб, а також підприємницькі товариства як юридичні особи.

Актуальність визначення цієї теми юридична особа як досить складне за своєю природою правове явище яке може розглядатися у багатьох аспектах.

Сучасне суспільне життя не можна уявити без таких учасників відносин, як юридичні особи.

Поняття юридичної особи було нам відомо ще з давніших часів від римлян, де було помічено, що в деяких випадках носіями приватного права можуть бути не тільки фізичні особи, а й деякі об'єднання, корпорації тощо. В Законах XII таблиць згадувались різного роду корпорації, колегії релігійного характеру, що могли бути власниками певного майна. Кількість таких корпорацій зростала. Проте для широкого розвитку цієї правової структури у Римі ще не було належних соціально-економічних умов. Не було й терміна «юридична особа», хоча саме це поняття застосовувалося і використовувалося в обороті досить часто. Римському праву ми зобов'язані тим, що правові системи Європи успадкували його і міцно закріпили в своєму обороті, хоча в господарському житті Риму юридичні особи значної ролі не відігравали навіть в пору розквіту торгівлі й господарства.

Метою даної курсової роботи є визначення та розкриття поняття юридичної особи на сучасному етапі розвитку.

Обьектом курсової роботи являеться поняття юридичної особи.

Предметом є система нормативних актів що встановлюють певні організаційно-правові форми юридичних особ.

Поняттю та класифікації юридичної особи як суб’єкта підприємницької діяльності приділяється багато уваги, наприклад такі автори, як Є. О. Харитонов, Ю. О. Заіка, І А. Бірюков, О. В. Дзера та інші.

Основні питання розглядалися по окремим главам.

В першій главі розкриті поняття та ознаки юридичної особи.

Наслідком тривалого і досить важкого розвитку ідеї юридичної особи було визнання класичним правом певних ознак цього суб'єкта права:

1) в галузі приватноправових відносин корпорації прирівнювались до фізичних осіб;

2) майно корпорації не є ні спільною власністю всіх членів корпорації, ні її окремих членів; це відособлена від її членів власність самої корпорації як особистого суб'єктивного права;

3) корпорація від власного імені має право вступати у будь-які приватно-правові відносини як з фізичними, так і з юридичними особами. Ці відносини здійснюються через фізичних осіб.

На цьому створення правової фігури юридичної особи не завершилося.

І на сьогоднішній день багато вчених приділяють увагу розвитку та становленню юридичної особи.

 

 

 

Юридична особа – суб'єкт права, здатний від власного імені набувати права і обов'язки, за умови реєстрації у встановленому законом порядку. Організація, як юридична особа (організаційна форма), що має відокремлене майно, здатна від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем в суді.

Згідно з ст. 23 ЦК України:

Юридичними особами визнаються організації, які:

мають відокремлене майно;

можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав;

нести обов'язки;

бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражному суді або в третейському суді.

Суб'єктами цивільних правовідносин поряд з громадянами є також юридичні особи. Хоча юридичні особи це не громадяни, але в їх створенні та функціонуванні беруть участь фізичні особи. Об'єднання фізичних осіб завжди передбачає досягнення якоїсь спільної мети. Кожна фізична особа, вступаючи до об'єднання, передає йому частину своїх прав і обов'язків, в результаті чого об'єднання, яке бере на себе ці права і обов'язки, уособлює своїх засновників. Але однієї волі громадян для створення юридичної особи не достатньо. Потрібно, щоб новостворювана організація була належним чином зареєстрована державними органами. Цим підтверджується зацікавленість держави у створенні (виникненні) юридичних осіб [8, с. 77].

Існує кілька тлумачень феномена юридичної особи, які зводяться до трьох головних. Це:

а) тлумачення юридичної особи як штучного утворення;

б) невизнання юридичної особи як суб'єкта цивільних прав;

в) визнання юридичної особи як повноцінного суб'єкта цивільних прав.

Прихильники тлумачення юридичної особи як штучного утворення стверджують, що суб'єктом цивільного права може бути лише фізична особа, а правосуб'єктність організацій являє собою імітацію правового статусу громадян. Автори цієї теорії не заперечують можливість виникнення юридичної особи за умови дозволу держави або закону, але, на їх думку, це є досить штучне утворення і виникає воно передусім для того, щоб відокремити майно юридичної особи від майна фізичних осіб. Ця теорія надає пріоритет незалежності людини і з певним упередженням ставиться до громадських