Порівняльний аналіз впливу різних фітнес-програм на фізичний стан жінок 21-35 років

Середні по групах показники маси тіла, зросту, обсягів грудної клітки та талії, Індексу Кетле та Робінсона між учасницями ЕГ – 1 й ЕГ – 2 на початок експерименту не мали значимої відмінності (Р> 0, 05). Достовірних їх змін в межах груп та між ними після експерименту не виявлено (Р>0, 05)  (табл. 2, 3).

 

Таблиця 2

Динаміка морфофункціонального стану жінок

експериментальної групи №1 під впливом експерименту

Показники

групМаса

(кг) Зріст (см) ОГК

(см) ОТ

(см) Індекс КетлеІндекс Робінсона

До експе-

рименту 63, 8±1, 9164, 7±0, 990, 9±1, 779, 0±1, 6376, 9±11, 492, 5±3, 7

Після експе-

рименту61, 2±1, 3164, 7±0, 991, 5±1, 677, 0±1, 8370, 8±10, 183, 7±2, 6

P> 0, 05> 0, 05> 0, 05> 0, 05> 0, 05= 0, 05

 

Таблиця 3

Динаміка морфофункціонального стану жінок експериментальної групи №2 під впливом експерименту

Показники

групМаса

(кг) Зріст (см) ОГК

(см) ОТ

(см) Індекс КетлеІндекс Робінсона

До експе-

рименту66, 8±1, 5168, 4±1, 692, 4±1, 976, 8±2, 4394, 0±7, 689, 7±3, 2

Після експе-

рименту63, 6±1, 3168, 4±1, 693, 2±1, 774, 3±3, 1376, 5±6, 981, 9±2, 5

P> 0, 05> 0, 05> 0, 05> 0, 05> 0, 05<0, 05

 

Згідно обрахунків персональних ваго-ростових показників за Індексом Кетле в ЕГ -1 до експерименту спостерігалося 50, 0% жінок з надлишковою вагою, після експерименту – 30, 0%. В ЕГ -2 до експерименту виявлено 40, 0% таких осіб, а після дослідження – 30, 0%. Тобто кількість осіб з надлишковою масою в ЕГ -1 зменшилась на 20, 0%, тоді як в ЕГ -2 – на 10, 0%.

За показниками Індексу обхвату талії (ІТ) в ЕГ – 1 до експерименту виявлено 40, 0% жінок з незначним перевищення її норми, після експерименту – 30, 0%. В ЕГ – 2 до експерименту таких осіб 30, 0%, після експерименту -10, 0%. Тобто динаміка ІТ в ЕГ -1 під впливом експерименту (-) 10%, а в ЕГ -2 – (-) 20, 0% осіб.

Встановлено, що в учасниць обох експериментальних груп достовірно покращилися можливості серцево-судинної системи. Показники Індекса Робінсона (ІР) в ЕГ-1 покращилися в середньому на 8, 8 ум. од. (р=0, 05), а в ЕГ- 2 на 7, 8 ум. од. (р<0, 05).

Тобто середньогрупові результати не виявили достовірної переваги однієї експериментальної програми над іншою. Обидві фітнес-програми мають наближено однаковий вплив як на соматометричні показники, так і на функціональні можливості серцево-судинної системи. Спостерігаються незначні переваги (на 10, 0%) фітнес-програми № 1 на покращення ваго-ростових співвідношень (за Індексом Кетле), а програма № 2 (на 10, 0%) – на зменшення обхвату талії.

Позитивним моментом в дослідженні є статистично достовірне покращення резервних можливостей серцево-судинної системи в учасниць двох груп експерименту.

Разом з тим, вважаємо, що для більш значного впливу на покращення обхватних параметрів та росто-вагових показників жінкам слід проаналізувати співвідношення величин рухової діяльності та калорійності харчування тощо.

Висновки. 1. За аналізом науково-методичної літератури встановлено, що нині розроблено і обґрунтовано зміст і методику занять різними видами комбінованих та односпрямованих фітнес-програм для реалізації фізкультурно-оздоровчих, рекреаційних і соціально-психологічних потреб жінок зрілого віку. Проте, даних про вплив різних методик фітнес-програм на організм жінок 21-35 років недостатньо. 2. В статті подано варіанти та експериментальна перевірка фітнес-програм, які можуть пропонуватися для покращення резервних можливостей серцево-судинної системи та підтримання соматометричних параметрів тіла жінок першого зрілого віку.

 

 

Арефьев В. Г. Современные фитнес-технологии повышения уровня физического состояния женщин первого зрелого возраста [Текст] / В. Г. Арефьев // Физическое воспитание студентов творческих специальностей ХХПИ. – Харьков, 2005. – Т. 1. – С. 73-75.

Баламутова Н. М. Исследование мотивации и эффективности оздоровительной тренировки для женщин, занимающихся в физкультурно-оздоровительных группах по плаванью [Текст] / Н. М. Баламутова, Л. В. Шейко, И. П. Олейников // Физическое воспитание студентов творческих специальностей ХХПИ. – Х., 2005. – Т. 1. – С. 79-85.

Ивчатова Т. В. Коррекция телосложения женщин первого зрелого возраста с учетом индивидуальных особенностей геометрии масс их тела [Текст]: автореф. дисс. канд. наук с физ. восп. и спорта: 24. 00. 02 / Т. В. Ивчатова. – К., 2005. – 20 с.

Ковальчук Н. Фізична активність жінок як засіб профілактики інволюційних процесів [Текст] / Н. М. Ковальчук // Фізична культура, спорт та здоров’я нації: зб. наук. пр. – К. – Вінниця: ДОВ „Вінниця”, 2001. – С. 20 -22.

Крапівіна К. Оздоровлення жінок молодого віку засобами фізичної культури [Текст] / К. Крапівіна // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – 2002. – № 2-3. – С. 83-85.

Круцевич Т. Ю. Контроль в физическом воспитании детей, подростков и юношей [Текст] / Т. Ю. Круцевич, М. И. Воробьев. – К. : Поліграф-експрес, 2005. – 195 с.

Сологубова С. В. Новий підхід до методики організації занять оздоровчим фітнесом з жінками 25-34 років [Текст] / С. В. Сологубова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. пр. за ред. Єрмакова С. С. – Харків: ХДАДМ (ХХШ) -ХДАФК, 2004. – №15. – С. 128 – 134.

Солодовіченко О. Є. Режими рухової активності для жінок 36-55 років з малорухливим характером праці [Текст]: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. вих. і спорту: 24. 00. 02 / О. Є. Солодовіченко. – К., 1997. – 24 с.

Таран Ю. І. Порівняльний аналіз ефективності різних видів оздоровчої гімнастики для жінок 20 – 35 років [Текст]: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. вих. і спорту: 24. 00. 02 / Ю. І. Таран. – К., 1998. – С. 3- 16.

Теорія і методика фізичного виховання [Текст]: в 2 т. [підручник для студ. ВНЗ] / за ред. Т. Ю. Круцевич [пер. з рос. Л. К. Кожевникової]. – К. : Вид-во НУФВСУ “Олімпійська література”, 2008. – Т. 2. – С. 320-350.

Ященко А. Вплив занять аквааеробікою на стан мозкового кровообігу у жінок 21-35 років [Текст] / А. Ященко, О. Майданюк, Н. Гоглювата // Спортивний вісник Придніпров’я. – Дніпропетровськ, 2004. – №6. – С. 60 – 63.