Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Пострадянський простір: через інтеграцію до глобалізації

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
10
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Пострадянський простір: через інтеграцію до глобалізації
 
Ю. А. Дем’янчук
У статті зроблена спроба розглянути протиріччя пострадянського простору, які з одного боку викликані розпадом СРСР та утворенням пострадянського простору, а з іншого – сприяють новим інтеграційним процесам на цій території. Зроблено аналіз природи тих інтеграційних процесів, які з’явились на пострадянському просторі. Автором було відмічено, що лідерами інтеграції можна вважати Росію, Казахстан, Білорусь. Названо ряд причин низької ефективності поточного інтеграційного процесу пострадянського простору, серед яких чималу роль відіграє боротьба за радянську спадщину. З одного боку, США та їх союзники в Європі, на Близькому і Середньому Сході прагнуть залучити держави СНДу сферу свого впливу, з іншого – Росія намагається зберегти традиційну присутність у колишніх союзних республіках. Автор дійшов висновку, що Україна, Росія і Білорусь можуть активно і повинні взаємовигідно розвиватися. Ключові слова: глобалізація, інтеграційний процес, пострадянський простір
Глобалізація у світовій економіці протікає паралельно з регіоналізацією шляхом створення різноманітних за формою інтеграційних утворень. Досвід інтеграційних взаємодій на пострадянському просторі свідчить про нестабільний та різнорівневий характер цих об’єднань, які є результатом слабкого макроеко- номічного управління національних економік у взаємодії з світовою економікою та потребує деталь-ного вивчення, а також розробки алгоритму подальшої взаємодії економік цих держав.
Вчені зверталися до різних аспектів означеної проблеми. Вагомий внесок в обґрунтування необхідності введення терміну «пострадянський простір» внесли праці таких науковців, як В. Єгоров, А. Єрмолаєв і А. Празаускас. У працях В. Дергачова, Л. Ночевкіної та С. Ознобищева розглянуті основні проблеми глобалізації пострадянського простору. А. Гусєв, А. Петров, С. Юрченко обґрунтували напрям та проблеми протікання інтеграційних процесів пострадянського простору.
В економічній науці проведено чимало досліджень з проблем світового господарства, зовнішньоекономічних зв’язків, регіональних об’єднань. Однак нові напрями інтеграційних процесів на пострадянському просторі висунули і нові проблеми, які потребують вивчення та вирішення в умовах швидкоплинної гео- політичної ситуації. Перехід національних економік до ринкових відносин господарювання потребує і перегляду підходів до системи їхнього управління на мак- рорівні. Метою цієї статті є аналіз економічних тенденцій інтеграційних процесів, що відбуваються на території колишнього СРСР, як одного зі способів глобалізації пострадянського простору у світову економіку.
Нами зокрема залучено джерела, які знаходяться у відкритому доступу. Треба відмітити, що в офіційних документах сьогодні надається перевага оцінці високої закритості інтеграційного процесу пострадянського простору, доказом чого є відсутність систематичного моніторингу інтеграційного процесу, неможливість відшукати у вільному доступі інформацію з цієї тематики й якій можна довіряти. Можна згадати також недостатню інформативність сайтів багатьох інтеграційних організацій, де міститься нормативна документація, але відсутня оперативна інформація, що пояснюється низькою ефективністю роботи цих організацій, недостачею обґрунтованого та зваженого аналізу й економічних розрахунків доцільності тих чи інших інтеграційних процесів.
Економічний розвиток країн в період глобалізації супроводжується створенням інтеграційних об’єднань держав, результатом діяльності яких є поступова узгодженість національно-державних та загальнорегіо- нальних цілей країн, які входять до їхнього складу. Все це сприяє підвищенню конкурентоспроможності цих держав та поступової глобалізації в світову економіку.
Глобалізація – об’єктивний процес у сучасних міжнародних відносинах, вища стадія інтернаціоналізації або взаємодії національних господарств на світовому ринку. Погляди на виникнення глобалізації є дискусійними: 1) історики розглядають цей процес як один з етапів розвитку капіталізму; 2) економісти ведуть відлік від транснаціоналізації фінансових ринків; 3) політологи роблять натиск на розповсюдження демократичних інститутів; 4) культурологи зв’язують прояву глобалізації з вестернацією культури, включаючи американську експансію [1, 64].
В якості суб’єкта глобалізації виступає регіоналі- зація, що має потужний кумулятивний ефект формування світових геоекономічних полюсів. Прослідкувати взаємодію цих процесів можна на прикладі пострадянського простору.
Пострадянський простір – це сукупність незалежних держав, які з’явилися в результаті розпаду Радянського Союзу у 1991 р. і розпочали суверенний політичний курс. Аналізуючи природу терміна «пострадянський простір» слід відзначити, що він був запропонований А. Празаускасом у статті «СНГ как постколониальное пространство», опублікованій 7 лютого 1992 р. в «Независимой газете» [2]. Інший вчений, доктор історичних наук, заступник директора інституту держав СНД В. Єгоров, вважав необхідність введення такого терміну «в связи с необходимостью осмысления противоречивой, меняющейся реальности, потенциально способной приобрести свойства аттрактора или, наоборот, раствориться в глобальном «цивилизационном котле» [3]. Протилежну думку висловив один з британських політиків – Д. Мілібанд, заявивши, що «Советский Союз больше не существует, постсоветского пространства больше нет. Существует новая карта Восточной Европы, с новыми границами» [4].
Узагальнюючи висновки вчених та політиків, можна відмітити, що сьогодні діють два протилежні погляди щодо цивілізаційного єднання пострадянського простору та впливу цього фактору на ефективність інтеграційних процесів. Перший визнає той факт, що історично склалася цивілізаційна та культурна спільнота усіх народів, які населяли територію Російської імперії, а потім Радянського Союзу; інший – що вся територія СРСР в цивілізаційному контексті була вкрай неоднорідна, адже існували різні економіко-гео- графічні центри приваблювання [5, 229-235].
На наш погляд, сьогодні пострадянський простір існує як певна спілка економічних, торгових, соціальних, політичних, культурних та інших зв’язків між країнами, що входили до складу СРСР. Не можна не погодитися з думкою директора Національного інституту стратегічних досліджень А. Єрмолаєва, який досить точно визначив сутність проблеми пострадянського простору: «Советский Союз – это не просто государственное образование, а государственно-цивилизационное
Фото Капча